308/13656/25
01.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146819 від 17.07.2025, згідно з яким 17.07.2025 о 09 год. 50 хв. громадянин України ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний Патруль» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом на відстані 5000 метрів до знаку на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, чим на думку уповноваженої особи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Громадянин України ОСОБА_1 не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно з наявною у матеріалах справи заявою від 17.07.2025 просив провести розгляд справи без його участі.
За таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
За положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено порядок перетинання державного кордону. Так, зокрема, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. Статтею 12 вказаного закону передбачено, зокрема, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
У підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 146819 від 17.07.2025; протокол про адміністративне затримання від 17.07.2025; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.07.2025; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній вказує, що приїхав в Ужгород на потязі з матою роботи на фірмі «Сахара», зійшовши з потяга його затримала ДПС, наміру перетинати кордон не мав; рапорт від 17.07.2025; схему щодо виникнення обстановки на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ТИП Б) НОМЕР_1 прикордонного загону від 17.07.2025.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у діях у ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, зокрема, пояснень свідків, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а також не розкрито, які саме дії ОСОБА_1 свідчать про спробу його незаконного перетину через державний кордон.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 був затриманий на відстані 5000 м до державного кордону в напрямку знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак обставин, які б свідчили про намір незаконного перетину державного кордону ОСОБА_1 в протоколі не наведено.
З огляду на викладене вважаю, що доказів, того, що дії ОСОБА_1 будь-яким чином були спрямовані на спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску України матеріали справи не містять.
Отже, сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з'ясувати об'єктивну та суб'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення. У даній справі не доведено ні події, а ні складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, про вчинення якого складено протокол відносно ОСОБА_1 .
За наведеного, приходжу до висновку, що викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України у складі групи осіб є сумнівними.
Крім того, суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у розумні строки.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення. Тому суддя, ухвалюючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, його поясненнями не спростовано, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 204-1, п. 1 ч. 1 ст. 247 , ст. 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
постановив:
провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя В. В. Чепка