Справа № 600/1617/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
01 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕСТАС" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Потестас» звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000564/2 від 22 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001786.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001893.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000570/2 від 25 листопада 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001798.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000590/2 від 09 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001894.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000598/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001951.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000599/2 від 16 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001952.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000611/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002005.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000612/2 від 25 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/002006.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000022/2 від 27 січня 2025 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000072.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 від 10 грудня 2024 року та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001898; №UA408020/2024/001936, №UA408020/2024/001846, №UA408020/2024/001851, №UA408020/2024/001908.
Визнано протиправними та скасовано прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000601/2 від 19 грудня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001963.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Потестас» («Покупець) та компанією «ZAFIRIS NAXIADES - TOBACCO IN LEAVES S.A.» («Постачальник») було укладено контракт №08/1, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити Товар на умовах цього Контракту, згідно з додатками (специфікаціями), які є його невід'ємною частиною. У додатках (специфікаціях) відображаються повне найменування Товару, одиниці виміру, ціна, кількість, вид упаковки та інші необхідні параметри, а також умови та строки постачання. (Т. 1 а.с. 38-39)
Згідно з пунктом 1.4 Контракту Продавець зобов'язується поставити Товар у кількості та асортименті, зазначеному у додатках (специфікаціях).
Пунктом 3.1. Контракту встановлено, що загальна вартість Товару, що постачається за цим Контрактом, становить 10000000 Євро (десять мільйонів Євро).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Контракту ціна на Товар, що поставляється, вказується у заявці-специфікації на цю партію Товару. Ціна буде вказана у Євро за кг, Нетто (включаючи вартість тари, упаковки, маркування) окремо для кожної партії відповідно до специфікації товару, вказаної у замовленні на поставку.
Згідно з пунктами 4.4, 4.5, 4.6 Контракту умови оплати та поставки будуть зазначені у специфікації, що оформляють на кожну партію товару. Валюта контракту - євро.
Відповідно до пункту 5.2 Контракту Постачальник зобов'язаний разом з кожною партією Товару надати Покупцю оригінали та копії наступних документів: сертифікат походження; сертифікат якості країни-виробника; рахунок-фактура (інвойс); фітосанітарний сертифікат; копія митної декларації країни відправлення; пакувальні та вагові листи.
Пунктом 6.2 Контракту передбачено, що вартість упаковки і тари входить у ціну Товару. Упаковка і тара поверненню не підлягають.
На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач для митного оформлення товарів, придбаних на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №0201-1, подавав такі митні декларації:
- №24UA408020057799U8 від 22 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу CN - 555, 200 кг - 1 коробок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 1000,00 Євро; (Т. 2 а.с. 93)
- №24UA408020057798U9 від 22 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 7 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 102585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 64)
- №24UA408020058200U2 від 25 листопада 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 8 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 98585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 161-163)
- №24UA408020060432U1 від 09 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу CN - 555, 1000 кг - 5 коробок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 5000,00 Євро; (Т. 2 а.с. 15)
- №24UA408020061444U8 від 16 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 105-107)
- №24UA408020061447U5 від 16 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 133-135)
- №24UA408020062976U0 від 25 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 219-221)
- №24UA408020062977U9 від 25 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 190-192)
- №25UA408020002993U2 від 27 січня 2025 року, якою було задекларовано для митного оформлення 9 одиниць товару, а саме тютюнову неферментовану сировину різних типів та класів. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 103585,00 Євро; (Т. 2 а.с. 35-37)
За результатами розгляду поданих митних декларації та доданих до них документів Чернівецькою митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA408000/2024/000589/2 від 09 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020057799U8) за шостим (резервним) методом в сумі 1395,32 Євро;
- №UA408000/2024/000564/2 від 22 листопада 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020057798U9) за шостим (резервним) методом в сумі 106919,01 Євро (11773,33 + 13236,24 + 13236,24 + 16743,84 + 21348,40 + 21348,40 + 9232,56);
- №UA408000/2024/000570/2 від 25 листопада 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020058200U2) за шостим (резервним) методом в сумі 135881,56 Євро (11912,54 + 13392,72 + 13392,72 + 16941,84 + 21600,85 + 21600,85 + 9341,64 + 27698,40);
- №UA408000/2024/000590/2 від 09 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020060432U1) за шостим (резервним) методом в сумі 6941,00 Євро;
- №UA408000/2024/000598/2 від 16 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061444U8) за шостим (резервним) методом в сумі 141485,11 Євро (11791,17 + 13256,40 + 13256,40 + 16769,28 + 21380,83 + 21380,83 + 9246,60 + 6987,20 + 27416,40);
- №UA408000/2024/000599/2 від 16 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061447U5) за шостим (резервним) методом в сумі 141485,11 Євро (11791,17 + 13256,40 + 13256,40 + 16769,28 + 21380,83 + 21380,83 + 9246,60 + 6987,20 + 27416,40);
- №UA408000/2024/000611/2 від 25 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020062976U0) за шостим (резервним) методом в сумі 143119,03 Євро (11927,39 + 13409,52 + 13409,52 + 16962,96 + 21627,77 + 21627,77 + 9353,40 + 7067,90 + 27732,80);
- №UA408000/2024/000612/2 від 25 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020062977U9) за шостим (резервним) методом в сумі 143119,03 Євро (11927,39 + 13409,52 + 13409,52 + 16962,96 + 21627,77 + 21627,77 + 9353,40 + 7067,90 + 27732,80);
- №UA408000/2025/000022/2 від 27 січня 2025 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №25UA408020002993U2) за шостим (резервним) методом в сумі 146526,22 Євро (11869,69 + 15906,00 + 15906,00 + 16828,56 + 21456,41 + 21456,41 + 9279,24 + 6310,71 + 27513,20).
Крім цього судом установлено, що 01 серпня 2024 року між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) («Продавець») та ТОВ «Потестас» («Покупець») було укладено Контракт №МД-01, згідно з Розділом 1 якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити тютюнову необроблену сировину, неферментовану, з невідділеною середньою жилкою, ботанічний сорт «Молдавський 456» згідно зі Специфікаціями Товару, як є невід'ємними частинами даного Контракту. Поставки товарів здійснюються ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» м. Кишинів (Молдова) на ТОВ «Потестас» м. Ужгород (Україна). (Т. 1 а.с. 27-28)
Згідно з Розділом 3 вказаного вище Контракту ціна за товар складає 1,80 (один долар вісімдесят центів) за 1 (один) Нетто кг тютюнової сировини (включаючи вартість упаковки, загрузки, маркування). Загальна кількість тютюнової сировини за Контрактом складає 500 тон на загальну суму 900000 доларів США.
Розділом 4 Контракту передбачено, що валютою платежів є долар США. Відповідно до Розділу 5 Контракту з кожною партією товару Продавець направляє на адресу Покупця такі документи: рахунок-фактура, транспортні документи, сертифікат походження, сертифікат якості.
На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач для митного оформлення товарів, придбаних на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01, подавав такі митні декларації:
- №24UA408020060538U3 від 10 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з невідділеною середньою жилкою, сонячного сушіння, сорт 3, 4 «Молдавський-456» типу «Орієнталь» - 14598,80 кг, 800 зв'язок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 26277,84 доларів США; (Т. 3 а.с. 1)
- №24UA408020061948U0 від 19 грудня 2024 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме тютюнову неферментовану сировину: не оброблений тютюн з невідділеною середньою жилкою, сонячного сушіння, сорт 3, 4 «Молдавський-456» типу «Орієнталь» - 13842,50 кг, 746 зв'язок. У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складала 24916,50 доларів США. (Т. 2 а.с. 25)
За результатами розгляду поданих митних декларації та доданих до них документів Чернівецькою митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA408000/2024/000592/2 від 10 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020060538U3) за шостим (резервним) методом в сумі 89124,21 доларів США;
- №UA408000/2024/000601/2 від 19 грудня 2024 року, яким визначену ціну задекларованого товару (митна декларація №24UA408020061948U0) за шостим (резервним) методом в сумі 84507,08 доларів США.
У зв'язку з прийнятим рішень про коригування митної вартості товару Чернівецькою митницею були сформовані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA408020/2024/001893 від 09 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001786 від 22 листопада 2024 року; №UA408020/2024/001894 від 09 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001798 від 25 листопада 2024 року; №UA408020/2024/001951 від 16 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001952 від 16 грудня 2024 року; №UA408020/2024/002005 від 25 грудня 2024 року; №UA408020/2024/002006 від 25 грудня 2024 року; №UA408020/2025/000072 від 27 січня 2025 року; №UA408020/2024/001898 від 10 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001846; №UA408020/2024/001908; №UA408020/2024/001851 від 10 грудня 2024 року; №UA408020/2024/001963 від 19 грудня 2024 року.
За таких обставин, не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митних декларацій та митному оформленні випуску (пропуску) товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Відповідно до частини 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).
З огляду на зазначене вище суд зауважує, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Водночас, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.
Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим, дискреційні повноваження таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених ч. 3 ст.53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/4423/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
У постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
1) у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 зазначено про такі розбіжності:
- п. 5.2 контракту від 01.08.2024 №08/1 передбачено надання на кожну партію товарів документів: сертифікат якості країни-виробника; пакувальні та вагові листи; копія митної декларації країни відправлення. Крім того, відомості щодо наявності пакувального листа зазначено в гр.5 CMR від 18.11.2024 №17820, 20.11.2024 №17910, 11.12.2024 №18310, 11.12.2024 №18330, 18.12.2024 №18650, 20.12.2024 №18710, 23.01.2025 №19230. Перераховані документи до митного оформлення не надано;
- згідно п.1.1 додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 вологість становить 19+3%, що складає 19,57%. Разом з тим, відповідно до відомостей лабораторних досліджень по товарах показник вологості становить більше 29%. Крім того, зазначено, що об'єкти дослідження відносяться до врожаю 2023 року, документальне підтвердження цього факту відсутнє. Роз'яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товарів не надано;
- відповідно до п.1.1. контракту від 01.08.2024 №08/1 зазначено, що у додатках (специфікаціях) відображається повне найменування товару, одиниці виміру, ціна, кількість, вид упаковки та інші необхідні параметри, а також умови та строки постачання. При цьому, згідно додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 наявне лише загальна назва тютюнової сировини, без зазначення країни походження, строків поставки та дати виготовлення. До митного оформлення подано зазначену сировину з різними типами, класами та країнами походження відповідно до інвойсів від 18.11.2024 №ТТХ94, від 20.11.2024 №ТТХ95, від 11.12.2024 №ТТХ97, №ТТХ98, від 18.12.2024 №ТТХ99, від 20.12.2024 №ТТХ101, від 23.01.2025 №ТТХ002, що могло мати вплив на рівень митної вартості товарів;
- товари постачаються на умовах FCA GR Thessaloniki. Згідно з п.1.5 додатків від 12.11.2024 №14, №15, від 28.11.2024 №16, від 29.11.2024 №17, від 09.12.2024 №18, 10.12.2024 №19, від 20.01.2025 №1 до контракту від 01.08.2024 №08/1 ціна товарів включає в себе вартість тари, пакування та маркування. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товарів, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Довідки про транспортні витрати містять відомості, що завантаження проводилось за рахунок Продавця. У рахунках-фактурах дані відомості відсутні або ж зазначено лише відомості про автоперевезення, однак відсутні відомості про завантаження. Крім цього вказані реквізити іншого договору, який до оформлення не подано. Також зазначено, що довідки про транспортні витрати не є документом первинного бухгалтерського обліку та не містяться в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Виникають питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат до ціни товару, яка є складовою митної вартості товару. Крім цього виникають питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.
2) у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 зазначено про такі розбіжності:
- згідно п. 3 Контракту від 01.08.2024 №МД-01 ціна товару включає вартість упаковки, навантаження, маркування. А товар постачається на умовах DAP UA Розівка. Згідно Інкотермс ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення. Таким чином, виникає питання щодо включення інших перелічених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;
- п. 5 контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 передбачено направлення Продавцем з кожною партією товару сертифіката якості, який до митного оформлення не подано;
- в лабораторних дослідженнях №27/11-01 від 27 листопада 2024 року а №19/12-01 від 19 грудня 2024 року зазначено, що об'єкт дослідження відноситься до врожаю 2024 року, документальне підтвердження цього факту відсутнє. Роз'яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товарів не надано;
- відповідно до специфікацій від 01 серпня 2024 року №02 та від 04 листопада 2024 року №1 здійснюється оплата на протязі 30 днів з моменту відвантаження (21.11.2024). Документів з цього приводу не надано.
Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).
Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) та рахунків на товари, які імпортуються (інвойси), а саме: №ТТХ94 від 18 листопада 2024 року, №ТТХ95 від 20 листопада 2024 року, №ТТХ97 від 11 грудня 2024 року, №ТТХ98 від 11 грудня 2024 року, №ТТХ99 від 18 грудня 2024 року, №ТТХ101 від 20 грудня 2024 року, №ТТХ002 від 23 січня 2025 року (контракт від 01 серпня 2024 року №08/1 між ТОВ «Потестас» та компанією «ZAFIRIS NAXIADES - TOBACCO IN LEAVES S.A.»); №3/24 від 21 листопада 2024 року, №4/24 від 16 грудня 2024 року (контракт від 01 серпня 2024 року №МД-01 між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) та ТОВ «Потестас») (Т. 2 а.с. 16, 26, 38, 67, 108, 136, 164, 193, 222, Т. 3 а.с. 2)
Оцінюючи у сукупності документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначених вище інвойсах, і що дає у повній мірі дає можливість співставити партії поставок товару з товаросупровідними документами.
До того ж, суд звертає увагу на те, що згідно вимог пункту 3 частини другої статті 53 МК України саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стосовно ненадання сертифікату якості країни-виробника, пакувальних/вагових листів та копій митної декларації країни відправлення, оскільки серед зазначених у статті 53 МК України документів не вказано таких, на які посилався відповідач, для підтвердження митної вартості товарів, а тому їх відсутність не може безумовно свідчити про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.
Стосовно доводів відповідача в оскаржуваних рішення про збільшений показник вологості товару, то суд зазначає, що показник вологості є якісною характеристикою товару і такий показник не може підтверджувати числові значення складових митної вартості в розумінні частини другої статті 53 МК України.
Щодо тверджень митного органу в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 про те, що у додатках до контракту від 01 серпня 2024 року №08/1 вказано лише загальну назву тютюнової сировини, без зазначення країни походження, строків поставки та дати виготовлення, натомість в інвойсах зазначено сировину і країни її походження, що могло мати вплив на рівень митної вартості товарів, то такі, на переконання суду, ґрунтуються виключно на припущеннях митного органу, без підтвердження своїх доводів будь-якими належними та достовірними доказами того, що залежно від країни походження товару, строку поставки товару чи дати його виготовлення варіюється ціна такого товару, і що в подальшому могло вплинути на визначення митної вартості товару при його митному оформленні при ввезенні на територію України.
Стосовно доводів відповідача про те, що на умовах FCA до витрат продавця включається оплата навантажувальних робіт, внутрішні перевезення, експортне мито, митний збір та податки, у зв'язку з чим у митного органу був сумів з приводу включення таких витрат до митної вартості, то такі колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки по митних деклараціях поставка товару здійснювалась на умовах FCA, згідно яких обов'язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов'язаний сплатити експортні витрати (навантажувальні роботи, експортне мито, митний збір), тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження та не включаються до митної вартості товару.
Крім цього позивачем було надано документи на підтвердження транспортних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).
Водночас суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою (за умови відсутності документів щодо понесених витрат з оплати навантажувальних робіт, внутрішніх перевезень, сплати експортного мита, митного збору та податків) у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.
Отже, сумніви митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення як умови, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару, є безпідставними.
Крім цього в оскаржуваних рішеннях митним органом вказано, що для підтвердження транспортних витрат надано лиш довідки про транспортні витрати (від 20.11.2024 №201112, від 16.12.2024 №81, №82, від 19.12.2024 №89, від 23 січня 2025 року №23/01) та рахунки-фактури (від 20 листопада 2024 року №2624-24ВБ, від 21 листопада 2024 року №122, від 19 грудня 2024 року №1119, від 24 грудня 2024 року №1131, від 23 січня 2025 року). Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат. Також зазначено, що довідки про транспортні витрати не є документом первинного бухгалтерського обліку та не містяться в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Крім цього відповідач вказав про відсутність документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (роз'яснень не надано) та документів на підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною одинадцятою 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення, тому вартість експедиційних послуг на території України позивачем правомірно не додано до митної вартості товарів. Інші послуги з перевезення та їх вартість зазначені в рахунку на оплату, та їх числові значення включені до митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом і у справі №520/6058/24 (постанова від 15 жовтня 2024 року).
Наявні у даній справі матеріали свідчать, що в довідках про транспортні витрати (від 20.11.2024 №201112, від 16.12.2024 №81, №82, від 19.12.2024 №89, від 23 січня 2025 року №23/01) та рахунках-фактурах (від 20 листопада 2024 року №2624-24ВБ, від 21 листопада 2024 року №122, від 19 грудня 2024 року №1119, від 24 грудня 2024 року №1131, від 23 січня 2025 року) містяться всі відомості, які підтверджують складові числових значень митної вартості, а також вказані маршрути перевезення та номерні знаки транспортних засобів, які відповідають номерним знакам, зазначеним в автотранспортних накладних. Тобто позивачем надано належні документи, які підтверджують складові числових значень митної вартості товарів, які і були додані до загальної вартості товарів.
На переконання суду, розбіжність у назві послуг за наявності названих вище документів, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.
З аналогічних підстав суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000589/2, №UA408000/2024/000564/2, №UA408000/2024/000590/2, №UA408000/2024/000570/2, №UA408000/2024/000598/2, №UA408000/2024/000599/2, №UA408000/2024/000611/2, №UA408000/2024/000612/2, №UA408000/2025/000022/2 щодо того, що вказані вище довідки про транспортні витрати та рахунки-фактури не є документами первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст.53 МК України.
Згідно приписів частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Посилання митного органу в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 на ненадання позивачем документів на підтвердження включення до ціни товару вартості упаковки, навантаження та маркування з огляду на те, що товар постачався на умовах DAP UA Розівка (DAP price), колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.
Так, умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2010 (розшифровується «Delivered At Point» named point of destination) перекладаються як «Поставка в пункті». Вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення.
Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Отже, оскільки згідно з обставинами справи поставка товару, придбаного на підставі контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 між ТОВ «Брокерська контора «ДІМ» (Молдова) та ТОВ «Потестас», здійснювалась на умовах DAP UA Розівка (DAP price), то, відповідно, документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на перевезення, в апріорі відсутні, оскільки витрати на перевезення уже включені у вартість товару, адже відповідно до умов постачання DAP вони покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, оскільки такі включаються в загальну ціну товару.
До того ж, суд зауважує, що Розділом 3 контракту від 01 серпня 2024 року №МД-01 прямо передбачено, що в ціну на товар, яка складає 1,80 доларів за 1 кг тютюнової сировини включається вартість упаковки, загрузки та маркування.
Відтак, у зазначених вище оскаржуваних рішеннях митний орган безпідставно посилався на відсутність під час декларування товарів документів на підтвердження включення до ціни за такі товари вартості упаковки, навантаження та маркування. При цьому, чинне законодавство не передбачає обов'язку в контрагента-продавця виокремлювати у рахунках-фактурах (інвойсах), які складені на умовах поставки DAP, вартість перевезення.
Також відповідач в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 вказав про те, що в лабораторних дослідженнях №27/11-01 від 27 листопада 2024 року та №19/12-01 від 19 грудня 2024 року зазначено, що об'єкт дослідження відноситься до врожаю 2024 року, однак документальне підтвердження зазначеного відсутнє, а роз'яснень щодо розбіжностей в якісних характеристиках товару на надано.
Стосовно наведеного суд зауважує, що положеннями Митного кодексу України передбачається право митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення товарів, з метою перевірки їх задекларованої митної вартості здійснювати взяття проб (зразків) з таких товарів (пункт 2 частини першої статті 356 Митного кодексу України).
Разом з цим суд наголошує, що в контексті змісту положень частини другої статті 53 Митного кодексу України дані про лабораторні дослідження товару за результатами взяття їх проб (зразків) не входять до основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями віднесені до переліку тих документів, які подаються декларантом до митного органу лише у таких випадках:
- у разі наявності розбіжностей у документах, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що має вплив на правильність визначення митної вартості;
- за наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №815/5414/16, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Водночас у названій вище постанові Верховним Судом наголошено, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість у контексті висновків щодо ненадання відомостей про віднесення товару до врожаю 2024 року відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав підстав, за яких визначена позивачем митна вартість товару не доведена наданими ним документами, або ж що такі не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим виникла необхідність надати документи на спростування відомостей про якісні характеристики товару.
Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в оскаржуваних рішеннях №UA408000/2024/000592/2 та №UA408000/2024/000601/2 на те, що позивачем не було надано документів щодо оплати товару (з урахуванням того, що згідно зі специфікаціями оплата товару мала проводитись протягом 30 днів з моменту відвантаження), оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі №815/329/17 (постанова від 17 квітня 2018 року) фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Вказана позиція підтримана Верховним Судом і у справі №420/23588/23 (постанова від 19 листопада 2024 року).
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Стосовно доводів оскаржуваних рішень про те, що при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару було взято за основу раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості, то варто зазначити, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усі належні і допустимі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Отже, зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача, про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи протиправність прийнятних рішень про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.