Справа № 120/16881/21-а
Головуючий у 1-й інстанції: Маслоід Олена Степанівна
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
01 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
30.07.2025 за вх.№48292/25 до суду від позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання. Так, представник позивача просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №120/16881/21-а, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості пенсійних виплат, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по день проведення перерахунку в сумі 178 933, 29 грн". Зазначив, що відповідачем здійснено перерахунок його пенсії, однак, в частині її виплати рішення суду не виконується, посилаючись на відсутність фінансування.
19 серпня 2025 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції вказав, що відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту ч.1 ст.378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022, позов задоволено, зокрема визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Вінницькій області» № 1342 від 23.07.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Вінницькій області» № 1342 від 23.07.2021 з урахуванням виплачених сум.
Головним управління проведено перахунок пенсії Позивачу з 01.12.2019 на підставі вищезазначеної довідки. Відповідно до наявного в матеріалах справи листа відповідача від 13.05.2025 та розрахунку за пенсійною справою позивача сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 становить 178933,29 грн.
Донараховані кошти в сумі 178933,29 грн включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
Колегія суддів зазначає, що приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Посилання суду першої інстанції на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12 червня 2019 у справі №800/203/17, не можуть застосовуватись до редакції норми частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України після внесення у 2024 році змін.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з прийняттям нової постанови про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року із:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Вінницькій області» № 1342 від 23.07.2021 з урахуванням виплачених сум."
на
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у розмірі 178933,29 грн за рахунок коштів, якій надходять з Державного Бюджету України".
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.