01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №340/4971/24
адміністративне провадження №Зі/990/159/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,-
05 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, заявник) - адвоката Гіріч Юлії Петрівни на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 340/4971/24 (№ К/990/33043/25) .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 серпня 2025 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білак М.В., суддям: Мацедонській В.Е., Желєзному І.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 340/4971/24 (№ К/990/33043/25) між суддями від 18 серпня 2025 року визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Загороднюк А.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2025 року (№ К/990/233043/25) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гіріч Юлії Петрівни на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 340/4971/24 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
10 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 340/4971/24 (№ К/990/37476/25) за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Протоколом передачі раніше визначеному складу суду від 10 вересня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
12 вересня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2025 року у цій справі Білак М.В. , Мацедонська В.Е. , Загороднюк А.Г. допустили істотну помилку, яка ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість її розгляду, з огляду на наведені у процесуальному документі недостовірних відомостей про суб'єкта касаційної скарги, замість неї, ОСОБА_1 , яка подала касаційну скаргу особисто через підсистему «Електронний суд», у тексті ухвали було вказано адвоката. Наведення у процесуальному документі неправдивих відомостей щодо суб'єкта касаційної скарги свідчить про неналежне виконання суддями своїх процесуальних обов'язків, що підриває довіру до суду та викликає обґрунтовані сумніви у їхній неупередженості. За таких обставин є об'єктивні підстави сумніватися в неупередженості вказаних суддів при подальшому розгляді справи. Їхня участь у розгляді може поставити під сумнів принцип безсторонності суду та порушити гарантії справедливого судочинства. Крім того, зазначає, що неодноразово подавала касаційні скарги на судові рішення у цій справі, проте Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, застосовуючи виключно формальні підстави, чим позбавляє права на справедливий судовий розгляд. Заявник наголошує, що з метою захисту права на справедливий суд нею подано дисциплінарну скаргу до ВРП.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. визнано необґрунтованою.
Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи № 340/4971/24 передано на розгляд судді Загороднюку А.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року заяву судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Загороднюка А.Г. від розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24. Передано матеріали справи № 340/4971/24 до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, визначеної для розгляду цієї справи, передано на розгляд судді Жуку А.В.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід , Верховний Суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід суддів Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е., вважаю, що доводи заявника про сумніви в їх об'єктивність та неупередженість є необґрунтованими, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.
Так, заявником, як у попередній касаційній скарзі, так і поданій 10 вересня 2025 року зазначено, що адвокат Гіріч Юлія Петрівна є її представником, тобто факт представництва її інтересів адвокатом Гіріч Юлією Петрівною не заперечується. При цьому, позивачем заява в порядку статті 253 КАС України до суду не подавалась.
Як було вищезазначено, заява про відвід суддям, серед іншого, мотивована тим, що заявником подано до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно суддів.
Разом з тим, наявність або відсутність скарг на дії суддів у Вищої Ради Правосуддя не зупиняє розгляд адміністративної справи, не звільняє суддів від обов'язку приймати об'єктивне та справедливе рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України.
При цьому, подання заявником скарги до Вищої Ради Правосуддя не вказує на наявність ознак упередженості або необ'єктивності призначеної колегії суддів для розгляду касаційної скарги у цій справі.
Також, окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У той же час, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з прийнятими судовими рішеннями, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційними скаргами, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому інші підстави передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи зазначеного судді і викликали необхідність його відводу, відсутні.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 , про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24, вважаю, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 340/4971/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду