П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33370/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.,
Дата і місце ухвалення 13.05.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 р. у справі №420/33370/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 385,68 гривень, що був утриманий з індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/3464/24, протиправною;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 15 385,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка була виплачена йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 420/3464/24, на його користь;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 11 вересня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 11 вересня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 р. позов частково задоволено.
Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 385,68 гривень, що був утриманий з індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/3464/24, протиправною.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 15 385,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка була виплачена йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 420/3464/24.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, обґрунтовані посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що суд першої інстації приймаючи судове рішення у справі не врахував, що Військова частина здійснювала виплату грошових коштів позивачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по адміністративній справі № 420/3464/24, а не виплачувалося грошове забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі виконання рішення суду, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до виниклих правовідносин не застосовуються.
ОСОБА_1 в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції в частині права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення суперечать сталій правовій позиції Верховного Суду щодо спірних правовідносин.
З урахуванням наведених вище обставин, апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з жовтня 2012 року по 08 серпня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу в у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони).
Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 06 серпня 2021 року №250-ОС «Про особовий склад» капітана 2 рангу ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі №420/3464/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
На виконання вимог вище зазначеного судового рішення, 11 вересня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 вплачено на рахунок позивача грошові кошти у сумі 68 808,18 грн.
Зі змісту розрахунку виплачених коштів вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 з суми індексації грошового забезпечення, яка була виплачена позивачу на виконання судового рішення у справі №420/3464/24, було відраховано 15385,68 гривень податку на доходи з фізичних осіб та не проведено його грошову компенсацію відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44.
25.09.2024р. представник позивача звернувся до НОМЕР_2 загону морської охорони із заявою щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
У відповідь, 21.10.2024 відповідач склав та надіслав представнику позивача лист в якому повідомив про відсутність підстав для нарахування такої компенсації оскільки нарахування індексації грошового забезпечення на підставі рішення має разовий характер.
Посилаючись на протиправну бездіяльність відповідача щодо утримання грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, останній звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції визнав право позивача на відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий Військовою частиною НОМЕР_1 з виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 420/3464/24.
В задоволенні позовних вимог щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки, суд відмовив, посилаючись на те, що відповідачем не було допущено затримки на один і більше календарних місяців виплати під час виплати грошових коштів на виконання судового рішення у справі №420/3464/24.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо права позивача на відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий Військовою частиною НОМЕР_1 з виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/3464/24.
Водночас, вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого на виконання судового рішення грошового забезпечення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за №44 (далі - Порядок №44), цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Пунктами 2, 3 Порядку №44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно з пунктом 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку №44 визначено, що грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних
осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Положеннями до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у відповідача обов'язку з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/3464/24, яке набрало законної сили.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, судова колегія зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-II та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, якою затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 1 Порядку №159, визначено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із п.п.2, 3 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Пунктом 4 Порядку №159, передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Так, як вбачається з вище встановленого, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі №420/3464/24 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Саме на виконання цього рішення, відповідач лише 11 вересня 2024 року, тобто з порушенням строків виплати грошового забезпечення більше ніж на один місяць, виплатив позивачу належне грошове забезпечення у сумі 68 808,18 грн.
Викладене є підставою для отримання позивачем компенсації втрати частин доходу.
Згідно із частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначене судове рішення є преюдиційним для справи, що розглядається.
У контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідно приписів ст.7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Отже, законодавець передбачив можливість прийняття рішення по стягненню суми компенсації окремо від стягнення суми основного боргу.
Враховуючи вище зазначене, судова колегія погоджується доводами ОСОБА_1 щодо помилковості висновку суду першої інстанції в частині права позивача на компенсацію втрати частин доходу у зв'язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №200/15033/21 від 06 березня 2024 року.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене у сукупності колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 13 травня 2025 р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 р. скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 385,68 гривень, що був утриманий з індексації грошового забезпечення, яка йому була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 420/3464/24.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 15 385,68 гривень грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка була виплачена йому на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 420/3464/24, на його користь;
Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 11 вересня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, протиправною;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 11 вересня 2024 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук