Справа № 609/759/25
3/609/336/2025
01 жовтня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14 серпня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №405591 від 28.07.2025, з якого вбачається, що «28.07.2025 о 21:46:00 в м. Шумськ, вулиця Українська, 52Б водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, результат 0,75 проміле, та у медичному закладі Кременецькій опорній лікарні. Висновок лікаря номер 50, чим порушив п. 2.9.а. ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
16 вересня 2025 року на електронну адресу суду від адвоката Сідорова В.М., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження по справі. Зазначає, що відповідно до матеріалів справи, надісланих до суду, 28 липня 2025 року о 21 год. 46 хв. у м. Шумськ по вул. Українська, 52 Б, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 405591, згідно з яким ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом Volkswagen Passat з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного пристрою Drager 6820 з результатом 0,75 проміле, а також у медичному закладі КНП "Кременецька опорна лікарня", де лікар зробив висновок про перебування у стані алкогольного сп'яніння. Зазначено порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України (ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами). Вказує, що до матеріалів справи долучено низку документів, які детально аналізуються нижче для обґрунтування підстав закриття провадження. Зокрема:
- Постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА № 5338905 від 28 липня 2025 року, згідно з якою о 21 год. 47 хв. 01 сек. у м. Шумськ по вул. Українська ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж 30 метрів до пасажирського майданчика, чим порушив п. 15.9 е) ПДР. Цей документ є ключовим, оскільки фіксує факт стоянки, а не руху транспортного засобу, що виключає застосування ст. 130 КУпАП.
-Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, де вказано ознаки сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), результат 0,75 проміле, проте підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом відсутній. Це свідчить про відсутність добровільної згоди та можливе порушення процедури.
-Медичний висновок щодо результатів медичного огляду від 28 липня 2025 року о 23 год. 10 хв., де встановлено перебування у стані алкогольного сп'яніння. Однак, цей висновок суперечить описаним у акті ознакам, що детально аналізується нижче.
-Акт медичного огляду в КНП "Кременецька опорна лікарня", де зазначено: п. 9 - зовнішній вигляд охайний; п. 10 - поведінка напружена, замкнута; п. 11 - орієнтований на місці; п. 12 - мовна здатність непорушена; п. 13 - дихання незмінене, пульс 80, артеріальний тиск 140/100; п. 14 - рухова сфера звичайна, хода стійка. Ці ознаки не відповідають типовим проявам алкогольного сп'яніння, таким як порушення координації, тремтіння, нестійка хода тощо, що робить висновок недостовірним.
-Довідку про видачу посвідчення водія серія НОМЕР_3 .
-Відеофайл з назвою «856429», який фіксує події на місці та є основним доказом порушень з боку поліції.
Відеофайл «856429» є єдиним об'єктивним джерелом фіксації подій на місці зупинки та демонструє численні порушення з боку працівників поліції.
21 год. 49 хв. 20 сек.: Автомобіль Volkswagen Passat з номером НОМЕР_2 стоїть припаркований на вул. Українська, 52 Б, м. Шумськ. Руху транспортного засобу не спостерігається. До автомобіля підходять двоє працівників поліції. Вони не намагаються з'ясувати, хто саме керував автомобілем у момент можливого правопорушення, а відразу запитують: "Чий це автомобіль?". ОСОБА_1 , який стоїть поруч (не за кермом), відповідає: "Це мій автомобіль". Поліцейські не проводять жодних дій щодо перевірки документів чи фіксації факту керування, що є порушенням п. 2.1 Інструкції № 1452/735: "Поліцейський, який має підстави вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння, зобов'язаний негайно відсторонити його від керування транспортним засобом". Замість цього, вони просять: «Сідайте за кермо та перепаркуйте автомобіль». Це є прямою провокацією, оскільки створює штучний факт «керування» для фіксації правопорушення.
21 год. 50 хв. - 21 год. 52 хв.: ОСОБА_1 сідає за кермо на прохання поліції та перепарковує автомобіль на кілька метрів. Під час цього руху поліцейські не фіксують жодних ознак сп'яніння візуально (наприклад, нестійка хода, порушення координації). Відео показує, що ОСОБА_1 рухається впевнено, без тремтіння чи інших ознак. Це суперечить акту огляду, де вказано «різкий запах алкоголю», але на відео запах не фіксується, і поліцейські не називають цю ознаку. Згідно з п. 3.1 Інструкції № 1452/735: «Перед проведенням огляду поліцейський зобов'язаний назвати конкретні ознаки сп'яніння».
21 год. 55 хв.: Поліцейський запитує: « ОСОБА_2 , чи не випивали ви сьогодні алкогольні напої?». ОСОБА_1 відповідає: «Я не вживаю алкоголь». Це заперечення не спростоване жодними доказами, окрім спірного тесту. Поліцейський не називає ознак сп'яніння (наприклад, "у вас запах алкоголю" чи "порушена мова"), що є обов'язковим за п. 3.2 Інструкції: "Поліцейський інформує водія про підстави для огляду, називаючи конкретні ознаки". Відсутність цього - грубе порушення, що тягне недопустимість результатів тесту.
21 год. 58 хв.: ОСОБА_1 каже: «Я не згодний з результатом, та бажаю пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я». Тут він явно не погоджується з оглядом на місці (Drager 6820, результат 0,75 проміле), і вимагає медичного огляду. Однак, відео не фіксує саму процедуру огляду в КНП «Кременецька опорна лікарня» - немає кадрів з закладу охорони здоров'я.
21 год. 59 хв. - 22 год. 00 хв.: Поліцейські ігнорують вимогу ОСОБА_1 про найближчий заклад (Шумська міська лікарня) і вирішують везти до Кременецької опорної лікарні. Це не зафіксовано на відео, але подальші матеріали показують огляд у м. Кременці. Відео закінчується без фіксації доставки до закладу, що є порушенням Інструкції.
Вважає, що загалом, відео демонструє системні порушення: провокацію керування, відсутність називання ознак, відсутність згоди, неправильний вибір закладу. Відсутність відео медичного огляду в м. Кременець робить його висновок недопустимим, що призводить до закриття провадження у справі.
Також вказує на: відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 на момент виявлення правопорушення, що виключає суб'єкт відповідальності за ст. 130 КУпАП; провокацію з боку поліції: змушення сісти за кермо замість відсторонення, що робить всі докази недопустимими; порушення процедури огляду на стан сп'яніння на місці: відсутність називання ознак, відсутність згоди, що тягне недопустимість результатів; порушення процедури медичного огляду: неправильний заклад, відсутність фіксації, суперечність висновку з ознаками.
Просить суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сідоров В.М. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою. Отже, зважаючи на сповіщення останнього про розгляд справи, а також виходячи з положень ст. 284 КУпАП, яка гласить, що лише орган, що розглядає справу приймає по ній передбачене законом рішення, зокрема, про накладення стягнення чи закриття справи, справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №405591 від 28.07.2025; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чек роздруківку приладу ALKOTEST 6820 Драгер від 28.07.2025; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0978 103 25, чинне до 15 липня 2026 року; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5338905 від 28.07.2025; Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2025; Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2025 №50; довідку СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №114973-2025 від 13.08.2025; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозаписи), та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.
Згідно із ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №405591 від 28.07.2025 слідує, що поліцейським СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РПВ в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також факт його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та факт проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі Кременецькій опорній лікарні. Протокол ОСОБА_1 підписано.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом у справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, протокол про адміністративне правопорушення підписав, пояснив, що пояснення надасть в суді.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, та є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Крім того, 28 липня 2025 року інспектором СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РПВ в Тернопільській області лейтенантом поліції Остапюком Андрієм Леонідовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5338905, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 340 грн, за те, що він порушив п. 15.9.е ПДР, а саме 28.07.2025 21:47:01 в м. Шумськ, вул.Українська здійснив зупинку ТЗ ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та факт проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу підтверджується оглянутим в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 28 липня 2025 року.
Суд зазначає, що досліджений судом відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Вказаним відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Так, диск з відеозаписом №856429 розпочинається із початку розмови працівників поліції та ОСОБА_1 стосовно автомобіля, який припарковано з порушенням вимог ПДР. Зокрема, поліцейський вияснив хто власник автомобіля, яким виявився ОСОБА_1 та сказав перепаркувати дане авто, оскільки воно знаходилось припаркованим ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ. Далі, на вимогу поліцейського ОСОБА_1 , завівши двигун автомобіля, перепаркував його трохи далі від посадкового майданчика. Під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейський поцікавився у ОСОБА_1 чи він вживав спиртні напої, на що той повідомив, що не вживав. Тоді поліцейський запропонував водієві продути алкотестер Драгер для визначення стану алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. Результат продувки алкотестера Драгер на місці зупинки виявився позитивним - 0,75 проміле і поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 , виявивши бажання пройти такий тест на власному алкотестері, в салоні власного автомобіля продув його та повідомив, що результат виявився такий самий. Поліцейським було зауважено, що водій, знаючи, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, не повинен був перепаковувати автомобіль, а це мав зробити тверезий водій. Крім того, поліцейським неодноразово було запропоновано водієві в разі незгоди з результатом Драгера, проїхати в найближчий медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння та зазначено, що такими закладами є медичні заклади в м. Кременець та м. Ланівці, оскільки в Шумській лікарні такі огляди не проводяться. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду в медичному закладі м. Кременець, а тому пересів в службовий поліцейський автомобіль. На даному етапі відеозапис припинено.
На підтвердження того факту, що ОСОБА_1 все ж таки пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, до матеріалів справи долучено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2025, складеного на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №50 від 28.07.2025. У висновку міститься інформація про те, що ОСОБА_1 було оглянуто 28.07.2025 о 23 год 10 хв у КНП «Кременецька опорна лікарня» лікарем ОСОБА_3 . Висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, до матеріалів справи додано Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №50 від 28.07.2025. У Акті міститься інформація про огляд ОСОБА_1 , якого направлено на огляд 28.07.2025 о 23 год 10 хв у КНП «Кременецька опорна лікарня». Значиться, що зовнішній вигляд обстежуваної особи: одяг охайний; поведінка обстежуваної особи: напружена, замкнута; стан свідомості - орієнтований; мовна здатність - непорушена; дихання незмінне; міміка звичайна; хода зі швидкими поворотами: хитання про поворотах; рухи неточні. Також зазначено, що зі слів обстежуваної особи - алкоголь не вживав; запах алкоголю з рота: присутній запах алкоголю з рота. Час обстеження 28.07.2025, 23 год 10 хв, спеціальний технічний засіб - Алкофор 507 - результат 0,61 проміле. Повторне обстеження через 20 хвилин проведено о 23 год 30 хв., результат - 0,46 проміле. Висновок та діагноз за результатами огляду - перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про те, що поліцейські проігнорували вимогу ОСОБА_1 про найближчий медичний заклад - Шумську міську лікарню не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки із переглянутого відеофайлу №856429 слідує, що сам водій дещо вагався стосовно проходження огляду в медичному закладі, здійснював телефонні дзвінки до невстановлених осіб, проте погодився проїхати в Кременецьку опорну лікарню. Жодної вимоги стосовно найближчого медичного закладу, а саме Шумської міської лікарні водій, не висловлював.
Крім того, слід зауважити, що сам водій та ймовірно пасажири його автомобіля, яких ОСОБА_1 назвав колегами по роботі і які перебували поряд із ОСОБА_1 , неодноразово повідомляли, що пили квас, однак не вживали спиртні напої, проте жоден з цих пасажирів не погодились сісти за кермо автомобіля ОСОБА_1 , оскільки той був відсторонений від керування транспортними засобами. Тобто в суду є підстави припустити, що дані пасажири або не мали права керування транспортними засобами, або ж могли також перебувати у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд не бере до уваги твердження захисника про те, що дії його підзахисного стосовно перепаркування автомобіля були прямо спровоковані працівником поліції. Оскільки таку пропозицію поліцейський висловив ще під час розгляду іншого адміністративного правопорушення, а саме за порушення водієм п. 15.9.е ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ. Лише під час спілкування поліцейського із водієм, було виявлено запах алкоголю із порожнини рота ОСОБА_1 , що і стало підставою для вимоги пройти тестування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Поліцейський зауважив, що ОСОБА_1 не повинен був сідати за кермо свого автомобіля, знаючи, що перед цим вживав спиртні напої.
Суд зауважує, що поліцейським все ж таки було оголошено ознаки алкогольного сп'яніння, як це вимагає п. 3.1 Інструкції №1452/735, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Також, поліцейським проголошено підставу для огляду, названо конкретну ознаку - запах алкоголю з порожнини рота. Даний факт чітко зафіксовано на відео.
Стосовно того, що відео не містить самої процедури огляду в медичному закладі - немає кадрів з закладу охорони здоров'я, то суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський в даному випадку використовував технічні засоби відеозапису, про які зазначено у відповідній графі протоколу, результат огляду, проведеного поліцейським, зафіксовано в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який в графі «З результатами згоден» не містить підпису ОСОБА_1 , який не згодився з результатом 0,75 проміле, визначеним поліцейським на місці зупинки та виявив бажання пройти огляд в Кременецькій опорній лікарні. Наслідком огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі із зазначенням результату такого огляду є Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №50 від 28.07.2025 та складений на підставі нього Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2025. Чіткої вимоги про обов'язковість застосовування технічних засобів відеозапису під час огляду в закладах охорони здоров'я у ст. 266 КУпАП не йдеться.
Таким чином посилання адвоката на допущені поліцією численні порушення не впливають, на думку суду, на належність та допустимість доказів в даному провадженні.
Так Верховний Суд у справі №344/2995/15-к в постанові від 01 листопада 2022 року вказав, що не будь-яке формальне недотримання вимог закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.
Також суд звертає увагу, що не кожен дефект певного адміністративного акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі №826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі №805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №620/2520/20.
Стосовно детального аналізу відеофайлу «856429» з часовими мітками як ключового доказу порушень, викладеного стороною захисту в клопотанні про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи додано диск, на якому міститься два відеофайли, зокрема з боді-камери поліцейського ОСОБА_4 «856429» та з відеореєстратора службового автомобіля VID-20250804-WA0006, про які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дослідивши дані відеофайли в судовому засіданні, судом з'ясовано, що часові мітки на них дещо різняться на кілька хвилин та секунд. Тобто, адвокатом досліджено та описано в своєму клопотанні часові мітки згідно із відео, яке фіксувалось на боді-камеру поліцейського. В протоколі про адміністративне правопорушення, який складав поліцейський СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержант поліції Мельник В.О., зафіксовано час керування ОСОБА_1 автомобілем згідно із відеозапису, отриманого з відеореєстратора службового автомобіля. Проте, під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5338905 від 28.07.2025 інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Остапюком А.Л., ним було зафіксовано часові мітки згідно із відео, отриманого з боді-камери поліцейського.
Окрім іншого, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою ALCOTEST 6820 ARLK-0005, відповідно до якого під час проведення огляду 28.07.2025 о 21:56 год ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. За результатами тесту вміст алкоголю у його крові та видихуваному повітрі становив 0,75% проміле. З даним результатом водій ознайомлений, про що підписався. Тест ALCOTEST 6820 №928.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
За результатами огляду працівниками поліції у відповідності з вимогами вищевказаної Інструкції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, технічний прилад за допомогою якого проводився огляд.
Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства водій самостійно вирішує, чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду щодо стану сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу, або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я (частина 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735).
Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 , не погодившись із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, висловив бажання пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всупереч пункту 1.3 ПДР, який зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Діяння за ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків.
Вказане обґрунтовується тим, що п'яний водій становить надзвичайну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, оскільки алкогольне сп'яніння значно знижує його реакцію, координацію, увагу та здатність адекватно оцінювати ситуацію на дорозі, що може призвести до аварій, травмування або загибелі інших людей. Тобто, життя та здоров'я учасників дорожнього руху залежать від випадку, чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.
В свою чергу, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція його пройти на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.
Відтак, обставини зазначені в протоколі узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, матеріали справи не містять розбіжностей та в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.9«а» ПДР України, а саме, заборона водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою для визначення особи як водія.
Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
В матеріалах справи наявна довідка видана СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, у котрій міститься інформація про те, що по даних «ГСЦ МВС» та «НАІС» гр. ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, тому вважаю, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 321 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК