Справа № 120/2699/25
Головуючий у 1-й інстанції: Сало Павло Ігорович
Суддя-доповідач: Курко О. П.
30 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Руденка О.С.,
представника відповідача: Коваль В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
28.02.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 03.02.2025 № 000020 про застосування до позивача адміністративного-господарського штрафу у сумі 170 000 грн за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (дата та номер запису ЄДРПОУ: 02.05.2022, 2001740010004016329).
Видами господарської діяльності позивача згідно з КВЕД є: "45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів" (основний), "45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів", "68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".
Свою підприємницьку діяльність позивач здійснює у магазині "СВ Авто", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В період з 03.12.2024 по 06.12.2024, на підставі наказу від 28.11.2024 № 1073 та направлення № 000011 від 02.12.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено планову перевірку характеристик продукції у вищезазначеному магазині за участю уповноваженого представника позивача - адвоката Руденка О.С. Предметом перевірки визначено нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах.
За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції № 000010/ВН007/23 від 03.12.2024, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 2, 3 ч. 7 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", п. 1.2, 7.1, 7.2, 8.2, 8.3, 12.4 Наказу Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 № 521 "Про затвердження Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання" щодо наступної продукції: лампи автомобільної OSRAM P21/5W 12V 21W; лампи автомобільної OSRAM H3/12V 55W; свічки запалювання NGK BCPR6E 1269; свічки запалювання BOSCH WR8DC 7905-6; сайлентблока задньої підвіски beguma BC1517.
На думку Укртрансбезпеки, зазначена продукція не відповідає встановленим вимогам, а саме: відсутній сертифікат відповідності обладнання; відсутні відомості щодо виробника (імпортера або уповноваженого представника) продукції; відсутній загальний опис продукції, супровідна документація, включаючи інструкцію з експлуатації.
09.12.2024 відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000021/ВН022/23 щодо продукції "автомобільна лампа OSRAM P21/5W 12V 21W", яким обмежив надання продукції на ринку (приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами) шляхом співпраці з постачальником шляхом отримання сертифікату відповідності на продукції та нанесення маркування. Встановлений для ФОП ОСОБА_1 (його представника) строк виконання рішення - до 09.01.2025.
Також 09.12.2024 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000022/ВН023/23 щодо продукції "автомобільна лампа OSRAM H3/12V 55W", яким обмежено надання продукції на ринку (тимчасова заборона надання продукції на ринку), яким на період дії рішення обмежено надання відповідної продукції на ринку. Строк виконання рішення - до 09.01.2025.
Крім того, 09.12.2024 прийнято низку інших рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції позивача, яка не відповідає встановленим вимогам, зазначеної у додатках до Акт перевірки характеристик продукції № 000010/ВН007/23 від 03.12.2024, а саме рішення за №№ 000023/ВН024/23, 000024/ВН025/23, 000025/ВН026/23, 000026/ВН027/23, 000027/ВН028/23, 000028/ВН029/23, 000029/ВН030/23, 000030/ВН031/23.
У кожному з цих рішень зазначено, які саме заходи необхідно вжити позивачу для того, щоб виявлене перевіркою порушення могло вважатися усунутим, та встановлено строк для вжиття відповідних заходів і повідомлення про їх вжиття Укртрансбезпеку - до 09.01.2025.
З актом перевірки характеристик продукції ознайомлено під підпис уповноваженого представника позивача - адвоката Руденка О.С.
Також ОСОБА_2 вручено примірники акту, додатків до нього (з інформацією щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та інформацією щодо ланцюга постачання такої продукції) та усіх перерахованих вище рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Листом від 07.01.2025 адвокат Руденко О.С. надіслав на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлення встановленої форми про виконання ФОП ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2024 за № 000021/ВН022/23, № 000022/ВН023/23, № 000023/ВН024/23, № 000024/ВН025/23, № 000025/ВН026/23, № 000026/ВН027/23, № 000027/ВН028/23, № 000028/ВН029/23, № 000029/ВН030/23, № 000030/ВН031/23. За наслідками аналізу таких повідомлень представник позивача просив прийняти рішення про внесення змін до відповідних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Додатково до вказаного листа, листом від 13.01.2025 адвокат Руденко О.С. подав на адресу відповідача повідомлення про виконання ФОП ОСОБА_1 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2024 № 000029/ВН030/23.
Наказом Укртрансбезпеки від 10.01.2025 № 46 щодо позивача призначено перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, винесених 09.12.2024 за результатами перевірки характеристик продукції. Місце проведення перевірки - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою розміщення продукції: АДРЕСА_1 . Строк проведення перевірки - з 15 до 20 січня 2025 року.
На підставі вказаного наказу видано направлення на проведення перевірки № 000003 від 15.01.2025.
Разом з тим, через неможливість проведення перевірки, відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 20.01.2025 № 000005/ВН006/25, у якому зафіксовано факт створення суб'єктом господарювання перешкод у проведенні перевірки.
Зокрема в акті зазначено, що при спробі здійснення позапланового заходу з ринкового нагляду щодо перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2024 № 000021/ВН022/23, № 000022/ВН023/23, № 000023/ВН024/23, № 000024/ВН025/23, № 000025/ВН026/23, № 000026/ВН027/23, № 000027/ВН028/23, № 000028/ВН029/23, № 000029/ВН030/23, № 000030/ВН031/23 згідно з направленням на проведення перевірки від 15.01.2025 № 000003, старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті з 15.01.2025 по 20.01.2025 здійснювались виїзди до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , про що було встановлено під час здійснення попередньої планової перевірки характеристик продукції № 000010/ВН007/23 від 03.12.2024.
15.01.2025 при прибутті старших державних інспекторів Відділу Крота А.П. та ОСОБА_3 був присутній представник ФОП ОСОБА_1 , а саме адвокат Руденко О.С., який відповідно до ордеру представляв інтереси суб'єкта господарювання при плановій перевірці, про що є відповідні документи. Однак адвокат повідомив, що він більше не надає відповідну правову допомогу ФОП ОСОБА_1 та не представляє його інтереси і що інші особи, включаючи безпосередньо суб'єкта господарювання та керівника магазину або іншої особи, вповноваженої на допуск відсутні. Старшими державними інспекторами було повідомлено про те, що вони прийдуть 16.01.2025 та надано усну вимогу щодо присутності особи, уповноваженої для вчинення відповідних дій від ФОП ОСОБА_1 , або самого ФОП ОСОБА_1 . Але при прибутті інспекторів 16.01.2025, працівниками магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " було повідомлено про те, що відсутні і ФОП ОСОБА_1 і будь-яка інша особа, яка ним уповноважена. Відтак інспекторами було ще раз інформовано про необхідність присутності таких осіб 17.01.2025. Проте, при прибутті інспекторів 17.01.2025, всі дії були такими ж як і 16.01.2025. 17.01.2025 інспекторами було ще раз надано вимогу щодо присутності ФОП ОСОБА_1 або його представника 20.01.2025, також було неодноразово наголошено на створенні перешкод для здійснення позапланового заходу з ринкового нагляду щодо стану виконання рішень відповідними суб'єктом господарювання та повідомлялось про відповідну штрафну санкцію, яка передбачається законодавством за такі дії. Однак відповідь працівників була однією, а саме, що всі уповноважені особи відсутні, на зв'язок не виходять, на магазині не з'являються. На цих підставах, для фіксування факту створення перешкоди, інспекторами 20.01.2025 було викликано наряд патрульної поліції. Однак результат відповідний попереднім: всі уповноважені особи відсутні. Попри це, працівники магазину пропонували інспекторам подзвонити на невідомий номер телефону. Відповідно, така позиції була відхилена.
Також в акті підкреслено, що 17.01.2025 до Відділу адвокатом Руденком О.С. було надіслано запит про надання інформації щодо стану відповідних обмежувальних (коригувальних) рішень, що засвідчує той факт, що перешкода здійснена умисно та уповноважена особа все ж таки була, що засвідчує вказаний у запиті факт, що правова допомога надається відповідно до договору.
Відтак в акті зазначено про встановлення факту здійснення перешкод для проведення позапланового заходу перевірки стану виконання рішень ФОП ОСОБА_1 шляхом умисної відсутності суб'єкта господарювання або інших уповноважених ним осіб, що не дозволило державним інспекторам Відділу вчинити законні дії щодо перевірки повноти та результативності виконання рішень.
Окрім Акту перевірки характеристик продукції від 20.01.2025 № 000005/ВН006/25, про виявлене порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", яке полягає у створенні ФОП ОСОБА_1 перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, відповідачем також складено Протокол від 20.01.2025 № 000004.
Письмовим повідомленнями за № 6042/23/24-25 від 20.01.2025 позивача викликано на розгляд справи про вчинене правопорушення на 14:00 год 03.02.2025.
За результатом розгляду Акту перевірки характеристик продукції від 20.01.2025 № 000005/ВН006/25 та Протоколу № 000004 від 20.01.2025 було винесено постанову № 000020 від 03.02.2025, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170 000 грн за порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України від 02.12.2010 № 2735-VІ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735).
Відповідно до статті 3 Закону № 2735 законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону № 2735 державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до частини 1, 2 статті 10 Закону № 2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктом 15-1 пункту 5 Положення Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п'ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.
За положеннями статті 8 Закону № 2735 обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735 до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності належить проведення перевірки характеристик продукції, в тому числі відбір зразків продукції та забезпечення проведення їх експертизи (випробування).
Приписами статті 15 Закону № 2735 визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:
а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Частиною третьою статті 23 Закону № 2735 передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Відповідно до частин 4, 5 статті 23 Закону № 2735 предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду (частина 6 статті 23 Закону № 2735).
Строк проведення перевірки характеристик продукції, згідно з частиною 10 статті 23 Закону № 2735, не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів. Продовження строку проведення перевірки не допускається.
Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.11.2024 № 1073 та направлення на проведення перевірки від 02.12.2024 № 000010 посадові особи відповідача провели перевірку належного позивачу магазину "СВ Авто", який знаходиться у м. Вінниці по вул. Василя Порика, 14.
Відповідно до ч.3 ст.34 Закону №2735, у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Згідно з п.5 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 р. №1017, (далі - Порядку №1017) під час проведення аналізу повідомлення про виконання рішення орган ринкового нагляду:
1) вивчає і аналізує відомості, які містяться в повідомленні, доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні;
2) робить висновок про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), а у разі виникнення сумнівів у достовірності такої інформації - обґрунтовує їх на підставі фактичних даних;
3) робить висновок про ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання рішення.
Орган ринкового нагляду на підставі повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення оформляє довідку про результати аналізу виконання рішення. (п.6 Порядку №1017)
Відповідно до п.7 Порядку №1017, у разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення встановлено, що інформація, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішення.
Виїзна перевірка стану виконання рішення проводиться у разі, коли інформація, що міститься в документах (їх копіях), додатково поданих суб'єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації. (п.10 Порядку №1017)
Тобто, відповідач в силу вказаних норм, зобов'язаний провести аналіз повідомлень, зробити відповідний висновок та оформити довідку. Лише за результатами проведеного аналізу та при наявності визначених підстав відповідач може провести перевірку стану виконання рішення.
Як свідчать матеріали справи, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 грудня 2024 року № 000021/ВН022/23, № 000023/ВН024/23, № 000025/ВН026/23, № 000027/ВН028/23, №000029/ВН0030/23 виконано ФОП ОСОБА_1 частково та не може бути визнано результативним, про що зазначено у оформленій відповідачем довідці на третій сторінці вказаних рішень. Вказані довідки складені відповідною посадовою особою відповідача 13 січня 2025 року.
У жодній із довідок до рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів не зазначено про те, що надана позивачем інформація є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення та встановлення наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності наданої позивачем інформації, що як наслідок могло б тягнути за собою проведення перевірки стану виконання рішення, як визначає законодавство.
В той же час у направленні на проведення перевірки та відповідному наказі від 10 січня 2025 року, про проведення перевірки вказано, що підставами для проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття коригувальних (обмежувальних) заходів є всі рішення винесені відносно позивача 09 грудня 2024 року, як ті що виконані так і ті що виконанні частково.
Тобто, є слушними доводи апелянта, що відповідачем допущено наступні порушення:
1) видано наказ про проведення перевірки стану виконання рішень без належних підстав визначених ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації).
2) видано наказ про проведення перевірки стану виконання рішень без вивчення і аналізу відомостей, які містяться в повідомленнях позивача та доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні, без висновку про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах, без обґрунтування на підставі фактичних даних сумнівів у достовірності такої інформації (за наявності), без висновку про ступінь та результативність виконання суб'єктом господарювання рішення та без оформлення довідки про результати аналізу виконання рішення, чим порушує цитовані вище пункти «Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».
Вказане порушення Порядку підтверджується тим, що станом на 10 січня 2025 року (видання наказу про проведення перевірки) не було проведено вказані обов'язкові дії та не було оформлено довідки про результати виконання рішень (довідки оформлені лише 13 січня 2025 року).
На момент видання відповідачем направлення на перевірку 15 січня 2025 року № 000003 останньому було відомо про повне та часткове виконання позивачем рішень, оскільки 13 січня 2025 року відповідачем вже було оформлено відповідні довідки передбачені «Порядком здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».
Відповідно до ч.7,8 ст.34 Закону №2735, у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про припинення дії такого рішення.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів».
З огляду на вищевикладене, відповідач був зобов'язаний прийняти рішення про припинення дії повністю виконаних рішень та про внесення змін до частково виконаних рішень. Недотримання вказаних вимог свідчить про безпідставність призначення та проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Окрім того, як слідує з наказу про проведення перевірки від 10.01.2025 р. № 46, направлення на перевірку від 15.01.2025 р. № 00003, відповідачем було призначено перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
В той же час, відповідачем складено акт від 20.01.2025 р. № 000005/ВН006/25 в якому зазначено, що проведено перевірку не стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а перевірку характеристик продукції предметом якої були: нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах а не стан виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Про вказане також свідчить складання акту за формою № 2 який визначено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 р. № 667 саме для перевірок характеристик продукції а не акт форми 4, що передбачений для перевірок стану виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, законодавство передбачає відповідальність суб'єкта господарювання за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції, а не перевірок стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що є різними видами перевірок які проводяться при застосуванні різних заходів ринкового нагляду.
Отже, відповідачем допущено порушення вимог Закону №2735, Порядку №1017 та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 р. № 667 щодо підстав та виду перевірки, порядку її проведення та оформлення результатів перевірки.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи представника відповідача, що останнім складено акт за формою №2, оскільки у формі №4 відсутні відповідні графи для внесення необхідної інформації. Суд вважає, що вказані посилання не ґрунтуються на вимогах законодавства, а позивач не може нести відповідальність за складення уповноваженим органом акту не за тією формою.
За таких умов у відповідача була відсутня підстава для застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції за п. 6 ч. 4 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
А тому, є протиправною та підлягає скасуванню постанова про накладення штрафу від 03 лютого 2025 року № 000020.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 3788 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Надання ОСОБА_2 адвокатських послуг позивачу, підтверджується наступними доказами:
1. Договором про надання правової допомоги №027/23 від 29 червня 2023 року.
2. Додатковою угодою від 03 грудня 2024 року..
3. Актом виконаних робіт від 04.08.2025.
Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Водночас, колегія суддів не вбачає доцільності стягнення з відповідача судових витрат всієї суми, зокрема, 76500 грн.
Надаючи оцінку обґрунтованості витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що останні не можуть вважатися обґрунтованими щодо розміру заявленої на їх надання кількості часу та відповідного розміру оплати.
Відтак, судова колегія приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню.
З врахуванням вимог частини 5 статті 134 КАС України, враховуючи складність справи, судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 17000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року скасувати.
Прийняти нове рішення. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 03.02.2025 № 000020 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 170000 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3788 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті понесені витрати на правову допомогу у сумі 17000 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 жовтня 2025 року
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.