П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10854/25
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
Дата і місце ухвалення 20.06.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
У квітні 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Орлової Вікторії Русланівни від 03 квітня 2025 року ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт зазначив, що на примусовому виконанні у Білгород-Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП № 77702365 з примусового виконання виконавчого листа № 420/7050/24, виданого Одеським окружним адміністративним судом 14.03.2025 про зобов'язання НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Посилаючись на частину 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи, апелянт посилався на те, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, що в свою чергу підтверджується самим виконавчим документом поданим на виконання до Відділу здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, яка в свою чергу регламентує виконання рішень немайнового характеру.
Апелянт посилається на те, що прийнятті оскаржуваної постанови виконавець діяв правомірно та обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог військової частини НОМЕР_1 відсутні.
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 року.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/7050/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Рішення по справі №420/7050/24 набрало законної сили 05.03.2025 року.
03.04.2025 року державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77702365 на підставі виконавчого листа №420/7050/24, виданого 14.03.2025 року Одеським окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання боржника нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», який утримано з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024.
Також 03.04.2025 року державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову в межах ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.
У постанові зазначено, що виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення немайнового характеру з боржника-юридичної особи в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Не погоджуючись з вказаною постановою державного виконавця, військова частина НОМЕР_1 оскаржила її до суду першої інстанції, посилаючись на те, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі №420/7050/24, мають всі ознаки майнового спору.
Задовольняючи позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 року у виконавчому провадженні ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7050/24 спір, на думку суду, носить майновий характер, а тому в межах спірних правовідносин розмір виконавчого збору мав обраховуватися державним виконавцем з урахуванням нарахованої та виплаченої стягувачу суми компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII), визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
В даному випадку спірним є питання правильності визначення державним виконавцем розміру виконавчого збору за примусове виконання виконавчого листа № 420/7050/24, виданого 14.03.2025 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/7050/24, та якого характеру (майнового чи немайнового) є рішення, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого листа.
У постановах від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19 та від 26.02.2019 року у справі №907/9/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/7050/24, на підставі якого видано виконавчий лист № 420/7050/24 від 14.03.2025 року, виконання якого здійснювалось державним виконавцем у рамках виконавчого провадження ВП №77702365, вбачається, що метою звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом було відновлення майнових прав шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб за період з 05.02.2018 по 03.02.2024 року, утриманого з грошової компенсації за піднайом житлового приміщення за період з 05.02.2018 по 03.02.2024, що в свою чергу є благом, яке після його перерахунку та виплати піддається грошовій оцінці.
З огляду на зазначене помилковим є висновок відповідача про те, що вирішений Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7050/24 спір носить немайновий характер.
Відтак, у даному випадку розмір виконавчого збору має обраховуватися державним виконавцем з урахуванням суми нарахованої та виплаченої компенсації податку з доходів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що постанова державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 року у виконавчому провадженні ВП №77702365 про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенка
Суддя: О.А. Шевчук