30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6593/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025р. у справі № 160/6593/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
27.02.2025р. ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Ільїна О.М. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою засобів системи «Електронний суд» з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за якою судом першої інстанції 05.03.2025р. відкрито провадження у справі №160/6593/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник позивача, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, а тому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати втрати частини грошових доходів ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням строків їх виплати; - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159 на суму виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.07.2021р. по 27.01.2025р. включно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025р. у справі №160/6593/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 06.05.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/6593/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 12.05.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач та його представник правом на подачу відзиву не скористалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по 28.07.2021р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024р. у справі №160/34275/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 28.07.2021р. із врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін березень 2018 року із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024р. у справі №160/34275/23 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено ОСОБА_1 22 800,38 грн., що підтверджується випискою з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» від 28.01.2025р.
Оскільки компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 28.07.2021р. по 27.01.2025р. відповідач не нарахував та не виплатив позивачу, його представник звернувся з цим позовом до суду за захистом порушеного права позивача.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до ст. 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України 21.02.2001р. прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Згідно пункту 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У пункті 4 Порядку зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати.
У постанові від 29.09.2022р. у справі №520/1001/19 Верховний Суд наголошував на тому, що дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосується всіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
У цій же постанові колегія суддів вказувала, що законодавець пов'язав виплату компенсації з виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація й заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічний висновок щодо застосування тих самих норм права у подібних правовідносинах викладено й у постановах Верховного Суду від 16.05.2019р. в справі №134/89/16-а, від 10.02.2020р. в справі №134/87/16-а, від 05.03.2020р. в справі №140/1547/19.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що допустивши затримку виплати індексації на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2024р. у справі № 160/34275/23 відповідачем не була нарахована та виплачена позивачу компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 28.07.2021р. по 27.01.2025р.
А тому колегія суддів вважає, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 28.07.2021р. по 27.01.2025р.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 12.05.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025р. у справі №160/6593/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 30.09.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов