П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 вересня 2025 р. Категорія: 112000201м. ОдесаСправа № 400/6077/25
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 9/1/12776 від 03.10.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 9/1/12776 від 03.10.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 року у розмірі 2 270 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для перерахунку пенсії з 01.02.2021 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв'язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється рішенням суду від 28 серпня 2024 року по справі № 400/9720/23, та оскільки між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Як встановлено судом, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року у справі № 400/9720/23, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-Х1І "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" iз зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розмiру прожиткового мінімуму для працездатних осiб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на вiдповiдний тарифний коефіцієнт, а також процентної надбавки за вислуги poків, щомісячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 року.
Рішення суду від 28.08.2024 року у справі № 400/9720/23 набрало законної сили 01.10.2024 року. Як вказує позивач, ним отримано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 03.10.2024 року № 9/1/12776 станом на 01.01.2021 року.
Згідно змісту довідки, її видано ОСОБА_1 відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року у справі № 400/9720/23 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 станом на 01.01.2021 року, для проведення з 01.02.2021 року перерахунку основного розміру пенсії за посадою старший викладач - начальник геоінформаційної служби кафедри. У зазначеній довідці розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року.
Разом з тим, додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та премія розраховані із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, про що відповідачем прямо зазначено у довідці від 03.10.2024 року.
Суд зауважує, що звертаючись з даним позовом, позивач фактично просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/9720/23.
Посилання на постанову Верховного Суду від 31.01.2025 року у справі № 560/11142/24 суд не приймає до уваги, оскільки підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугувало невиконанням судового рішення в адміністративній справі № 560/11266/23.
Водночас, предметом позову у справі № 560/11266/23 були вимоги позивача щодо зобов'язання видати оновлену довідку із зазначенням розмірів надбавки та премії у відсотковому значенні, що передбачені Законом № 2011-ХІІ і Постановою № 704.
Таким чином, у справі, рішення у якій є предметом касаційного перегляду № 560/11142/24, підстави і предмет позову хоча і пов'язані з оскарженням дій, вчинених на виконання рішення суду в іншій справі (№ 560/11266/23), але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, допущених при виконанні рішення суду у справі № 400/9720/23. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 5 ст. 372 КАС України визначено що, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначається Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06. 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, є неможливим, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2024 року у справі № 460/23064/23 дійшов наступного висновку: " ...На підставі вищевикладеного, Суд вважає за необхідне вказати, що вимоги особи, заявлені шляхом подання окремого позову, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, є недопустимими у рамках окремого судового провадження. У разі, якщо особа вважає, що при виконанні судового рішення були порушені її права, свободи чи інтереси були порушені такими рішеннями, остання має право скористатися механізмом судового контролю за виконанням рішення, передбаченим статтею 383 КАС України. Такий підхід забезпечує дотримання принципів процесуальної економії (уникає дублювання спорів з одним і там самим предметом), сприяє ефективному виконанню судових рішень (оскільки забезпечує своєчасний і належний контроль за виконанням судових рішень), захисту прав і законних інтересів учасників процесу та в цілому підвищує рівень довіри до судової системи."
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги не належить розглядати в окремому судовому провадженні, відтак маються підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року по справі № 400/6077/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький