01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 400/6156/24
адміністративне провадження № К/990/35577/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Одинцова Яна Валерівна на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (суддя Мельник О. М.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Лук'янчук О. В., Ступакова І. Г.) у справі № 400/6156/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання відмови протиправною та незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про: визнання протиправною та незаконною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо заміни військової служби на альтернативну (невійськову) службу відносно ОСОБА_1 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 на проходження альтернативної (невійськової) служби.
2. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призивати військовозобов'язаного ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав, що він є військовозобов'язаним, проте в силу своїх релігійних переконань, є присвяченим охрещеним служителем Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні, а тому не може виконувати військовий обов'язок. На його думку, виконання цього обов'язку має бути замінене на альтернативну невійськову службу.
4. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
5. У вересні 2024 року представницею позивача направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 400/6156/24, у якій просить такі скасувати і ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
6. Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Одинцова Я. В. на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №400/6156/24.
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, головуючим суддею визначено Желєзного І. В., суддів Білак М. В. та Мельник-Томенко Ж. М.
8. Ухвалою від 30 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
9. Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
10. Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
11. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
12. При цьому колегія суддів зазначає, що пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
13. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
14. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
15. Перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження).
16. Частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
17. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.
18. Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
19. При цьому, не передбачене касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін.
20. Скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову залишено без змін.
21. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін не можуть бути предметом касаційного оскарження.
22. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 вересня 2025 року у справі № 305/1958/25.
23. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Одинцова Я. В. було здійснене помилково та без наявності належних правових підстав. Це обумовлює необхідність припинення такого провадження як такого, що не відповідає законодавчим умовам і критеріям касаційного оскарження, передбаченим КАС України.
24. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року в справі № 761/10509/17 сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
25. Правова позиція стосовно можливості закриття касаційного провадження у справі, відкритого помилково, висловлена в ухвалах Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 640/1266/19, від 21 листопада 2019 року у справі № 640/2306/19, від 21 січня 2020 року у справі № 629/1261/15-а, від 17 січня 2022 року у справі № 460/3101/18, від 23 січня 2023 року у справі № 540/5393/21, 13 лютого 2025 року у справі № 380/10067/24, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 817/1768/18 (провадження № 11-809апп19).
Керуючись статтями 328, 333, 339, 359 КАС України, Верховний Суд,
Закрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Одинцова Яна Валерівна на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №400/6156/24.
Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко