Справа № 600/1696/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
01 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо не внесення актуальних персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виконати свої функціональні обов'язки у відповідності з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Наказом Міністерства оборони України №94 від 28.03.2022 р. «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» щодо внесення актуальних персональних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , який 24.04.2012 року призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та виключений з військового обліку за ст. 30 А т.в.о. військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_2 .
3. 3 вересня 20025 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
4. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
5. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
6. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
7. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
8. Апелянт зазначив, що у 2012 році призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 (МВК) позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У грудні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак за результатами розгляду поданої заяви позивач отримав листа, у якому відсутня чітка та конкретна відповідь щодо внесення/невнесення змін відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а міститься лише вимога про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначене, на думку позивача, свідчить про неналежний і формальний розгляд його заяви та, фактично, допущення відповідачем протиправної бездіяльності, оскільки останній всупереч вимогам Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, протиправно не виконав обов'язок щодо внесення до реєстру змін про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, а наявні у названому вище реєстрі відомості про наявність у позивача статусу військовозобов'язаного не відповідають дійсності.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Згідно з обліково-послужною карткою №717 (видана взамін військового квитка) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі відповідного рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24 квітня 2012 року.
10. 27 грудня 2024 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
11. Вказану заяву було отримано відповідачем 30 грудня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
12. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 15 лютого 2025 року №14/3 повідомив позивача про те, що згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він не перебуває на військовому обліку у жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
13. Посилаючись на норми Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, відповідач вказав про необхідність прибуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття його на військовий облік, уточнення військово-облікових даних, проведення звіряння з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення відповідних записів у військово-обліковий документ, якщо вони не були зроблені раніше.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
14. Апелянт зазначив, що у 2012 році призовною (лікарською) комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 (МВК) позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У грудні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак за результатами розгляду поданої заяви позивач отримав листа, у якому відсутня чітка та конкретна відповідь щодо внесення/невнесення змін відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а міститься лише вимога про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначене, на думку позивача, свідчить про неналежний і формальний розгляд його заяви та, фактично, допущення відповідачем протиправної бездіяльності, оскільки останній всупереч вимогам Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, протиправно не виконав обов'язок щодо внесення до реєстру змін про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, а наявні у названому вище реєстрі відомості про наявність у позивача статусу військовозобов'язаного не відповідають дійсності.
15. Відповідач вказав, що існує технічна неможливість виконання вимоги позивача про виключення його з військового обліку з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Крім цього зазначено, що позивачем не доведено факту наявності передбачених законом підстав для виключення його з військового обліку.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
17. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
19. Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
20. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
22. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
23. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
24. На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
25. Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
26. Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
27. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
28. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
29. Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
30. Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.
31. Так, згідно з частинами першою, п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
32. Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
33. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
34. На виконання положень частини п'ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
35. Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
36. Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
37. Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
38. Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
39. Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).
40. 23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
41. Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
42. Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
43. Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
44. Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
45. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
46. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
47. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
48. Згідно з положеннями частин п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
49. Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
50. 16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
51. Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
52. Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
53. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
54. Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
55. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
56. Колегія суддів зазначає, що з наведених норм слідує, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
57. Як вбачається з матеріалів справи, апелянт 27 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомлення про вручення та описом вкладення №5803200044200) направив на адресу відповідача заяву від 27 грудня 2024 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
58. До вказаної заяви позивач надав копії документів, які, на його думку, свідчать про необхідність внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення його з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби.
59. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов'язаний був розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи протягом п'яти робочих днів з дати її надходження.
60. Разом з цим, як свідчать встановлені обставини справи, за результатами поданої позивачем заяви від 27 грудня 2024 року відповідач видав лист від 15 лютого 2025 року №14/3, суть якого, фактично, зводиться до того, що з огляду на не перебування позивача на військовому обліку йому необхідно прибути особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уточнення військово-облікових даних та взяття на військовий облік.
61. При цьому колегія суддів зауважує, що зміст зазначеного вище листа не містить відомостей щодо поставлених позивачем питань у його заяві від 27 грудня 2024 року. Фактично, такі питання відповідачем не були вирішені, інформацію саме про наявність або відсутність правових підстав для внесення/виправлень відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу не було надано.
62. Тобто, відповідачем по суті не було прийнято рішення ані про задоволення, ані про відмову у задоволенні заяви позивача від 27 грудня 2024 року (із зазначенням обґрунтованих та визначених законом підстав), а лист від 15 лютого 2025 року №14/3 не може вважатись належним результатом розгляду поданої позивачем заяви з наданням обґрунтованої відповіді по суті заданих питань.
63. Зазначене, на переконання колегії суду, свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
64. Доводи відповідача у відзиві про те, що позивач не довів належним чином факту наявності підстав виключення його з військового обліку, перелік яких визначений частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ, а також про технічну неможливість внесення змін до Реєстру, про які позивач просив у поданій ним заяві від 27 грудня 2024 року, колегія суддів оцінює критично, адже таких не наведено у листі ІНФОРМАЦІЯ_8 від 15 лютого 2025 року №14/3, виданому за результатами розгляду заяви позивача від 27 грудня 2024 року.
65. Крім цього, стверджуючи у листі від 15 лютого 2025 року №14/3 про те, що позивач не перебуває на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, відповідач у ході судового розгляду цієї справи не надав суду жодних належних доказів на підтвердження зазначених обставин.
66. Не спростовано відповідачем жодними належними та достовірними доказами і того, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24 квітня 2012 року позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підтвердження чого позивачем було додано до заяви від 27 грудня 2024 року копію обліково-послужної картки №717. Як свідчить зміст листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 15 лютого 2025 року №14/3, відповідачем у ході розгляду заяви позивача від 27 грудня 2024 року не було надано належної оцінки відомостям обліково-послужної картки позивача.
67. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неналежний та формальний розгляд заяви ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
68. Водночас суд першої інстанції вірно не оцінював надані позивачем до заяви від 27 грудня 2024 року документи, на підставі яких, на його думку, відповідач зобов'язаний внести відомості до названого вище Реєстру про непридатність його до військової служби з виключенням його з військового обліку, оскільки названі вище документи фактично не були предметом розгляду органом, уповноваженим ухвалювати рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яким у даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
69. Стосовно доводу апелянта про зобов'язання відповідача внести актуальні персональні дані про нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, колегія суддів зазначає таке.
70. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
71. Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
72. Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
73. У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
74. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
75. Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
76. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
77. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
78. Колегія суддів зауважує, що у цій справі відповідач здійснив неналежний розгляд заяви від 27 грудня 2024 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, фактично, не прийнявши рішення за результатами розгляду цієї заяви (ані про її задоволення, ані про відмову).
79. За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав передчасними вимоги позивача, які стосуються зобов'язання відповідача саме внести відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому відмовляє у їх задоволенні.
80. Враховуючи викладене у своїй сукупності, з огляду на обставини цієї справи, зважаючи на не неналежний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, а також виходячи з повноважень, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин та заявлених позовних вимог буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2024 року та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
81. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
82. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
83. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
84. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
85. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
86. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.