Справа № 560/8358/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
01 жовтня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати дій відповідача протиправними, зобов'язати надати запитувану інформацію.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує що відповідач протиправно не надав запитувану інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із запитом про отримання публічної інформації від 09.04.2024, в якому просив надати повну інформацію про правові підстави виготовлення Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 20.10.2023 №49-8810 про розмір грошового забезпечення у повному обсязі щомісячного пенсійного забезпечення з урахуванням усіх встановлених надбавок, підвищень (найменування законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС України, особиста заява особи, судові рішення із зазначенням номерів адміністративних справ тощо).
2.2 Листом від 18.04.2024 №512/51-2024 Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача про те, що надання запитуваної інформації щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення можливо лише за умов дотримання вимог законодавства щодо забезпечення захисту персональних даних.
2.3 26.04.2024 позивач надіслав повторний запит до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив надати повну інформацію по суті про найменування законів України (вказавши конкретні статті), нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та МВС України, судові рішення із зазначенням їх номерів, які стали підставами виготовлення Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 20.10.2023 №49-8810 про розмір грошового забезпечення у повному обсязі щомісячного пенсійного забезпечення з урахуванням усіх встановлених надбавок, підвищень, інформація про яку міститься у адміністративній справі №320/43431/23 та є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
2.4 Листом від 09.05.2024 №632/51-2024 Міністерство внутрішніх справ України повторно повідомило позивача про те, що надання запитуваної інформації щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення можливо лише за умов дотримання вимог законодавства щодо забезпечення захисту персональних даних.
2.5 Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні повної інформації на запит, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку що запитувана позивачем інформація не є публічною, тому відмова Міністерства внутрішніх справ України у її наданні є правомірною.
4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
4.3 Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях статті 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, статті 19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
1.2 Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
1.3 Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
1.4 Закон України від 02.10.1992 №2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон №2657-ХІІ) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
1.5 Згідно з статтею 1 Закону №2657-ХІІ інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
1.6 Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (частина 1 статті 5 Закону №2657-ХІІ).
1.7 Відповідно до статті 2 Закону №2657-ХІІ основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
1.8 Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI).
1.9 Частинами другою і третьою статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
1.10 У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
1.11 Така позиція Пленуму узгоджується з положеннями статті 1 Закону №2939-VI, якою визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
1.12 Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону.
1.13 У своєму запити позивач просить Міністерство внутрішніх справ України надати повну інформацію про правові підстави виготовлення Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки від 20.10.2023 №49-8810 про розмір грошового забезпечення третьої особи.
1.14 У відповідях на запити, відповідач посилаючись на вимогич. 3 ст. 10-1 Закону №2939 та ч. 2 ст. 14 Закону №2297, відмовив позивачу, зазначивши що надання запитуваної ним інформації щодо довідки, яка має свій унікальний номер і містить особисту інформацію щодо конкретної особи, може бути надана лише за умов дотримання вимог законодавства щодо забезпечення захисту персональних даних.
1.15 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запитувана позивачем інформація не є публічною. Запитувана інформація щодо правових підстав видачі конкретної довідки, є інформацією щодо відносин Міністерства внутрішніх справ України з пенсіонером та має індивідуальний приватний характер, містить персональні дані, а позивачем у запиті не мотивовано будь-який суспільний інтерес до цієї інформації та його переважання над шкодою, що потенційно може бути завдана особі, якої ця інформація стосується і охороняється законом в результаті її оприлюднення.
1.16 Крім того, інформація за критеріями, запитуваними позивачем, не підпадає під визначення публічної у розумінні Закону №2939-VI, оскільки її надання покладає на відповідача вжиття заходів для її створення, оскільки сама довідка не містить даних про правові підстави її видачі і направлення, як того вимагає позивач, а надання такої інформації потребує аналізу правовідносин між відповідачем та конкретної особи.
1.17 Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не запитувалась інформації про особисті дані третьої особи, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач називаючи визначені індивідуальні реквізити довідки та посилаючись на конкретне рішення суду, вочевидь знає якої особи стосується запитувана ним інформація і саме стосовно цієї особи має бажання отримати іншу інформацію щодо її правовідносин із відповідачем та визначення розміру грошового забезпечення/пенсійних виплат третьої особи.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.