30 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33440/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25.12.2024 р. адміністративний позов повернуто позивачу.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, докази, які свідчать про дату, коли саме та яким чином зазначена апеляційна скарга була здана до кур'єрської експрес-доставки для направлення до суду апеляційної інстанції (квитанція про оплату зазначеної послуги) та копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до розписки про отримання, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 02.07.2025 року.
09 липня 2025 року на виконання вимог ухвали, до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що про оскаржувану ухвалу суду він дізнався 12.01.2025 року, отримавши рекомендований лист з ухвалою у відділенні Укрпошти. Апелянт зазначає, що після отримання ухвали, 17.01.2025 р. передав апеляційну скаргу особисто за своєю адресою проживання кур'єру служби експрес-доставки для направлення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
На підтвердження доводів зазначених в заяві про поновлення строку, апелянтом надано копію накладної.
Також, на виконання вимог ухвали, апелянтом додано квитанцію №0.0.4445944691.1 від 08.07.2025 року про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків в частині надання до суду розрахункового документу (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) про оплату зазначеної послуги та пояснень із зазначенням дій, які вживались апелянтом для з'ясування стадії розгляду справи в період з січня 2025 року по червень 2025 року або зазначити причини, які перешкоджали вчинити певні дії із наданням відповідних доказів. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відповідно до розписки про отримання, копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав 15.09.2025 року.
23 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому апелянт просить визнати накладну кур'єрської служби доставки належним і допустимим доказом факту та дати подання апеляційної скарги у строк та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що надана апелянтом накладна містить дані відправника, отримувача, дату та ідентифікаційний номер відправлення, що, на думку апелянта, підтверджує сам факт прийняття документа для пересилання. Також, апелянт зазначає, що видача неповної накладної є наслідком роботи оператора поштового зв'язку, а не поведінки апелянта.
Ознайомившись з вищезазначеним клопотанням, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Приморського районного суду міста Одеси постановлена 25 грудня 2024 року та отримана апелянтом 12.01.2025 року.
Таким чином, граничний строк подачі апеляційної скарги до апеляційного суду є 27.01.2025 року.
Відповідно до матеріалів справи, апеляційну скаргу разом з додатками було здано до кур'єрської експрес-доставки для направлення до П'ятого апеляційного адміністративного суду 17.01.2025 р.
При цьому, зазначена апеляційна скарга надійшла до П'ятого апеляційного адміністративного суду 26 червня 2025 року, тобто через пів року з дати відправлення.
Оцінюючи вказані доводи апелянта та дату подання апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що скарга подана до канцелярії суду 26 червня 2025 року, про що на оригіналі апеляційної скарги зроблено відповідну відмітку.
При цьому, додана накладна про направлення апеляційної скарги 17.01.2025 року не може розглядатися як підтвердження її направлення у зазначену дату з огляду на таке.
Колегія суддів зазначає, що у вищезазначеній накладній не заповнені обов'язкові графи, які вона містить, зокрема: кур'єр, місце прийому відправлення та його вид, сплата за відправлення.
Також, вказана накладна не містить будь-якого ідентифікатора (штрих-код), який надав би можливість відстежити відправлення (дату прийняття, передачу на сортувальний центр, дату отримання, дату вручення повідомлення про отримання, печатки т.ін.).
Колегія суддів зазначає, що згідно ст.1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Діяльність кур'єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв'язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" визначено, що поштовий зв'язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Оскільки, в накладній відсутні реквізити служби кур'єрської експрес-доставки (назва, місцезнаходження, номер телефону, печатка, тощо), колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, ведення якого покладено згідно із ч.6 ст.8 вказаного закону на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, кур'єрська експрес-доставка, зазначена у накладній, не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку, оскільки така служба не зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та не наділена таким правовим статусом та правами.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 вересня 2020 року справа №826/4723/13-а.
Таким чином, наведені обставини свідчать про направлення скаржником апеляційної скарги через неповноважного оператора поштового зв'язку.
Відповідаючи на доводи апелянта про те, що видача неповної накладної є наслідком роботи оператора поштового зв'язку, а не його неналежної поведінки, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 25.12.2024 р., яку, як він зазначає, відправив 17.01.2025 року через кур'єрську службу доставки до апеляційного суду, протягом пів року не вчиняв жодних дій, щодо з'ясування обставин своєчасного отримання, призначення та розгляду судом його апеляційної скарги.
Апелянт також не вчинив жодної дії, щодо звернення до кур'єрської служби, для з'ясування причин доставки чи не доставки документів до суду, не надав жодної інформації про місцезнаходження або номер телефону вказаного поштового оператора, або інші реквізити, для витребування додаткових доказів, хоча апеляційний суд надавав апелянту таку можливість.
Крім цього, апелянтом не надано до суду обґрунтованих пояснень із зазначенням дій, які вживались апелянтом для з'ясування стадії розгляду справи в період з січня 2025 року по червень 2025 року та не надано відповідних доказів.
У справах “Осман проти Сполученого королівства» та “Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі “Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа “Рябих проти Росії» ).
У справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа “Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа “Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
З урахуванням вищевикладених норм законодавства та обставин у справі, а також відсутність доказів, які б свідчили про вчинення усіх можливих та залежних від позивача дій, спрямованих на своєчасне отримання судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вказане свідчить про недобросовісне виконання апелянтом процесуальних обов'язків та зловживання ним процесуальними правами.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 25.09.2025 р.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 р., до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 грудня 2024 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко