про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25127/24 пров. № А/857/32151/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Гуляка В. В.
суддів -Ільчишин Н. В.
Матковської З. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/25127/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 серпня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що були об'єктивні та поважні підстави, які унеможливлювали належним чином організувати і в подальшому забезпечити процес здійснення підготовки та подання апеляційної скарги у встановлений тридцяти денний строк з дня проголошення рішення по даній судовій справі.
Оглянувши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, оскільки зазначені у клопотанні про поновлення строку причини та обґрунтування не можуть бути визнані поважними і такі не підтверджені жодними доказами.
Зокрема, твердження відповідача про відсутність доступу до підсистеми «Електронний суд» протягом строку, що встановлений для оскарження рішення суду першої інстанції (30 днів, починаючи з 28.02.2025) суперечить матеріалам справи, зокрема доказам, які сам же відповідач надав суду разом з апеляційною скаргою. Так, до апеляційної скарги долучено довіреність, видана командиром військової частини полковником ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , яка датована 20.02.2025. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 щонайменше 20.02.2025 вже мала доступ до даної справи і була проінформована про оскаржуване рішення. Що стосується зайнятості юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , то з цього приводу слід зазначити, що одним із основних обов'язків юридичної служби, відповідно до ст.100 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, є представництво інтересів військової частини в судах та підготовка позовів та скарг. Зайнятість начальника юридичної служби та юрисконсультів військової частини в інших процесах не може бути поважною причиною для невиконання своїх функціональних обов'язків, що встановлені чинним законодавством.
Крім цього, як видно з апеляційної скарги та заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги судовий збір за її подання сплачений відповідачем ще 16.04.2025, а сама апеляційна скарга подається 28.07.2025. Тобто, навіть з моменту сплати судового збору і до моменту подання апеляційної скарги минуло вже більше 30 днів.
Заява Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що подана відповідачем після отримання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, не містить інших поважних причин для поновлення строку. Зазначена заява обґрунтована тими ж підставами, що і заява про поновлення строку, яка подана разом з апеляційною скаргою.
Отже, наведені в заяві Військової частини НОМЕР_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження суд визнає неповажними, які до того ж не підтверджені жодними доказами.
Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої дисципліни. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу “належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.
Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Оскільки вказані у заяві Військової частини НОМЕР_1 підстави не підтверджені відповідними доказами, такі не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Щодо самої причини пропуску строку апеляційний суд наголошує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі “Golder проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.
З аналізу практики ЄСПЛ видно, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа “Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи “Рябих проти Росії», “Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи “Безруков проти Росії», “Брумареску проти Румунії»).
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована зазначеними вище причинами, однак такі причини не підтверджені жодними доказами, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 .
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 .
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/25127/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська