30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1082/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 в адміністративній справі №160/1082/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 387-рл від 01.11.2024 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 04610312202400475, дата реєстрації 15.04.2024, термін дії з 19.04.2024 по 19.04.2025, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 в адміністративній справі №160/1082/25 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №440707421874 від 06.04.2022 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, за кодами КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. 56.10. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Позивачем отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) №04610312202400475 від 15.04.2024 з терміном дії з 19.04.2024 до 19.04.2025.
При отриманні вказаної ліцензії ФОП ОСОБА_1 було сплачено квартальний платіж у розмірі 2 100,00 грн. що підтверджується копією квитанції №0.0.3560092910.2 від 31.03.2024.
30.06.2024 ФОП ОСОБА_1 було сплачено черговий квартальний платіж за ліцензію у розмірі 2 100,00 грн. відповідно до копії квитанції № 0.0.3734971950.2 від 30.06.2024.
30.09.2024 ФОП ОСОБА_1 було сплачено черговий квартальний платіж за ліцензію у розмірі 2 100,00 грн. відповідно до копії квитанції № 0.0.3916340272.2 від 30.09.2024.
02.01.2025 ФОП ОСОБА_1 було сплачено черговий квартальний платіж за ліцензію у розмірі 3 000,00 грн. відповідно до копії квитанції № 0.0.4106301796.2 від 02.01.2025.
14.01.2025 при повідомленні про сплату чергового платежу за ліцензію представник контролюючого органу повідомив позивача в телефонному режимі про те, що ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 04610312202400475, було анульовано, про що суб'єкту господарювання було надіслано відповідне розпорядження в електронний кабінет платника податку.
Відповідно до витягу з розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 № 387-рл, анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 04610312202400475, дата реєстрації 15.04.2024, термін дії з 19.04.2024 до 19.04.2025, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.
Ліцензія анульована відповідно до п. 56 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України № 3817-ІХ від 18.06.2024 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Не погодившись з вказаним розпорядженням, позивач з відповідним позовом звернулася до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) діяв Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (Закон №481/95-ВР).
В ст. 1 Закону №481/95-ВР наведені наступні визначення ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Статтею 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
18.06.2024 прийнято Закон України №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який набрав чинності 27.07.2024.
Згідно абз.1 п.3 Розділу «Перехідних положень» Закону № 3817-ІХ, ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Підставою для анулювання ліцензії позивача є несплата позивачем чергового платежу за ліцензію з посиланням на п.6 розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016р. № 621 затверджено Порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (Порядок № 621).
Відповідно до п. 10 Порядку № 621 щомісяця не пізніше 12 числа місяця, що настає за звітним, Казначейство надає до ДПС уточнений Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами в розрізі бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено алгоритм перевірки виконання місцевих бюджетів ДПС.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем на рахунок ГУК у Дніпропетровській області з призначенням платежу: «плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновим…» було здійснено сплату за ліцензію .
Так, згідно матеріалів справи останній платіж здійснено позивачем 30.09.2024, отже, станом на дату прийняття оскарженого розпорядження про анулювання ліцензії у позивача була відсутня заборгованість по сплаті чергового платежу.
Колегія суддів зазначає, що ненадання суб'єктом господарювання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про чергового платежу за ліцензію не є правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом чергової плати за ліцензію і застосування до позивача відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
При цьому, під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 у справі № 320/8612/22, який вказав, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання податкового органу на ненадання платником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату, оскільки стаття 15 Закону № 481/95-ВР передбачає, як обставину для анулювання ліцензії, саме несплату чергового платежу, а не ненадання копії платіжного доручення.
Відповідно до п. 6 розділу «Перехідних положень» Закону № 3817-ІХ, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", зобов'язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заява про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб'єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
У заяві про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначаються такі відомості:
про суб'єкта господарювання:
для юридичних осіб - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
для іноземних суб'єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
реквізити ліцензії (ліцензій) на право провадження відповідного виду господарської діяльності (реєстраційний номер, дата видачі/надання, строк дії), провадження якої за рішенням суб'єкта господарювання припинено у період, визначений абзацом першим цього пункту;
дата припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту, розраховуються виходячи з розміру річної (квартальної) плати, визначеної Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та:
1) пропорційно до кількості календарних днів періоду, за який не сплачено чергові платежі, починаючи з першого дня такого періоду та закінчуючи:
останнім днем третього місяця, наступного за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності, або днем отримання нової ліцензії - для ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії яких закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, але суб'єкт господарювання у зазначений період продовжував здійснювати господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і не подав у визначений цим пунктом строк заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності;
останнім днем припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначеним у заяві про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, поданій суб'єктом господарювання у визначений цим пунктом строк, - для ліцензій, дія яких припиняється за заявою суб'єкта господарювання;
2) кількості несплачених чергових платежів до дня набрання чинності цим Законом - для ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії яких не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту.
За необхідності уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті відповідно до цього пункту, суб'єкт господарювання має право звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі, що подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України. Орган ліцензування зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання такої заяви обчислити таку суму і надати суб'єкту господарювання відповідну інформацію.
У разі невиконання суб'єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів:
ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб'єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", з дня несплати першого чергового платежу.
Дія ліцензії, щодо якої суб'єкт господарювання подав заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, припиняється у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", з дня припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначеної суб'єктом господарювання у такій заяві.
Орган ліцензування вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у порядку та строки, визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
У суб'єктів господарювання, в яких у період, визначений абзацом першим цього пункту, закінчився строк дії ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки та у яких, за даними бухгалтерського обліку, на день набрання чинності цим Законом обліковуються залишки пального в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, до завершення активних бойових дій або тимчасової окупації та протягом трьох місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації відповідної території не виникає обов'язок щодо отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за такими місцями провадження діяльності, а господарська діяльність із зберігання пального, що провадилася такими суб'єктами господарювання у період, починаючи з дати завершення строку дії відповідної ліцензії, не визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказаною нормою не встановлено підстав для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Зі змісту наведеного пункту вбачається, що ним регулюється діяльність трьох видів суб'єктів:
1. суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2. суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (примітка: починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі;
3. суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (примітка: починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Позивач не підпадає під п. 6 Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, оскільки ліцензія, що була анульована оскарженим розпорядженням, діяла з 19.04.2024 до 19.04.2025, а не з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом (період, що визначений цей цим пунктом), строк дії цієї ліцензії не закінчився в цей період.
Позивач не припиняв свою діяльність в період дії воєнного стану і у нього була відсутня заборгованість по сплаті чергових платежів за ліцензію.
Щодо твердження відповідача про обов'язок позивача відслідковувати у електронному кабінеті отримання від контролюючого органу листів, слід вказати наступне.
Для отримання листів від контролюючого органу через Електронний кабінет, платнику податків необхідно в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету заповнити «Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет» (за формою F/J1391602) і надіслати її до контролюючого органу.
Для подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет необхідно:
1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.
2. Обрати режим «Введення звітності».
На панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути кнопку «Створити».
Обрати рік, місяць, у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J)13 Запит). Зі списку документів обрати форми заяви (F/J1391602 Заява про бажання отримувати документи через Електронний кабінет). Поля регіон і район заповнюються автоматично. Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви, натиснувши кнопку «Перевірити». Після успішного заповнення, натиснути кнопку «Зберегти».
Підписати та надіслати документ до контролюючого органу.
Через певний час користувач отримає: відповідь №1 (Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), відповідь №2 (Квитанція №2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа). Отриману Квитанцію №2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні / вихідні документи».
Відповідно до абзацу першого п. 21 Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (Наказ №637) платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу №637 F/J1391702 у разі необхідності.
Вказане роз'яснення міститься на відповідному ресурсі структурного підрозділу ДПС https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/851117.html.
Позивач обґрунтовано вважав, що він не отримує такого повідомлення, оскільки ним не було подано відповідної заяви про бажання отримувати документи від податкового органу.
Крім того ст. 3 Закону № 481 встановлено, що органом ліцензування автоматично формується та направляється суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в електронній формі засобами електронного зв'язку повідомлення про: необхідність внесення чергового платежу за ліцензію - за 90, 75, 60, 45, 30 та за 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Відповідачем в порушення цієї норми не надано доказів направлення позивачу в електронній формі засобами електронного зв'язку повідомлення про: необхідність внесення чергового платежу за ліцензію.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом розцінюються критично.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 в адміністративній справі №160/1082/25,- залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 в адміністративній справі №160/1082/25,- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак