30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1805/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2025р. у справі № 280/1805/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
13.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду за допомогою засобів системи «Електронний суд» з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі (далі - ТУ ДБР, розташоване у місті Мелітополі) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за якою судом першої інстанції 14.03.2025р. відкрито провадження у справі №280/1805/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно незарахував до стажу служби період роботи в податковій міліції, а тому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі щодо не зарахування позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача в податковій міліції з 30.12.2013р. по 28.07.2020р.; - зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополі зарахувати до стажу служби (роботи) позивача в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 30.12.2013р. по 28.07.2020р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2025р. у справі №280/1805/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач - ТУ ДБР, розташоване у місті Мелітополі, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 27.05.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №280/1805/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ТУ ДБР, розташоване у місті Мелітополі, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 13.05.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач з 05.10.2011р. по 09.03.2021р. працював в органах податкової міліції на посадах начальницького складу, що вбачається з послужного списку особової справи та трудової книжки серія НОМЕР_1 , а саме:
- з 30.12.2013р. по 28.07.2020р. - служив в органах податкової міліції на посадах начальницького складу:
- з 30.12.2013р. по 23.04.2015р. - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу моніторингу та контролю за дотриманням митного законодавства управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Головного оперативного управління Міністерства доходів і зборів України;
- з 23.04.2015р. по 29.04.2016р. - старший оперуповноважений з особливо важливих справ оперативного відділу управління власної безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області;
- з 29.04.2016р. по 03.10.2017р. - старший оперуповноважений з особливо важливих справ організаційно-аналітичного відділу управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області;
- з 03.10.2017р. по 31.08.2018р. - старший оперуповноважений з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області;
- з 31.08.2018р. по 28.07.2020р. - старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів Державної фіскальної служби східних регіонів України Головного управління внутрішньої безпеки.
25.02.2025р. позивач звернувся з Рапортом (вх.№183/17-05/25 від 25.02.2025р.) до Голови комісії з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особі рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки ТУ ДБР у м. Мелітополі щодо зарахування стажу служби в податковій міліції з 30.12.2013р. по 28.07.2020р. до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам Державного бюро розслідувань.
За результатом розгляду рапорту позивача за вх.№183/17-05/25 від 25.02.2025р., рішенням Комісії ТУ ДБР у м. Мелітополі з установлення стажу, який дає право особам рядового та начальницького складу на отримання доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, оформленим протоколом від 26.02.2025р. за №5, було відмовлено позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що в ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, до яких служба в податковій міліції не входить.
Про зазначене рішення позивача повідомлено листом від 27.02.2025р. за вих.№38/17-09/24.
Вважаючи бездіяльність щодо незарахування до стажу служби певного періоду роботи протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (далі - Закон №794-VIII), держава забезпечує соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Частиною 6 статті 14 Закону №794-VIII визначено, що порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст.20 Закону №794-VIII, на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників Національної поліції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Працівникам Державного бюро розслідувань виплачується щомісячна доплата за вислугу років у передбачених вказаним Законом розмірах, які залежать від наявного стажу служби (роботи).
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021р. № 524 (далі - Інструкція №524), визначено, що для працівників Державного бюро розслідувань, що є особами рядового і начальницького складу, обчислення стажу служби (роботи) здійснюється кадровим підрозділом Державного бюро розслідувань (територіального управління Державного бюро розслідувань) за матеріалами особової справи, відповідно до Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Закону України «Про Національну поліцію», постанов Кабінету Міністрів України від 05.08.2020р. №743 «Про затвердження Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та з урахуванням наказу Державного бюро розслідувань від 16.09.2021р. №520дск «Про введення в дію рішення Колегії Державного бюро розслідувань від 14.09.2021 №59дск «Про встановлення доплати за вислугу років».
Обчислений кадровим підрозділом стаж служби (роботи) особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які вперше прийняті на службу до Державного бюро розслідувань, виноситься на розгляд Комісії з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (далі - Комісія) для прийняття рішення.
Результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який реєструється в журналі та передається для зберігання до кадрового підрозділу.
Рішення Комісії оформлюється висновком, який складається в одному примірнику та зберігається в особовій справі особи рядового чи начальницького складу.
Протокол та висновок Комісії є підставою для видання наказу про встановлення стажу служби (роботи) для виплати доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Підпунктами 2.2.2-2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції №524 визначено, що до стажу служби (роботи), що дає право на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу.
Документом для визначення стажу служби (роботи) є трудова книжка, копія чи витяг з послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (роботи) (довідки, виписки з наказів тощо).
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж служби (роботи) обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.
Особам рядового і начальницького складу, яким у встановленому законодавством порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби (роботи), доплата за вислугу років здійснюється з дня видання наказу Державного бюро розслідувань (територіального управління Державного бюро розслідувань) про підтвердження раніше не врахованого стажу служби (роботи), якщо інше не встановлено законом.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
З аналізу зазначених норм вбачається, що до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань для встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст. 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з п. 3 ч.2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012р. №5083-VI, який набрав чинності з 12.08.2012р., серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).
Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Частина перша статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» (стаття 26 Закону №509-XII).
За змістом частини першої у взаємозв'язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Водночас статями 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України “Про Національну поліцію» та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону №509-XII.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020р. в справі №826/16143/18 зробив висновок, щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Також Верховний Суд зробив висновок, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, статус осіб, які проходили службу в органах податкової міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.08.2021р. у справі №440/1564/20, від 02.06.2022р. у справі №280/8419/20.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що стаж служби позивача в податковій міліції з 30.12.2013р. по 28.07.2020р. прирівнюється до стажу служби в поліції, а тому має зараховуватись до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що порушення прав позивача відбулось внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення, оформленого протоколом від 26.02.2025р. №5та застосував ефективний спосіб захисту у вигляді зобов'язання поновити порушене право позивача шляхом зарахування до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 30.12.2013р. по 28.07.2020р.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 13.05.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2025р. у справі №280/1805/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 30.09.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов