30 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 560/10290/24
адміністративне провадження № К/990/25022/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 (головуючий суддя Божук Д.А.) та постанову Сьомого апеляційної адміністративного суду від 27.05.2025 (головуючий суддя Смілянець Е.С., судді Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П.)
у справі №560/10290/24
за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якій просила зобов'язати відповідачку знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область.
1.1. Підставою позову вказувала те, що 17.03.2023 до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення фізичної особи ОСОБА_2 про проведення перевірки законності будівництва за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, у зв'язку з чим 11.08.2023 видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання за вказаною адресою суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За результатами проведеної в період з 14.08.2023 по 25.08.2023 позапланової перевірки складено акт від 15.08.2023 №3, яким встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340, за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, розташована будівля, яка має чотири надземних поверхи та мансардний поверх. Також на вказаній земельній ділянці розташовані ще два незавершених об'єкта будівництва. Згідно даних реєстру будівельної діяльності інформація щодо вихідних даних та дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області відсутня.
За наслідками перевірки 15.08.2023 відносно відповідачки складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою усунути порушення вимог містобудівного законодавства в термін до 15.10.2023. Постановою Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.08.2023 №3/02-1-08 по справі про адміністративне правопорушення на відповідачку накладено штраф за порушення частини 6 статті 96 КУпАП.
Позивач також зазначив, що 04.12.2023 проведено позапланову перевірку виконання вимог припису 15.08.2023, за результатом якої зафіксовано не виконання вимог припису, оскільки ОСОБА_1 не надала копії документів, що дають право на виконання будівельних робіт. За результатами перевірки складений акт та протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно, позивач вважає, що будівництво, здійснене відповідачем, є незаконним, а об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, підлягає знесенню як самочинно збудований.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025, позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачка, здійснивши самочинне будівництво зазначеного об'єкта, в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
3. Судами встановлені такі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті:
3.1. 17.03.2023 до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій вона просила здійснити виїзну перевірку дотримання містобудівного законодавства під час будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 6822455800:04:005:0340.
3.2. В період з 14.08.2023 по 25.08.2023 інспекторами Державної інспекції архітектури та містобудування України на підставі звернення третьої особи та направлення для проведення позапланової перевірки № 1240/02/12-23 від 11.08.2023 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
3.3. Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 , яка є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, не прибула і не уповноважила представника на вищезазначений об'єкт будівництва для проведення позапланової перевірки. Суб'єкт містобудування була належним чином повідомлена про проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва, що підтверджується повідомленням Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.08.2023, яке міститься в матеріалах справи. На виконання вимоги, зазначеної в повідомленні про проведення позапланового заходу від 09.08.2023 № 1233/40/12-23, не було надано документи головним інспекторам.
3.4. Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва та візуального огляду було виявлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області розташована будівля, яка має 4 надземних поверхи та мансардний поверх. Згідно з частинами 8 і 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що об'єкт будівництва належить до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) СС2.
Також, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області розташовані ще два незавершених об'єкта будівництва.
3.5. Згідно даних реєстру будівельної діяльності відсутня інформація щодо вихідних даних та дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт на об'єкти будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Перевіряючими зроблено висновок, що відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, об'єкт будівництва є самочинним будівництвом.
3.6. За результатами перевірки складено акт від 15.08.2023 №3, протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2023, видано припис від 15.08.2023 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном на його виконання до 15.10.2023.
3.7. На підставі вище зазначених документів Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.08.2023 № 3/02-1-08, якою на ОСОБА_1 за вчинене нею порушення, передбачене частиною 6 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
3.8. На підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України № 131 від 17.11.2023 у зв'язку з необхідністю перевірки виконання вимог припису від 15.08.2023 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивачем видано направлення №1907/02/12-23 від 24.11.2023 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область".
3.9. Проведеною 30.11.2023 перевіркою за вище вказаною адресою встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимогу припису від 15.08.2023. За результатами перевірки складено відповідний акт від 04.12.2023 та протокол від 04.12.2023 про адміністративне правопорушення.
3.10. За наслідками перевірки Державною інспекцією архітектури та містобудування України 04.12.2023 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 04.01.2024.
Також 11.12.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.12.2023 № 7/02-1-08, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
3.11. На підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України № 55 від 18.04.2024 та необхідності перевірки вимог припису від 04.12.2023 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивачем видано направлення №405/02/12-24 від 18.04.2024 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область".
3.12. За результатами проведеної перевірки 24.04.2024 встановлено, що суб'єктом містобудування не виконано вимоги припису від 04.12.2023. Земельна ділянка не приведена у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва, у термін до 04.01.2024, зокрема демонтаж об'єкта самочинного будівництва не здійснено. Складено відповідний акт від 26.04.2024 та протокол про адміністративне правопорушення від 26.04.2024.
3.13. На підставі зазначених документів Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2024 № 3/24/02-1-08, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
3.14. ОСОБА_1 зверталась до Хмельницького міськрайонного суду з позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 3/02-1-08 від 23.08.2023, проте рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29.04.2024 у справі № 686/32393/23 її позовну заяву залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Відповідачка подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права - статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 376 ЦК України без врахування висновків Верховного суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
4.1. Зокрема, вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.02.2022 у справі №826/7203/17, від 19.03.2024 у справі № 813/4341/15, від 02.11.2022 у справі № 420/4209/19, від 23.02.2023 у справі № 420/6488/18, згідно яких пред'явленню органами державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинного будівництва мають передувати такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва;
2) визнання об'єкта таким, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту, усунення порушення законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм - є неможливим;
3) видача припису про усунення порушень (істотне відхилення від проекту, порушення законних прав та інтересів інших осіб або істотні порушення будівельних норм) чи вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту не виконання такого припису.
На переконання відповідачки звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів виникає не відносно будь яких об'єктів, а лише тих, які містять істотне відхилення від проекту, порушення законних прав та інтересів інших осіб або істотні порушення будівельних норм. При цьому обов'язковою умовою для такого звернення має бути встановлений факт неможливості перебудови таких об'єктів у відповідність до зазначених вимог. Однак ОСОБА_1 вважає, що суди під час розгляду справи таких обставин не встановили.
Також відповідачка зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №804/6104/14, від 06.03.2019 у справі № 810/5680/15, від 07.10.2020 у справі № 640/183/19, від 07.12.2022 у справі № 826/10808/18, згідно яких знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
4.2. Вказує відповідачка також на те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень по справі не врахували наявності у неї всіх необхідних дозвільних документів на здійснення будівництва об'єкта на належній їй земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область.
4.3. Крім того, відповідачка зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень по справі не врахували, що перевірки позивачем проведені попри заборону на їх проведення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 від 13.03.2022.
4.4. Зазначає відповідачка і про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки справу було прийнято до провадження і розглянуто після спливу тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 3 статті 122 КАС України. Зокрема вказує, що приписом вимагалося усунути порушення у строк до 15.10.2023, а з позовом позивач звернувся лише 16.07.2024.
5. Позивачем та третьою особою надані відзиви на касаційну скаргу, у яких вони просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 - без змін. Вважають, що суди попередніх інстанцій повно з'ясували обставини справи щодо предмету спору та фактичних обставин. Судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 376 Цивільного кодексу України.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. На думку судової колегії суду касаційної інстанції під час розгляду цієї справи проблемним є питання застосування судами попередніх інстанцій норм права, що стосуються правового регулювання спорів за зверненням до суду з позовом про знесення самовільно збудованих будівель і споруд чи приведення їх до попереднього стану органами державного архітектурно-будівельного контролю.
10. Зазначене питання неодноразово було предметом судового розгляду Верховним Судом. Зокрема судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 висловлено таку правову позицію:
«Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).
В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови».
11. З урахуванням вказаної правової позиції у спірних правовідносинах суд касаційної інстанції зауважує, що позивачем самочинність будівництва обумовлювалась здійсненням будівництва без наявності дозволу на виконання будівельних робіт (для об'єкта з середніми наслідками (СС2).
12. Відповідно до приписів статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
13. Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
14. Суди встановили, що ОСОБА_1 здійснювала будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області будівлі, яка має 4 надземних поверхи та мансардний поверх. Згідно з частинами 8 і 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що об'єкт будівництва належить до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) СС2.
Також, на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області розташовані ще два незавершених об'єкта будівництва.
При цьому ні на час перевірки ні на час звернення до суду з позовом у реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт на об'єкти будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Не надані такі документи і під час розгляду справи судом першої інстанції.
15. Суди попередніх інстанцій також встановили, що органами архітектурно-будівельного контролю неодноразово проводились перевірки об'єкта будівництва за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, забудовником якого була ОСОБА_1 . Перевірками встановлювались факти проведення будівельних робіт без наявності документа, який дає право на такі роботи. ОСОБА_1 притягували до адміністративної відповідальності за такі порушення, видавались приписи про усунення вказаних порушень. Проте будівельні роботи продовжувались, порушення усунуті не були, документ дозвільного характеру на проведення будівельних робіт не отримано.
16. За наведених обставин справи та їх правового регулювання суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 здійснювала будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області без документа, що дає право на виконання будівельних робіт.
17. Підсумовуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:04:005:0340 за адресою: смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області здійснене ОСОБА_1 без документа, що дає право на виконання будівельних робіт є самочинним будівництвом відповідно до норм частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, про що вірно вказали суди попередніх інстанцій.
18. Статтею 38 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
19. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що органами архітектурно-будівельного контролю у визначеному порядку було встановлено порушення ОСОБА_1 норм пункту 3 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI - будівництво без документа, що дає право на виконання будівельних робіт. Для усунення вказаних порушень видано приписи. Проте відповідачкою вимоги приписів не виконано. За таких обставин позивач обґрунтовано реалізував право на звернення до суду з вказаним позовом і суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення такого позову, правильно застосували до спірних правовідносин норми частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України та статтю 38 Закону №3038-VI.
20. Доводи касаційної скарги про необхідність у спірних правовідносинах керуватись нормами частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України є безпідставними. Зазначена норма передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
21. Проте у правовідносинах, щодо яких виник спір, має місце не істотне відхилення від проекту чи істотне порушення будівельних норм і правил, а будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. За цих обставин, відповідно до зазначеної вище правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
22. Відтак, суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи ухвалили судові рішення з правильним застосуванням норм статті 38 Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного кодексу України, з урахуванням висновків Верховного Суду, які викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги і залишення зазначених судових рішень без змін.
23. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування зазначених вище норм права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.03.2024 у справі № 813/4341/15, в якій передумовою знесення самочинного будівництва за ознакою здійснення його без документів, що дають право на виконання будівельних робіт суд вказав на необхідність надати можливість перебудови такого приміщення і приведення його у відповідність до будівельних норм і правил, колегія суддів касаційного суду їх відхиляє та вважає вказані висновки Верховного Суду незастосовними. При цьому звертає увагу на те, що частиною 1 статті 346 КАС України визначено право колегії суддів відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі судової палати тільки шляхом передачі справи на розгляд відповідної палати. У цій справі судова колегія, розглядаючи справу № 813/4341/15, не передавала справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду для відступу від висновків про застосування норм статті 38 Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного кодексу України, викладених цією палатою у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18.
24. Іншим доводом касаційної скарги відповідачка вказує на не врахування судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду про застосування норм статті 38 Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного кодексу України. Проте колегія суддів касаційного суду відхиляє такі доводи, оскільки у зазначених справах суди прийшли до висновків про знесення самочинного будівництва за ознакою відсутності дозвільних документів на виконання будівельних робіт без попередньої вимоги про перебудову, що відповідає висновкам, які викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18.
25. Ще одними з доводів касаційної скарги ОСОБА_1 є неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду про застосування норм статті 38 Закону № 3038-VI та статті 376 Цивільного кодексу України, викладених у постанові від 14.02.2022 у справі № 826/7203/17.
З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що самочинне будівництво здійснила ОСОБА_1 . Їй же було адресовано припис про приведення будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства. Відтак, саме ОСОБА_1 , як особа, яка здійснила самочинне будівництво, має обов'язок знести таку забудову.
Між тим у справі № 826/7203/17 суди встановили, що припис з вимогою привести будівництво до вимог містобудівного законодавства був адресований особі, яка не є забудовником і не вчиняла порушення вимог містобудівного законодавства. Відтак Верховний Суд виснував про передчасність вимоги про знесення самочинного будівництва.
За таких обставин правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.02.2022 у справі № 826/7203/17 не можуть застосовуватись щодо обставин цієї справи, оскільки такі обставини не є подібними.
26. Також відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень по справі порушили норми процесуального права, не з'ясували всі обставини справи і не врахували, що перевірки позивачем проведені попри заборону на їх проведення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 від 13.03.2022 .
З цього приводу колегія суддів касаційного суду наголошує, що відповідно до приписів частини 4 статті 341 КАС України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
За матеріалами цієї справи відповідачка своїм правом надати відзив на позовну заяву до суду першої інстанції не скористалася і відповідні доводи щодо порушення порядку проведення перевірки не наводила, заперечень проти позову з цих підстав не надавала. Відтак такі доводи не можуть розглядатися судом касаційної інстанції у межах розгляду касаційної скарги на судові рішення в цій справі.
При цьому суд констатує, що згідно пункту 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Відповідне рішення про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю у формі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 15.07.2023 № 610 матеріали справи містять (т.1 а. с. 14).
27. Крім того, зазначає відповідачка і про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки справу було прийнято до провадження і розглянуто після спливу тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 3 статті 122 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Надаючи оцінку вказаному доводу колегія суддів касаційного суду знову наголошує на приписах частини 4 статті 341 КАС України щодо того, що у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
За матеріалами справи відповідачка своїм правом надати відзив на позовну заяву до суду першої інстанції не скористалася і відповідні доводи щодо порушення строків звернення до суду з позовом не наводила, заперечень проти позову з цих підстав не надавала. Відтак такі доводи не можуть розглядатися судом касаційної інстанції у межах розгляду касаційної скарги на судові рішення в цій справі.
Крім того, колегія суддів касаційного суду зауважує, що за нормами частини 2 статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті. Між тим матеріали справи такої заяви не містять.
При цьому, колегія суддів зазначає, що таке порушення норм процесуального права не є обов'язковою підставою для скасування судових рішень під час касаційного перегляду.
28. За таких обставин справи та їх правового регулювання колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій прийняті правильні по суті рішення про задоволення позовних вимог, такі рішення є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
29. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 359 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 560/10290/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін