Справа № 320/58828/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Щавінський В.Р.
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі за адміністративним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРКОП ВИДОБУВАННЯ» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами від 29.04.2024 № 201 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 року за результатами розгляду заяви ТОВ «КОРКОП ВИДОБУВАННЯ»,
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії та видати спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням відповідних змін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 29.04.2024р. № 201 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 року за результатами розгляду заяви ТОВ «КОРКОП ВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 44955076) від 28.03.2024 № 45/24 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 року;
- зобов'язано Державну службу геології та надр України прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 та у частині «географічні координати» .
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ є правомірним, а суд безпідставно зобов'язав відповідача внести зміни у спірний дозвіл.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами №6693 від 05.05.2023, виданого Державною службою геології та надр України та погодженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, з метою видобування піску кварцового, придатного як сировина для скляної промисловості, на території Кодринського родовища, яке розташоване за 1.0 км. на південь від селища міського типу Кодра Бучанського району Київської області.
Спеціальний дозвіл був наданий позивачу за результатами проведеного аукціону (протокол проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 28.03.2023 № SUE001-UA-20230223-98435, договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні 06.04.2023 №9/1-23). Відповідний аукціон було проведено 15.03.2023, інформація та документація про який викладено на сайті https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20230223-98435/.
Відповідно до пояснювальної записки, яка є частиною пакету аукціонної документації, зокрема вказано таке: За якісними показниками кварцовий пісок Кодринського родовища віднесено до балансових запасів і може бути використаний для виробництва скловиробів із темного скла. На даний час родовище не розробляється і знаходиться на обліку Державної служби геології та надр України. Згідно з Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина скляна» випуск № 83 залишок балансових запасів кварцових пісків Кодринського родовища станом на 01.01.2023 р. складає за категоріями у кількості (тис. т): А+В+С1 1272, в тому числі А-58; В-527; С1-687.
Позивачем сплачено за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні, гарантійний внесок за лот, винагороду оператора за участь у аукціоні, вартість пакету аукціонної інформації за участь у аукціоні, вартість геологічної інформації (в матеріалах справи містяться платіжні доручення).
Отримавши всю документацію, позивач дійшов висновку про неможливість добути корисну копалину, зокрема по категорії С1 - 687 тис.т.
Позивач звернувся до Державної служби геології та надр України та Державного інформаційного геологічного фонду України за роз'ясненнями щодо запасів і площі пісків кварцових Кодринського родовища.
Так, 13.03.2024 отримано відповідь Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», підпорядкований Державній службі геології та надр України №08/308 0850 від 13.03.2024 де вказано наступне: «у 1945-46 роках було розвідано два об'єкти із назвою Кодринське родовище. Протоколом ВКЗ від 25.05.1950 №6160 вони були об'єднані в одне родовище без розділу на ділянки. У звіті з планом підрахунку запасів фігурувала південна частина родовища, контур якої і був побудований в якості контура родовища. Але запаси категорії С1 не входили в цей контур. Для виправлення технічної помилки, крім існуючого контуру частини родовища, в межах якого були затверджені запаси по категоріям А+В (585 тис.т.), було побудовано контур частини родовища, в межах якої були затверджені запаси категорії С1 у кількості 687 тис.т.».
Для виправлення даної помилки ДНВП «Геоінформ України» також було надано необхідні документи: ситуаційний план Кодринського родовища кварцового піску (загальна площа 30,95 га); Оглядова карта Кодринського родовища кварцового піску; Каталог географічних координат кутових точок Кодринського родовища кварцового піску; Набір даних станом на 31.01.2023 початкової ціни продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску кварцового для Кодринського родовища (балансові запаси в розмірі 1272 тис.т.).
Товариством 18.03.2024 також отримано відповідь Державної служби геології та надр України на свій запит № 39/24 від 16.02.2024р (вхідний Держгеонадр від 19.02.2024 №4998-ЗА/1-24). Держгеонадра підтверджено загальну кількість запасів пісків кварцових Кодринського родовища, яка складає за категоріями у кількості: А+В+С1 1272 тис.т., в тому числі А 58 тис.т., В 527 тис.т., С1 687 тис.т. При цьому, зауважено, що при повторному детальному опрацюванні заяви з'ясовано, що при обробці матеріалів сталася технічна помилка, в результаті якої не були враховані координати та контур частини родовища, на якій затверджені запаси за категорією С1 у кількості 687 тис.т.
Також, з метою подальшого виправлення технічної помилки, Держгеонадрами направлено позивачу матеріали по Кодринському родовищу піску кварцового (вих. ДНВП «Геоінформ України» від 13.03.2024 № 08/308-0850).
Позивачем 28.03.2024 направлено заяву №45/24 від 28.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 05.05.2023 №6693 на підставі п. 1 (зміна відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами) та п. 8 (виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті отриманого надрокористувачем спеціального дозволу) ст. 16-5 Кодексу України про надра.
Наказом № 201 Державною службою геології та надр України за результатами розгляду заяви суб'єкта господарювання 29.04.2024 відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу у зв'язку з виявленням у поданих документах недостовірних відомостей.
Позивачем 03.05.2024 отримано лист Державної служби геології та надр України №3046/07/0-24 щодо відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, в якому перелічені факти стосовно проходження аукціону, вказано інформацію, що географічні координати та площа ділянки надр Кодринського родовища відповідають вказаним у пакеті аукціонної документації, а також географічним координатам та площі ділянки надр Кодринського родовища, які станом на 03.05.2024 вказані у Спеціальному дозволі.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що що документи, необхідні для внесення змін до спеціального дозволу, позивачем були надані в повному обсязі, а також, враховуючи листи Державної служби геології та надр України, Державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України, які були надані позивачу з метою виправлення технічної помилки, у останнього не було альтернативних правомірних управлінських рішень та не було можливості обирати спосіб правомірної поведінки. Натомість, відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки - видати спеціальний дозвіл на користування надрами з урахуванням відповідних змін.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу України про надра (далі - КУпН) надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 КУпН).
Згідно частини першої статті 13 КУпН користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 14 КУпН надра надаються у користування для видобування корисних копалин .
За змістом частин першої, другої статті 16 КУпН спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).
Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Як зазначалося, позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами №6693 від 05.05.2023, виданого Державною службою геології та надр України та погодженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, з метою видобування піску кварцового, придатного як сировина для скляної промисловості, на території Кодринського родовища, яке розташоване за 1.0 км. на південь від селища міського типу Кодра Бучанського району Київської області із загальним обсягом запасів у кількості (тис. т): А+В+С1 - 1272, в тому числі А - 58, В - 527, С1 - 687.
Водночас, після отримання усієї документації, позивач дійшов висновку про неможливість добути корисну копалину по категорії С1 - 687 тис.т., що визначена у дозволі.
Із метою з'ясування вказаного питання, позивач звернувся до Державної служби геології та надр України та Державного інформаційного геологічного фонду України за роз'ясненнями щодо запасів і площі пісків кварцових Кодринського родовища.
Так, 13.03.2024 отримано відповідь Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» від 13.03.2024 №08/308 0850, де вказано що запаси категорії С1 не включені у контур родовища. Для виправлення цієї технічної помилки ДНВП «Геоінформ України» було побудовано контур частини родовища, в межах якої були затверджені запаси категорії С1 у кількості 687 тис.т., про що надані відповідні документи.
Окрім того, у листі від 18.03.2024 № 1750/08/2-24 Державна служба геології та надр України за підписом голови Опімах Романа підтвердило вказану інформацію, вказавши, що при повторному детальному опрацюванні заяви з'ясовано, що при обробці матеріалів сталася технічна помилка, в результаті якої не були враховані координати та контур частини родовища, на якій затверджені запаси за категорією С1 у кількості 687 тис.т. Також Державна служба геології та надр України у цьому листі звернула увагу на те, що з метою подальшого виправлення технічної помилки, ДНВП «Геоінформ України» направлено позивачу відповідні матеріали.
Спираючись на вказані обставини, позивачем 28.03.2024 направлено заяву №45/24 від 28.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 05.05.2023 №6693 на підставі п. 1 (зміна відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами) та п. 8 (виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті отриманого надрокористувачем спеціального дозволу) ст. 16-5 КУпН.
Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 16-5 КУпН внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі: зміни відомостей, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у тому числі щодо продовження строку дії такого спеціального дозволу на користування надрами на строк його зупинення та (або) анулювання, визнаного незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили; виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті отриманого надрокористувачем спеціального дозволу.
Згідно статті 16-3 КУпН дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дня одержання заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами встановлює наявність або відсутність підстав для залишення такої заяви без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.
Оскаржуваним наказом Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 29.04.2024 № 201 позивачу відмовлено у внесенні змін до спеціального дозволу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказаний наказ не містить підстав для відмови у внесенні змін до вказаного дозволу. Натомість у листі Державної служби геології та надр України №3046/07/0-24 вказано, що позивачу відмовлено у зв'язку із виявленням у поданих документах недостовірних відомостей. Проте, яких саме відомостей це стосується та у чому саме полягає їх недостовірність відповідач не вказує, у тому числі і під час судового розгляду. Таким чином, оскаржуване рішення очевидно не відповідає вимогам щодо обґрунтованості.
В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що повноваження щодо внесення змін до спеціального дозволу є дискреційними, а суд першої інстанції протиправно втрутився у їх здійснення.
З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбачених КАС, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Згідно Рекомендацій Кабінету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Кабінетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у спірних правовідносинах повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки він не в праві на власний розсуд вирішувати результат розгляду заяви позивача про внесення змін до дозволу, а має діяти виключно відповідно до закону. Тому, посилання скаржника на втручання суду у його дискреційні повноваження є помилковими.
Враховуючи, що оскаржуване рішення є очевидно необґрунтованим, оскільки відповідач визнає допущену технічну помилку в частині координат та контуру родовища, на якій затверджені запаси за категорією С1 у кількості 687 тис.т., зважаючи, що у спірних правовідносинах відповідач не вправі діяти на власний розсуд, то колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про неправомірність оскаржуваного наказу та обов'язок відповідача прийняти рішення про внесення змін до спірного дозволу за заявою позивача.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи оскаржуване рішення в частині визначення конкретного змісту змін, які має внести відповідач, суд першої інстанції втрутився у виключну компетенцію відповідача. Так, у спірних правовідносинах права позивача є порушеними фактично внаслідок неправомірної відмови у внесенні змін у спеціальний дозвіл, а не невірним змістом цих змін. Тому, на переконання колегії суддів, визначення у резолютивній частині судового рішення конкретного змісту змін, які має внести відповідач у спірний дозвіл, є передчасним.
Належним та ефективним способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов'язання Державної служби геології та надр України внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРКОП ВИДОБУВАННЯ» від 28.03.2024 №45/24 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, проте обрав невірний спосіб захисту порушених прав.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає зміні.
Оскільки зміна судового рішення не призводить до зміни обсягу задоволених позовних вимог, то підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Державну службу геології та надр України внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 6693 від 05.05.2023 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРКОП ВИДОБУВАННЯ» від 28.03.2024 №45/24 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку