30 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29922/23 пров. № А/857/1062/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (головуючий суддя: Сидор Н.Т., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 10.12.2023, через засоби поштового зв'язку, звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ перерахунку пенсій № 3) № 913130143093 від 22.11.2023 про відмову позивачу у переході на пенсію державного службовця та здійснення перерахунку пенсій відповідно до Закону України № 889;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ перерахунку пенсій № 3) перевести позивача на пенсію державного службовця та здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону № 889, з врахування довідки про складові заробітної плати (посадовий окладу, надбавка за ранг, надбавки за вислугу років), яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ перерахунку пенсій № 3) нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 14.11.2023.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що з лютого 2012 року по 28.02.2022 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723. Однак, з 01.03.2022 позивача переведено на більш доцільний вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Маючи стаж державного службовця понад 20 років, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 із врахуванням довідки про складові заробітної плати (посадовий окладу, надбавка за ранг, надбавки за вислугу років), яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Втім, у відповідь отримав рішення про відмову № 913130143093 від 22.11.2023, яке вважає протиправним.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, покликаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, не було повно і всебічно досліджено наявні у справі докази, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обмеження у переведені пенсії є протиправним та порушує право на належний рівень пенсійного забезпечення, не відповідає наведеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності суб'єкта владних повноважень, зокрема прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Також позивач зазначає, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший проводиться з дня подання відповідної заяви на підставі документів, які підтверджують страховий стаж, заробітну плату (дохід), а також інших матеріалів, що наявні у пенсійній справі на час такого переведення чи були додатково одержані органами Пенсійного фонду. При цьому закон прямо передбачає, що під час переведення, за бажанням особи, має враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, визначені частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV , із застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який був використаний під час призначення або попереднього перерахунку пенсії. Позивач звертає увагу на те, що слід врахувати, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 № 2040-IX пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV викладено так: якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення на інший вид пенсії або за бажанням особи поновлюється у розмірі, встановленому до переведення. Отже, нормою передбачене право особи на поновлення пенсії у раніше визначеному розмірі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з лютого 2012 року по 28.02.2022 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723.
З 01.03.2022 позивача переведено на більш доцільний вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач, 14.11.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо переходу з пенсії по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком по Закону України «Про державне службу», надавши довідку про складові заробітної плати працюючого державного службовця станом на жовтень 2023 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії від 22.11.2023 № 913130143093.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (п. 1 Порядку).
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з лютого 2012 року позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, що сторонами не заперечується.
З 01.03.2022 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач 14.11.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою та доданими документами.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 913130143093 від 22.11.2023 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.
Відмова вмотивована тим, що позивачу з лютого 2012 року вже призначалася пенсія державного службовця.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач, звертаючись із заявою 14.11.2024 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, по суті має намір здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка видана на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача за віком, відповідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданої Дрогобицькою районною державною адміністрацією, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії, були видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивач уже скористався своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще у лютому 2012 року, а тому йому не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі цих довідок та призначення пенсії за віком відповідно до п. п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм, у подібних спірних правовідносинах, викладено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 300/936/23.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 380/29922/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
З. М. Матковська