Справа № 240/15978/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
01 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлене протоколом від 26.03.2014 №176 в частині зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу на підставі частини 2 статті 123 КАС України, адже позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені ним причини пропуску такого строку визнані судом не поважними.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням відповідача позивач дізнався 11.06.2025 року з відповіді відповідача на запит його адвоката, а тому саме з 11.06.2025 року слід обраховувати початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідач подав до суду відзив в якому щодо задоволення апеляційної скарги заперечив і зазначив, що позивач був повідомлений щодо його відсутності на квартирному обліку, так як отримав копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2018 № 29 в я кому було чітко вказано, що позивач не перебуває на квартирному обліку, постійним або службовим житлом не забезпечувався. Копію вказаного Наказу долучено до відзиву і також відповідач зазначає, що позивач був обізнаний зі змістом наказу 01.02.2018 № 29, так як його копію подавав в цілій низці судових позовів до відповідача починаючи з 14.06.2021, зокрема в наступних справах: 240/12470/21, 240/15895/23.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали представником позивача подано до суду заяву, про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки про оскаржуване рішення йому стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит 11.06.2025.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а ті причини, що наведені, слід визнати неповажними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень становить шість місяців, який починає свій перебіг з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові від 19.01.2021 у справі №300/1411/19 Верховний Суд зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 Верховний Суд висловив правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справа №240/12017/19 зауважив, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , оформлене протоколом від 26.03.2014 №176 в частині зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Визначаючись із тим, коли позивач дізнався про порушення його прав прийнятими 26 березня 2014 року рішенням, суд враховує наступне.
Зокрема, позивач посилається на те, що про порушення його прав та інтересів стало відомо з листа військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2025.
В той же час, колегія суддів перевірила наявний в матеріалах справи наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2018 № 29. Так, в абзаці дев'ятому даного наказу зазначено, що позивач не перебуває на квартирному обліку, постійним або службовим житлом не забезпечувався.
Як установлено судом першої інстанції, розглядувану позовну заяву подано в червні 2025 року, а тому, з огляду на зазначене вище, суд першої інстанції вірно визначив, що строк звернення до суду позивач пропустив.
Згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм права і дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.