30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1785/25
Суддя І інстанції - Мінаєва К.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 083950023336 від 17.12.2024;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 15.10.2024, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.12.2024 №083950023336 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове законне та обґрунтоване рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову. Вказує на правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії № 083950023336 від 17.12.2024 зважаючи на те, що заява позивача про призначення пенсії від 15 жовтня 2024 року не містить інформації, що він не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 15.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії. Заяву та долучені до неї документи були отримані пенсійним органом, що підтверджується розпискою-повідомленням від 15.10.2024 за №6235.
Листом від 22.10.2024 № 0300-0303-9/62507 ГУ ПФУ у Волинській області звернулося до ГУ ПФУ в Запорізькій області, у якому зазначило, що до управління 15.10.2024 за призначенням пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся гр. ОСОБА_1 , якому призначено пенсію з 15.10.2024; у зв'язку з невірним визначенням дати права на призначення пенсії просило доопрацювати ЕПС та здійснити призначення пенсії з 01.10.2024.
23.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії. На вказаній заяві зазначено (дослівно): «Прошу повернути пенсія з дня народження, оскільки проживаю на території, де ведуться бойові дії. Раніше ніяких виплат із інших держав не отримував».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №083950023336 від 28.10.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 від 23.10.2024 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю правових підстав згідно абзацу 3 п. 1.7 Порядку № 22-1, оскільки відсутній документ про фактичне місце проживання.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.11.2024 № 0800-0306-9/100417, адресованим ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Харківській області, просило повернутись до розгляду заяви № 6387 від 23.10.2024 щодо перерахунку пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами». Заява ОСОБА_1 опрацьовувалась за принципом «єдиної черги» спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, перевірку здійснено спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Просило переглянути рішення від 28.10.2024 та опрацювати перерахунок згідно Закону № 2981 з урахуванням статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 06.12.2024 № 0300-0303-9/73018 повідомлено ГУ ПФУ в Запорізькій області, що управління не підтримує позицію Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка викладена в листі №0800-0305-9/101975 від 08.11.2024. Відповідно до матеріалів ЕПС ОСОБА_1 зареєстрований на території Автономної Республіки Крим з 19.07.2012, з 2007 року фактично проживає в м.Запоріжжя та з 22.01.2007 по даний час постійно працює у ВАТ «Запоріжжяобленерго». Листом управління соціального захисту населення по Дніпровському району Запорізької міської ради від 02.05.2018 №07.08/3105 заявнику відмовлено у взятті на облік ВПО, оскільки заявник перемістився до м. Запоріжжя у січні 2007 року. При повторному розгляді документів встановлено, що відповідно заяви від 23.10.2024 проведено перерахунок пенсії із врахуванням норм пункту 14-6.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, що проживає/проживала на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій території з 05.10.2022, в якій наявна інформація про неотримання від інших держав ніяких виплат. Враховуючи вказане та з урахуванням пункту 4.7. Порядку № 22-1 на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, рішення прийнято згідно норм чинного законодавства.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.12.2024 № 0800-0305-9/112885 повідомлено ГУ ПФУ у Волинській області, що при перевірці ЕПС ОСОБА_1 встановлено, що заявник має реєстрацію в с. Руч'ї, Роздольненського р-ну, АР Крим з 19.07.2012. Жодних документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії за місцем реєстрації (АР Крим) до заяви не додано. Запит паперової пенсійної справи та атестату про припинення виплати пенсії в АР Крим зробити на цей час неможливо, оскільки територія півострову окупована. Інші нормативно-правові документи, які регулюють порядок виплат пенсій громадянам, які отримували пенсію в АР Крим після 20.02.2014 - відсутні. Вважає, що на теперішній час на підставі чинного законодавства, надані заявником документи не дають йому право на отримання пенсії в Україні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №083950023336 від 17.12.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 від 15.10.2024 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 20.12.2024 № 0300-0303-9/76314 повідомлено ГУ ПФУ в Запорізькій області, що Управління погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка викладена в листі №0800-0305-9/112885 від 10.12.2024. Справа опрацьована, рішення про відмову долучено до матеріалів справи.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №083950023336 від 17.12.2024 про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.12.2024 №083950023336, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 стала відсутність повідомлення позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Проаналізувавши підстави для такої відмови, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З 23.06.2024 набрав чинності Закон України від 25.04.2024 № 3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення», яким внесено зміни до пункту 14-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан. Дипломатичні відносини з державою-агресором було розірвано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992. Крім того, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді.
Зазначені обставин свідчать про відсутність, станом на момент позивачем заяви про призначення пенсії за віком, обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації.
У такому випадку, факт неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавством України передбачена можливість власного повідомлення органу Пенсійного фонду про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації. Форма такого повідомлення, законодавством України не визначена.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про призначення пенсії від 15.10.2024 відсутнє повідомлення позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Разом з тим, в матеріалах справи також наявна заява позивача від 23.10.2024 про перерахунок пенсії (допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами) в якій наявне повідомлення позивача про неотримання ніяких виплат із інших держав.
Відповідно, станом на момент прийняття рішення від 17.12.2024 №083950023336 про відмову у призначенні пенсії, у Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області було наявне повідомлення позивача про неотримання ніяких виплат із інших держав.
При цьому, згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Однак, повідомлення позивача про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів матеріали справи не містять.
Зазначені обставини свідчать про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.12.2024 №083950023336 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та наявність правових підстав для його скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 30 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун