01 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/13067/24 пров. № А/857/14282/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С. М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в справі № 460/13067/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,-
суддя в 1-й інстанції - Гресько О.Р.,
час ухвалення рішення - 17 березня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 17 березня 2025 року,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000760, рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000096 від 17.10.2024 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000760.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000096/2 від 17.10.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за митною декларацією (далі-МД) від 14.10.2024 №24UA204020025262U0 декларантом ТОВ «ІМПАП», заявлено до митного оформлення товар №1 «Папір для офісної техніки з вибіленої сульфатної целюлози…». Однак до митного оформлення надано додаток від 08.10.2024 б/н до комерційного інвойсу від 12.08.2024 №2024INV05470 та додаткова угода від 01.10.2024 №1 до Додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R, в якому зазначена вартість оцінюваного товару на рівні 900 євро/т, проте у графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 23.09.2024 №101 зазначено інвойс від 12.08.2024 №2024INV05470, згідно якого вартість оцінюваного товару на рівні 930 євро/т. Враховуючи вищезазначене, за оцінюваний товар фактично сплачено на рівні 930 євро/т;- у інвойсі від 12.08.2024 № 2024INV05470 наявні реквізити замовлення №SC008716, що до митного оформлення не надано;- у рахунку на оплату від 08.10.2024 №ЕК-209/193 зазначено реквізити заявки від 08.10.2024 б/н, що до митного оформлення не надана. Окрім того, Рівненська митниця володіла ціновою інформацією щодо вартості ідентичного товару (за фізичними характеристиками, країною виробництва, виробником, торговою маркою, умовами поставки) за контрактом від 10.05.2019 №10/05-R на рівні 930 EUR/т згідно комерційного рахунку від 12.08.2024 №2024INV05470 та додатку від 04.07.2024 №52 до контракту від 10.05.2019 №10/05-R, та фактично понесених транспортних витрат відповідно до рахунку на оплату від 08.10.2024 №ЕК-209/193 у розмірі 56200 грн.
Враховуючи положення статті 59 МКУ митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо вартості ідентичного товару (за фізичними характеристиками, країною виробництва, виробником, торговою маркою, умовами поставки, за Контрактом від 10.05.2019 №10/05-R) на рівні 930 євро/т згідно комерційного рахунку від 12.08.2024 №2024INV05470 та додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R, та фактично понесених транспортних витрат відповідно до рахунку на оплату від 08.10.2024 №ЕК209/193 у розмірі 56200 грн. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 21608,35 євро (930 євро/т * 21,8926 т + 56200 грн / 45,0238 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 972890,03 грн (21608,35 євро * 45,0238 грн/євро). Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 18.10.2024 №24UA204020025784U3, сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 5823,32 грн.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Контракту №10/05-R від 10.05.2019 було ввезено на митну територію України товар та подано Рівненській митниці митну декларацію №24UA204020025262U0 від 14.10.2024, за якою було заявлено до митного оформлення наступні товари: папір для офісної техніки з виробленої сульфатної целулози, без вмісту волокон, - отриманих механічним способом, не крейдований, не перфорований, не гофрований, без малюнків, тиснень, голограм та водяних знаків, одношаровий білий. В аркушах розміром 210x297 мм LG, формат A4. Щільність 75г/м2. -A4 OFFICE PAPER Universal - 21892,6 кг., згідно APPENDIX TO COMMERCIAL INVOICE NO 2024INV05470 від 08.10.2024 заявлена ціна товару за метричну тонну складає 900,00 EUR на загальну суму поставки 19.703.34 Євро. Митна вартість імпортованих товарів визначена за першим методом за ціною договору.
Для здійснення митного оформлення відповідачу до МД були надані наступні документи: 0271 - пакувальний лист б/н від 12.08.2024; 0380 - інвойс 2024INV05470 від 12.08.2024; 0730 - автотранспортна накладка (CMR) SIJ0474452/1 від 09.10.2024; 3000 - APPENDIX ТО COMMERCIAL INVOICE NO 2024INV05470 від 08.10.2024; 3001 - платіжка про передоплату 101 від 23.09.2024; 3004 - рахунок-фактура про транспортно-експедиційні послуги ЕК-209/193 від 08.10.2024; 3007 - довідка про транспортно- експедиційні витрати 08/10 від 08.10.2024; 3017 - бюлетень АУП «УкрПапір» 218 від 24.09.2024; 4100 - не прямий зовнішньо-економічний договір (контракт) 10/05-R від 10.05.2019; 4103 - Додаток № 52 від 04.07.2024; 4103 - Додаткова угода № 1 від 01.10.2024; 4207 - договір про надання послуг митного брокера 2203/18 від 22.03.2018; 4301 - договір про перевезення 18112022/3 від 18.11.2022; 4301 - договір про перевезення 72 від 08.10.2024; 9000 - Лист Б/Н (про помилку в індексі продавця) від 11.11.2022; 9000 - Лист б/н (пояснення зниження ціни) від 01.10.2024
14.10.2024 посадовою особою митниці повідомленням №2041507 було вказано на виявлення «розбіжностей та неточностей» та витребувано у декларанта додаткові документі щодо поставки імпортованого товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларантом надано до митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару окрім поданих: 4301 - Заявка б/н від 08.10.2024; 9000-оформлена МД 24UA209230095985U6 від 15.10.2024; 9000 - оформлена МД 24UA100060228999U4 від 15.10.2024; 9000 - оформлена МД 24UA110050004428U3 від 15.10.2024; 9000 - лист 15/10-01 від 15.10.2024; 9000 - відповідь на запит митниці Лист№ 17/11 від 17.10.2024.
Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів 17.10.2024 винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2024/000760 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2024/000096/2, яким митну вартість товару визначено за (6) - резервнім метод на рівні 930 євро / т.
Рішення №204000/2024/000096/2 від 18.10.2024 містить опис підстав для коригування митної вартості:
“І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця мас право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи є неповними та містять розбіжності:
До митного оформлення надало додаток від 08.10.2024 б/н до комерційного інвойсу від 12.08.2024 № 2024INV05470 та додаткова угода від 01.10.2024 №1 до Додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R в якому зазначена вартість оцінюваного товару на рівні 900 eur/т, проте у графі 70 платіжної інструкції в Іноземній валюті від 23.09.2024 №101 зазначено Інвойс від 12.08.2024 № 2024INV05470, згідно якого вартість оцінюваного товару на рівні 930 eur/т. Відповідно додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R вартість оцінюваного товару становить 930 eur/т. Враховуючи вищезазначене, за оцінюваний товар фактично сплачено на рівні 930 eur/т.
У інвойсі від 12.08.2024 № 2024INV05470 наявні реквізити замовлення №SC008716, що до митного оформлення не надано.
У інвойсі від 12.08.2024 № 2024INV05470 наявні реквізити документу №2024SVZ00423, що до митного оформлення не наданий.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів.
II. Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості Ідентичного товару (за фізичними характеристиками, країною виробництва, виробником, торговою маркою, умовами поставки, за Контрактом від 10.05.2019 №10/05-R) на рівні 930 eur/т згідно комерційного рахунку від 12.08.2024 №2024INV05470 та додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R , та фактично понесених транспортних витрат відповідно до рахунку на оплату від 08.10.2024 № ЄК-209/193 у розмірі 56200 грн.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) каталоги, специфікації', прейскуранти (прайс-листа) виробника товару; 5) банківські платіжні документи, що можливо пов'язати з оцінюваним товаром; 6) замовлення №SC008716; 7) документу №2024SVZ00423.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо вартості Ідентичного товару (за фізичними характеристиками, країною виробництва, виробником, торговою маркою, умовами поставки, за Контрактом від 10.05.2019 №10/05-R) на рівні 930 eur/т згідно комерційного рахунку від 12.08.2024 №2024INV05470 та додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R, та фактично понесених транспортних витрат відповідно до рахунку на оплату від 08.10.2024 № ЕК-209/193 у розмірі 56200 грн.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 21608,35 євро (930 євро/т * 21,8926 т + 56200 грн / 45,0238 грн/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 972890,03 грн (21608,35 евро * 45,0238 грн/евро).».
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією №24UA204020025784U3 від 18.10.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив їх до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ч. 1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 3 ст. 53 МК України передбачає, що обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частини 1, 2 ст. 55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
Крім того, ч. 1 ст. 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
За змістом ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.
Спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).
Матеріалами справи стверджується, що 10.05.2019 між австрійською фірмою Roxcel Trading G.m.b.H., як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПАП", як Покупцем, було укладено Контракт №10/05-R, відповідно до якого Продавець бере на себе зобов'язання по постачанню Товару, асортимент, кількість, вартість і умови постачання якого вказуються у відповідних додатках до даного Контракту, а Покупець зобов'язаний прийняти і сплатити поставлений Товар в порядку і на умовах, передбачених даним Контрактом і Додатками до нього.
За умовами Контракту умови постачання, оплати, додаткові умови, здобуття кожної партії товару, асортимент кількість регулюються Додатками до Контракту.
Відповідно до пункту 1.2 Контракту умови постачання, оплати, додаткові умови, пов'язані з постачанням Продавцем і здобуттям Покупцем кожної партії товару регулюються тим Додатком до Контракту, в якому позначається асортимент і кількість партії товару, яка поставляється.
Пунктом 1.3 Контракту передбачено, що у випадку, якщо Сторони не врегулювали в Додатку, в якому позначений асортимент і кількість партії товару, яка поставляється, всі необхідні умови, пов'язані з постачанням даного товару, або, якщо в майбутньому виникли нові умови, пов'язані з постачанням даного товару, які необхідно врегулювати Сторонам, Сторони можуть укласти додаткову угоду до Контракту із посиланням на номер Додатка до нього, в якому вказаний асортимент і кількість партії товару умови, по яким вони встановлюються.
Відповідно до пункту 2.2. Контракту, ціна за товар встановлюється у євро/Доларах США за 1 метричну тонну (МТ) нетто і мають бути погоджені і вказані в Додатках до цього Контракту на кожну партію товару. Загальна сума Контракту дорівнює вартості по всім Додаткам до Контракту (пункт 2.2.).
Так, 04.07.2024 сторонами укладено Додаток №52 до Контракту від 10.05.2019, відповідно до пункту 2 якого загальна вартість товару становить 139,500,00 Євро на умовах FCA - GDANSK згідно Іncoterms - 2020. Ціна за одну метричну тонну товару складає 930 Євро.
Пунктом 5 Додатку №52 визначено умови сплати: 30% передплати + 70% після отримання копій документів електронною поштою. Ціна додатку №52 від 04.07.2024 за 1 метричну тонну (МТ) складає 930,00 Євро.
Оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №101 від 23.09.2024.
01.10.2024 укладено додаткову угоду №1 до Додатку №52 від 04.07.2024 до Контракту № 10/05-R, відповідно пункту 1 якої ціна товару за метричну тонну змінена на 900,00 EUR. Зміна ціни стосується лише товарів, що оплачені згідно комерційного інвонсу №2024INV05470 від 12.08.2024 та зберігаються на складі в Гданську станом на 01.10.2024.
У зв 'язку із зміненням ціни, сума оплачуваного, але не відвантаженого товару на умовах FCA - GDANSK згідно з Інкотермс 2020 складає 133 372,80 EUR.
Дана ціна стосується лише додаткової угоди від 01.10.2024, пунктом 2 якої передбачено, що до всіх інших пунктів обидві сторони повинні керуватися вимогами Додатку №52 від 04.07.2024.
Суд першої інстанції зазначив, що покликання митного органу, що за оцінюваний товар фактично сплачено 930 Євро, оскільки у графі 70 платіжної інструкції в Іноземній валюті від 23.09.2024 №101 зазначено Інвойс від 12.08.2024 № 2024INV05470, згідно якого вартість оцінюваного товару на рівні 930 eur/т та відповідно додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R вартість оцінюваного товару становить 930 eur/т, є необґрунтованими.
З матеріалів справи встановлено, що оплата за поставлений товар була здійсненна 23.09.2024, тобто до укладення додаткової угоди від 01.10.2024, якою змінено вартість поставленого товару. Позивачем до митного оформлення надано документи щодо зміни вартості товару, що не заперечується відповідачем.
Покликання митниці, що в інвойсі від 12.08.2024 № 2024INV05470 наявні реквізити замовлення №SC008716 та документу №2024SVZ00423, які до митного оформлення не надані, суд першої інстанції також визнав необґрунтованим, оскільки позивачем до митного оформлення надано повний пакет документів, який визначений чинним законодавством України для підтвердження заявленої митної вартості.
Суд зазначив, що заявка до договору стосується умов між сторонами цього договору, а не є належним підтвердженням витрат позивача на транспортування товарів. Заявка не є документом на підставі якого формується митна вартість товару.
Таким чином, місцевий суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв'язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі інформації щодо вартості ідентичного товару (за фізичними характеристиками, країною виробництва, виробником, торговою маркою, умовами поставки, за Контрактом від 10.05.2019 №10/05-R) на рівні 930 eur/т згідно комерційного рахунку від 12.08.2024 №2024INV05470 та додатку від 04.07.2024 №52 до Контракту від 10.05.2019 №10/05-R, та фактично понесених транспортних витрат відповідно до рахунку на оплату від 08.10.2024 № ЄК-209/193 у розмірі 56200 грн., то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За наведеного, колегія апеляційного суду підтримує правильний висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000760 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000096 від 17.10.2024.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Рівненської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в справі № 460/13067/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2025 року.