01 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4634/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року (суддя Сліпець Н.Є.) в справі № 160/4634/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА110150/2024/000062/2 від 03 грудня 2024 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2024/000205 від 03 грудня 2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UА110150/2024/000062/2 від 03.12.2024 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UА110150/2024/000205 від 03.12.2024 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.
Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом не спростовано сумніви митниці у правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ТНП» та “CHL INTERNATIONAL LTD.» (Китай) був укладений зовнішньо - економічний контракт CHL-TNPTG-2023.
За умовами даного контракту Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова Група “ТНП» (Покупець) купує товар у “CHL INTERNATIONAL LTD.» Китай (Продавець).
Пунктом 1.1. Контракту визначено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити на умовах FOB SHENZHEN, Китай / Инкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких вказується в Специфікаціях до цього Контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США, на умовах FOB SHENZHEN, Китай та вказується у специфікації на відповідну поставку.
Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації):
- 30% передоплата, 70% балансовий платіж по відповідному інвойсу не пізніше ЗО днів від дати виходу Товару з порту відвантаження та після о тримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу Товару з порту відвантаження вважати дату, вказану в коносаменті (Bill of Lading).
28.05.2024 року між Сторонами була укладена Специфікація №2, відповідно до якої узгоджено поставку товару на загальну суму 40 901,92 USD, умови поставки FOB SHENZHEN, Умови оплати: 12244,12 USD передоплата, баланс після копії коносаменту.
20.09.2024 року Сторонами було внесено зміни до пункту 4 Специфікації №2 від 28.05.2024 до Контракту та викладено його у наступній редакції: “ 4.Умови оплати: 12244,12 USD передоплата, передоплата 12244,12 дол. у вересні 2024, баланс після копії коносаменту».
26.09.2024 року Сторонами було внесено зміни до пункту 4 Специфікації №2 від 28.05.2024 до Контракту та викладено його у наступній редакції: “ 4. Умови оплати: 12244,12 USD передоплата, передоплата 12 244,12 дол. у вересні 2024, повернення 12244,12 дол. від Продавця Покупцю у вересні 2024, баланс після копії коносаменту».
Також 30.09.2024 року Сторонами було підписано Інвойс № LLC24-002, відповідно до якого визначено загальну вартість товару на рівні 40901,92 USD, зазначено, що Товар поставляється під торговою маркою Krauff.
29.11.2024 року позивачем було подано митну декларацію № 24UА110150016944118 (номер встановлений після коригування - 24UА110150017133U0), відповідно до даної декларації була заявлена вартість товару, що вказана в Комерційному Інвойсі №LLC24-002 від 30.09.2024 року, у розмірі - 40 901,92 USD.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.
У митній декларації поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу (графа 22).
Для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу документи, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, із застосуванням інформаційних технологій, митним органом встановлено, що подані до митного оформлення документи на підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та містять розбіжності.
Декларанту сформовано електронне повідомлення, відповідно до якого під час митного контролю встановлено наступне: 1) за ЕМД від 29.11.2024 № 24UA110150016944U8 ТОВ “ТГ “ТНП» заявлено товари №1-2 “Посуд столовий та кухонний з фарфору» (країна походження-Китай). Оцінюваний товар постачається на комерційних умовах поставки FOB порт YANTIAN, SHENZHEN (Китай) відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 14.11.2023 №CHL-TNPTG-2023, укладеного між компанією ТОВ “CHL INTERNATIONAL LTD» (Китай) та покупцем ТОВ “ТГ “ТНП». Фактурна вартість товару відповідно до рахунку-інвойс від 30.09.2024 №LLC24-002 становить 40901,92 дол. США. Відповідно до п. 7.1 контракту від 14.11.2023 №CHL-TNPTG-2023 продавець забезпечує, а покупець отримує ексклюзивні права продажу товару продавця під торговою маркою “KRAUFF». Під ексклюзивними правами продажу сторони розуміють взаємне, добровільне та вільне волевиявлення сторін контракту про те, що товари, які є об'єктом цього контракту, не можуть бути продані продавцем під торговою маркою “KRAUFF» третім особам в Україну та інші країни, крім покупця. П. 7.2 контракту передбачено, що застосовуючи ексклюзивні права продажу, покупець бере на себе зобов'язання проводити заходи щодо просування та популяризації в Україні знаків для товарів та послуг. Відповідно до частини 17 статті 58 МКУ особи, одна з яких є одноосібним дистриб'ютором вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Вищезазначене може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що “дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими “дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Окрім того, відповідно до п. 3.2 контракту передбачено наявність замовлення на товар. Даний документ не надано до митного оформлення; 2) Згідно інформацією товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт YANTIAN, SHENZHEN (Китай) (Китай). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 20.10, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, комерційні умови поставки FOB “франко борт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Надана довідка про транспортні витрати від 25.11.2024 №447979 не містить інформацію, щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 3) відповідно до рахунку-проформи від 30.05.2024 № LLC-002 оцінюваний товар постачається з порту YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту призначення в Україні. Відповідно ж до інформації заявки №11 від 29.09.2024 маршрут перевезення товару встановлений між імпортером та експедитором ТОВ “Ламан Шилінг» від порту завантаження YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту розвантаження Гданськ (Польща), місце доставки визначено у місті Дніпро (Україна). В заявці зазначено лише розмір доставки товару за вищевказаним маршрутом у розмірі 6420 дол. СІЛА. Відповідно до інтернет ресурсу www.shippingline.org морське судно з контейнером №MSKU869343 7 прибуло у порт Гданськ 16.11.2024. 17.11.2024 контейнер №MSKU8693437 вивантажено з морського судна. Відповідно до наданої копії товаротранспортної накладної №447979 та копії транзитної декларації Польщі №24PL322080NS29QUM0 товар завантажено на транспортний засіб AB3824KE/AB0764XG 25.11.2024. Разом з тим, числове значення зберігання в порту/ терміналі експедитором не відображено в наданих документах, хоча і передбачено як додаткові витрати відповідно до умов лінійного агента; 4) платіжні документи від 23.09.2024 б/н, від 31.10.2024 б/н оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відловідальної (их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.
На зазначене повідомлення позивачем 02.12.2024 було надано відповідь за вих. № 20241202/1, із поясненням стосовно кожного з зауважень митного органу, де, зокрема, було зазначено наступне:
1. торговельна марка товару, при наявності всіх документів, які визначають митну вартість такого товару, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, що декларується та не є підставою для не прийняття документів для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору. Припущення інспектора про пов'язані особи, наявність знижок або дисконтів оцінювані товари не є обґрунтованим;
2. наведено текст пункту 3.2. контракту: “3.2. Строк поставки встановлюється 50 днів з моменту прийняття замовлення Покупця Продавцем, якщо інше не вказано у відповідній Специфікації. Замовлення вважається розміщеним та прийнятим у виробництво з моменту підписання Специфікації на це замовлення обома Сторонами.» В пункті 3.2 контракту немає мови про замовлення на поставку товару, як окремий документ. Йде мова про замовлення партії товару, яке вважається розміщене і прийняте у виробництво з моменту підпису Специфікації на дане замовлення обома Сторонами. Специфікація була надана разом з декларацією;
3. як зазначив митний орган, інформація про протяжність маршруту, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту передбачена в калькуляції транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Калькуляція транспортних витрат експедитором не надавалась. Згідно частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення
складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як вбачається із вказаної статті, калькуляція транспортних витрат не є основним документом, що підтверджує митну вартість товарів;
4. на момент подачі декларації у ТОВ “ТГ “ТНП» була відсутня інформація щодо додаткових витрат на зберігання в порту/терміналі експедитором. Після першого повідомлення від митного органу ТОВ “Торгова група “ТНП», у зв'язку із наявністю сумніву у митного органу, звернулось до експедитора для отримання роз'яснення щодо наявності додаткових витрат на зберігання в порту/ терміналі експедитором. На запит ТОВ “Торгова Група “ТНП» експедитор надав лист номер 29112024 від 29.11.2024, про те що за умовами демереджу на контейнер MSKU8693437 демередж відсутній, тому що експедитор встиг вивезти товар з порту в межах 9 вільних днів від демереджу. Лист прикріплено до даного повідомлення.
5. ТОВ “Торгова Група “ТНП» були надані підтвердження платежу в міжнародному форматі SWIFT Платіжні доручення в банк надаємо до цього листа. Заяви про купівлю іноземної валюти надаємо до цього листа.
Таким чином, відповідно до пункту 2 статті 53 МКУ декларантом були надані всі документи, які підтверджують митну вартість, а саме : 1) декларацію митної вартості - надано; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) - надано; 3) рахунок-фактура (інвойс) -надано; 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару -надано; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; Ніяких інших оплат постачальнику, що стосується оцінюваного товару, окрім наданих - не проводилось; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - надано; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню - не підлягає; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Страхування не здійснювалось. Що стосується додаткових документів, які запитує митниця:1) - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; ніяких інших оплат постачальнику, що стосується оцінюваного товару, окрім наданих - не проводилось; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - надано; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, страхування не здійснювалось; виписку з бухгалтерської документації - надається; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - надається прайс-лист; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Немає в наявності. Експертні висновки не є основним документом для підтвердження вартості товару; 7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України - немає в наявності на даний момент. 8) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам - немає в наявності на даний момент; 9) розрахунок ціни (калькуляцію) - немає в наявності.
Додатками до відповіді на повідомлення були наступні документи: 1. лист від експедитора №29.11.2024 від 29.11.2024 з на 1 стор.; 2. Прайс-лист постачальника; 3. Виписка з бухгалтерської документації; 4. Оборотно-сальдова відомість по рахунку; 5. Платіжні доручення; 6. Заявки про купівлю іноземної валюти.
На підставі наданих документів Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000062/2 від 03.12.2024 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2024/000205 від 03.12.2024 року.
Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000062/2 від 03.12.2024 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: “посуд кухонний глазурований з грубої кераміки (ТМ "Keramia") в асортименті. Торговельна марка: Keramia. Країна виробництва: CN Виробник : JIAOZUO МЕІВО CERAMIC CO., LTD».
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000062/2 від 03.12.2024 року зазначено наступне: “У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товарів, подібних/ аналогічних оцінюваним за основними та/або другорядними методами визначення митної вартості у максимально наближений час, у співставних обсягах: Товар №.1 скориговано за ЕМД від 21.10.2024 №24UА1003803428391І7 (UА100380/2024/342839) на рівні 3,15 дол. США/кг, за якою товар №1 у кількості 20468,5 кг імпортовано на умовах FOB Shenzhen (Yantian) за прямим контрактом. Товар самостійно скориговано імпортером за резервним методом визначення митної вартості товару. Враховуючи наявну у митних органів інформацію щодо попередніх митних оформлень, митну вартість товару №1 скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару, рішення про визначення митної вартості від 03.12.2024 № UA110150/2024/000062/2. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п. 3.2 МКУ);- оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)».
Згідно з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необґрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару. Інспектор при складанні даної картки відмови посилається на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.
Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала -189 889,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Торгова група «ТНП» 29 листопада 2024 року подано до Дніпровської митниці ЕМД № 24UA110150016944U8 з метою здійсненні митного оформлення товарів: Посуд столовий та кухонний з фарфору» (країна походження - Китай).
Товар отримано позивачем за контрактом від 14 листопада 2023 року №CHL-TNPTG-2023 року, укладений ТОВ «Торгова група «ТНП» з компанією «CHL INTERNATIONAL LTD» (Китай).
До митної декларації декларантом з метою підтвердження митної вартості додано документи, зазначені в графі 44 МД.
Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
На вимогу митного органу декларантом надано наступні документи: платіжна інструкція від 23.09.2024 №1007, платіжна інструкція від 31.10.2024 №1036, заява про купівлю іноземної валюти від 23.09.2024 №955, заява про купівлю іноземної валюти від 31.10.2024 №983, лист імпортера від 02.12.2024 №20241202/1, оборотно-сальдова відомість за період 13.06.2024-02.12.2024 №3712, прайс-лист від 20.05.2024, лист експедитора ТОВ «Ламан Шипінг» від 29.11.2024 №29112024, бухгалтерська довідка №1 станом на 02.12.2024.
Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000062/2 від 03 грудня 2024, яким митну вартість визначено за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України.
Крім того, Дніпровською митницею видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2024/000205.
Спірним є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного (резервного) методу.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з частинами восьмою - дев'ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Виходячи з рішення про коригування митної вартості, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
1) фактурна вартість товару відповідно до рахунку-інвойсу від 30.09.2024 №LLC24-002 становить 40901,92 дол. США.
Відповідно до п. 7.1 контракту від 14.11.2023 №CHL-TNPTG-2023 продавець забезпечує, а покупець отримує ексклюзивні права продажу товару продавця під торговою маркою «KRAUFF». Під ексклюзивними правами продажу сторони розуміють взаємне, добровільне та вільне волевиявлення сторін контракту про те, що товари, які є об'єктом цього контракту, не можуть бути продані продавцем під торговою маркою «KRAUFF» третім особам в Україну та інші країни, крім покупця.
Пунктом 7.2 контракту передбачено, що застосовуючи ексклюзивні права продажу, покупець бере на себе зобов'язання проводити заходи щодо просування та популяризації в Україні знаків для товарів та послуг.
Відповідно до ч. 17 ст. 58 МК України особи, одна з яких є одноосібним дистриб'ютором вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Вищезазначене може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари;
2) згідно з інформацією товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт YANTIAN, SHENZHEN (Китай). Надана довідка про транспортні витрати від 25.11.2024 №447979 не містить інформацію, щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до рахунку-проформи від 30.05.2024 № LLC-002 оцінюваний товар постачається з порту YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту призначення в Україні.
Відповідно ж до інформації заявки №11 від 29.09.2024 маршрут перевезення товару встановлений між імпортером та експедитором ТОВ «Ламан Шипінг» від порту завантаження YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту розвантаження Гданськ (Польща), місце доставки визначено у місті Дніпро (Україна).
В заявці зазначено лише розмір доставки товару за вищевказаним маршрутом у розмірі 6420 дол.США.
Відповідно до інтернет ресурсу www.shippingline.org морське судно з контейнером №MSKU8693437 прибуло у порт Гданськ 16.11.2024. Контейнер №MSKU8693437 вивантажено з морського судна 17.11.2024. Відповідно до наданої копії товаротранспортної накладної №447979 та копії транзитної декларації Польщі №24PL322080NS29QUM0 товар завантажено на транспортний засіб AB3824KE/AB0764XG 25.11.2024.
Разом з тим, числове значення вартості зберігання в порту/терміналі експедитором не відображено в наданих документах, хоча і передбачено як додаткові витрати відповідно до умов лінійного агента;
3) платіжні документи від 23.09.2024 б/н, від 31.10.2024 б/н оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.
Стосовно доводу митного органу про можливі знижки або дисконт на оцінювані товари з огляду на те, що покупець отримує ексклюзивні права продажу товару продавця під торговою маркою «KRAUFF», суд зауважує, що цей аргумент є суто припущенням митного органу.
Частинами дванадцятою - сімнадцятою статті 58 МК України установлено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.
Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
У спірному в цій справі випадку митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов'язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що покупець отримує ексклюзивні права продажу товару продавця під торговою маркою «KRAUFF».
Однак наявність у позивача ексклюзивних прав продажу товару продавця не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
На підтвердження наведених висновків митницею не надано жодного доказу про наявність у позивача будь-яких знижок або дисконту на товар, який заявлено позивачем до митного оформлення, або заниження рівня митної вартості внаслідок застосування таких знижок.
Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.
Також суд зауважує, що в силу приписів частини тринадцятої статті 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов'язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару.
Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну.
Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів в обхід встановленого законом порядку одразу ж констатував про наявність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів.
В той час як за змістом частини чотирнадцятої статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відтак, суд доходить до висновку, що оскільки відповідачем в ході проведення митного контролю не наведених жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв'язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару то, відповідно, взаємозв'язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару.
Щодо транспортної складової митної вартості суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом встановлено, що постачання товару здійснювалось на умовах FOB порт YANTIAN, SHENZHEN (Китай) згідно з Інкотермс 2010.
Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
Відповідно до рахунку-проформи від 30 травня 2024 року № LLC-002 оцінюваний товар постачається з порту YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту призначення в Україні.
Згідно із заявкою №11 від 29 вересня 2024 року маршрут перевезення товару встановлений між імпортером та експедитором ТОВ «Ламан Шипінг» від порту завантаження YANTIAN, SHENZHEN (КНР) до порту розвантаження Гданськ (Польща), місце доставки визначено у місті Дніпро (Україна).
Вартість доставки товару за вищевказаним маршрутом складає 6420 дол.США.
За позицією апелянта, оскільки морське судно з контейнером №MSKU8693437 прибуло у порт Гданськ 16 листопада 2024 року, контейнер №MSKU8693437 вивантажено з морського судна 17 листопада 2024 року, а товар завантажено на транспортний засіб AB3824KE/AB0764XG тільки 25 листопада 2024 року, то числове значення вартості зберігання в порту/терміналі експедитором не відображено в наданих документах, хоча і передбачено як додаткові витрати відповідно до умов лінійного агента.
Надана довідка про транспортні витрати від 25.11.2024 №447979 не містить інформацію щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Суд визнає таку позицію необґрунтованою.
Так, декларантом надано митному органу лист експедитора ТОВ «Ламан Шипінг» від 29 листопада 2024 року №29112024, у якому підтверджено інформацію щодо зберігання контейнеру з товаром в порту Гданськ з 17 по 25 листопада 2024 року та вказано, що 9 днів перебування в порту не підлягали оплаті і були вільні від демереджу.
Отже, експедитором, з яким позивач мав господарські відносини та яким видана довідка про транспортні витрати від 25 листопада 2024 року №447979, підтверджено відсутність факту здійснення оплати за зберігання контейнеру у порту Гданськ, а відповідачем не надано жодного доказу здійснення позивачем або експедитором будь-яких платежів за зберігання контейнеру, як й не доведено, що умовами лінійного агента передбачена плата за послуги демереджу (понаднормове використання контейнерного обладнання) та послуги зберігання контейнеру в порту.
Стосовно відсутності у довідці про транспортні витрати інформації щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, то суд зазначає, що відповідачем не обґрунтована необхідність такої інформації у довідці про транспортні витрати, а власне довідка про транспортні витрати має усі необхідні відомості щодо транспортної складової митної вартості.
Крім того, суд зауважує, що декларантом до митного оформлення надано документи на підтвердження транспортної складової митної вартості, якими у повній мірі доводиться факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості, інформація у поданих документах кореспондуються між собою, ідентифікується з задекларованими товарами, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що митний орган мав можливість перевірити числові значення транспортної складової митної вартості.
Наступним зауваженням митниці є оформлення платіжних документів від 23 вересня 2024 року б/н, від 31 жовтня 2024 року б/н без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, а саме документи не містять підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.
Суд відхиляє зазначені доводи, адже в поданих позивачем митному органу платіжних документах містяться реквізити, які належать постачальнику, на користь якого сплачено відповідні суми, міститься посилання на зовнішньоекономічний контракт та додатки до контракту, на підставі яких поставлялась партія товару, тобто платіжні доручення можливо ідентифікувати з конкретною партією товару, адже зазначені в платіжних дорученнях формулювання призначення платежу, розмір перерахованої суми дозволяли відповідачу ідентифікувати, за який саме ввезений товар сплачено кошти.
Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.
Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.
Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.
Суд з цього приводу також погоджується із висновком суду першої інстанції, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.
Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).
Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами третьою - п'ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.
На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в справі № 160/4634/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в справі № 160/4634/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 01 жовтня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов