Справа № 127/24160/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Борисюк І.Е.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
30 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся із позовом до Вінницького міського суду Вінницької області в якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5346 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
29.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких вказано про пропущення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.
Також 29.09.2025 представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.07.2025 стрільцем-помічником гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - старшим солдатом ОСОБА_2 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 227 від 08.05.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення № 3415 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З даного протоколу вбачається, що: « ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані…», чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
16.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 5346, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 гривень.
З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024. Громадянин ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 17.07.2024 не надав достовірну інформацію про свої персональні дані щодо адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), відомості про які не має можливості отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії, а відтак громадянин ОСОБА_1 не виконав свій юридичний обов'язок, чим порушив перехідні положення Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024. Законом № 3633-ІХ від 11.04.2024 було внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, відтак невиконання визначених вимог Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині не уточнення своїх персональних даних кваліфікується, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи, а вина позивача доведена належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ч. 3 ст. 2101 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і донині.
З матеріалів справи позивач є військовозобов'язаним і перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ; згідно із витягу з «Резерв+» має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 06.08.2025; дата уточнення даних - 05.06.2025.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» усі військовозобов'язані, крім тих, що визначені абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон № 3633-ІХ), яким положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із абз. 4 пп. 101 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Так, у період з 18.05.2024 до 16.07.2024 у позивача виник обов'язок уточнити свої облікові дані.
При цьому позивачем не наведено обставин, визначених абз. 2-6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б вказували на відсутність у позивача обов'язку встановленого законодавством в період з 18.05.2024 до 16.07.2024 уточнити свої облікові дані.
Доказів на підтвердження того, що позивач уточнив протягом вищевказаного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ні суду першої інстанції ні до апеляційного суду не надано.
Проте згідно витягу з «Резерв+» та АІКС «Оберіг» позивачем персональні дані було уточнено 05.06.2025.
Позивач мав уточнити дані з 18.05.2024 до 16.07.2024. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 16.07.2024 утворює склад правопорушення.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідачем не надано доказів щодо повноваження стрільця-помічника гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Стосовно таких доводів скаржника суд зазначає, що у протоколі №3415 від 02.07.2025 вказано, що стрілець-помічник гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - старшим солдатом ОСОБА_2 , уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 227 від 08.05.2025. Такий наказ є внутрішнім документом, який регулює діяльність центру та стосується його персоналу, а тому він не має бути долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження скаржника про те, що відповідачем не долучено до відзиву протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №3415 від 02.07.2025 та докази на підстави яких його було складено не є доказом протиправності постанови відповідача.
Щодо долучення до відзиву на позов документу «сканирование0036.pdf» та документу «сканирование0037.pdf» суд зазначає, що такі документи долучені виключно до відзиву і стосуються правового статусу відповідача та повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В апеляційній скарзі скаржник вказує про те, що наданий витяг з «Резерв+» не містить відомостей про дату і час оновлення облікових даних, а також не містить інформації про те, що позивачем дані були не оновлені вчасно. При цьому оновлення даних та уточнення даних є різними поняттями, і факт наявності або відсутності запису «дані уточнені вчасно» не можна автоматично прирівнювати до виконання обов'язку щодо оновлення даних.
Проте, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів вчасного уточнення даних, а саме протягом періоду з 18.05.2024 по 17.07.2024.
Стосовно сумнівів позивача про дійсність наданого відповідачем документу, а саме витягу АІКС «Оберіг» у зв'язку з відсутністю реквізитів документу суд зазначає, що надана інформація відповідає тій, що містить витяг з «Резерв+», долучений позивачем до позову.
Щодо тверджень скаржника про те, що відповідач ухвалу суду першої інстанції не виконав, справу про адміністративне правопорушення та належні докази не надав суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази достатні для прийняття обгрунтованого та законного рішення.
Також вказує про те, що відзив на позов надійшов до системи «Електронний суд» лише 13.08.2025 о 21:37 год. та фактично з його змістом ознайомлено 14.08.2025. Проте вже 15.08.2025 судом було ухвалено рішення, фактично позбавивши позивача можливості реалізувати право на подання клопотання та участь у розгляді справи. Це є істотним порушенням права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стосовно таких тверджень скаржника суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені статтею 286 КАС України.
Частиною 1 ст. 286 КАС України вказано, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, судом першої інстанції відкрито провадження у справі 06.08.2025, а судове рішення прийнято 15.08.2025, тобто в межах десятиденного терміну встановленого ч. 1 ст. 286 КАС України.
Крім того 29.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких вказано про пропущення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Позивач мав уточнити дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановою № 5346 від 16.07.2025, тобто у строк не пізніше одного року з дня його вчинення.
Щодо зазначених позивачем інших підстав для скасування постанови суд вважає, що такі підстави жодним чином об'єктивно не підтверджуються та навпаки спростовуються наданими стороною відповідача доказами.
Разом з тим колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається лише на норми процесуального права, при цьому жодних пояснень чи доказів щодо недопущення позивачем адміністративного правопорушення та протиправність постанови відповідача не надано.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини та правові норми чинного законодавства, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи, на переконання суду в повній мірі підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 2101 КУпАП, а відтак постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 № 5346 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, є правомірною та не підлягає скасуванню.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.