23 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21230/24
Суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання: Дивнич Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 13.03.2024 року;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 13.03.2024 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 174 478 937, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вимога всупереч вимогам законодавства була винесена без проведення перевірки та відповідно не містить посилань на Акт перевірки, на підставі якого прийнято вимогу. У вимозі також не вказано за який період виставляється підприємству сума недоїмки. Також Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ставить у залежність нарахування єдиного внеску від факту виплати заробітної плати. Необхідною умовою для сплати єдиного внеску є виплата заробітної плати. Зазначено, що на даний час на підприємстві обліковується невиплачена заробітна плата працівникам. Тож, виконання страхувальником обов'язку щодо сплати єдиного внеску залежить напряму від факту отримання коштів на оплату праці, а оплата праці є першочерговою щодо сплати єдиного внеску. Позивач сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування разом з виплатою заробітної плати та іншими виплатами по оплаті праці працівникам. Тобто, факт виплати заробітної плати не збігається з моментом нарахування єдиного внеску. Зазначене спростовує думку відповідача про сплату єдиного внеску незалежно від виплати заробітної плати. З огляду на дефіцит обігових коштів заробітна плата робітникам позивача виплачувалась із запізненням і частинами, але із одночасним відрахуванням єдиного внеску. Відрахування позивачем тільки єдиного внеску, без фактичного перерахування коштів на оплату праці суперечить зазначеним вище спеціальним нормам права. Позивач вказує, що події нарахування і сплати єдиного внеску не співпадають у часі, у той час, як події виплати заробітної плати і сплати єдиного внеску відповідно до положень означеної норми Закону № 2464 є такими, що співпадають у часі, з огляду на що вимоги ДПС про сплату єдиного внеску до виплати заробітної плати (доходу) є неправомірними. Враховуючи те, що у позивача існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, то у останнього не виникало обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт не погоджується з позицією суду першої інстанції з приводу того, що у відповідності до вимог Закону № 2464 фінансовий стан платника єдиного внеску не впливає на виплату єдиного внеску та наявність у позивача заборгованості по заробітній платі та не звільняє його від обов'язку сплати єдиного внеску у строки, визначені частиною 8
статті 9 Закону № 2464, оскільки вона спростовується п.п. 7 п.3 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, відповідно до якої Позивач має сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування разом з виплатою заробітної плати та іншими виплатами по оплаті праці працівникам. Тобто, сплата єдиного внеску проводиться одночасно зі сплатою заробітної плати на яку нараховано єдиний внесок, а позиція суду, що суми єдиного внеску сплачуються платником незалежно від виплати заробітної плати є помилковою. Вказує, що виконання страхувальником обов'язку щодо сплати єдиного внеску залежить напряму від факту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу); оплата праці є першочерговою щодо сплати єдиного внеску. Зазначає, що виконання платником обов'язку по перерахуванню до відповідного фонду (бюджету) задекларованих до сплати сум єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника внеску, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого внеску до бюджетів та державних цільових фондів.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу контролюючий орган просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залити без змін рішення суду першої інстанції, представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (ІК в ЄДРПОУ 14308368) зареєстровано як юридична особа 24.11.2000 року, перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
13.03.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ю-554-46 на суму 174 478 937,40 грн., яку направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Підставою для винесення вимоги є наявність станом на 30.11.2023 року заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 174 478 937,40 грн., яка складається з 114 457 176,03 грн. (недоїмка), 16 231 175,22 грн. (штрафи), 13 1796 376,45 грн. (пеня).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності оскарженої вимоги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, які врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі- Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Пунктами 3 і 10 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI надано визначення поняттям: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Частиною 1, частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно з частиною 11, частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).
За приписами пунктів 1, 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач порушує строки сплати задекларованих зобов'язань із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Спростовуючи доводи позивача, що події нарахування і сплати єдиного внеску не співпадають у часі, у той час, як події виплати заробітної плати і сплати єдиного внеску відповідно до положень означеної норми Закону №2464-VI є такими, що співпадають у часі суд першої інстанції вірно вказав на те, що положеннями цього ж закону наявність таких обставин, як затримка з виплати заробітної плати, не звільняють позивача від обов'язку вчасної сплати нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та від відповідальності у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку на регулярній основі та згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Верховний Суд в постановах від 14.02.2018 у справі №804/7236/14-а, від 14.08.2018 у справі №804/3704/17, від 19.03.2019 у справі №804/6540/15 виклав правовий висновок, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порушення встановлених Законом строків сплати єдиного внеску є підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені. Роботодавці зобов'язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.
Законодавство не ставить у залежність виконання обов'язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов та фінансового стану платника, у тому числі від виплати заробітної плати. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність, можливість звільнення від якої не передбачена.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на викладене є неприйнятними доводи апеляційної скарги з приводу того, що виконання платником обов'язку по перерахуванню до відповідного фонду (бюджету) задекларованих до сплати сум єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника внеску, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого внеску до бюджетів та державних цільових фондів.
Враховуючи те, що спірні суми узгоджених зобов'язань своєчасно не сплачено, відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Крім іншого питання правомірності рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0002690403 вiд 26.08.2021 та №0000030303 від 26.01.2021 вже було предметом судового розгляду.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №160/5920/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування рішення №0002690403 від 26.08.2021 та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №160/16178/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2023, у задоволенні позовної заяви державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими податками, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 0000030303 від 26.01.2021 відмовлено.
Також суд першої інстанції вірно спростував доводи позивача, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) має передувати перевірка та складення акта за її результатами на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449, зазначивши про те, що вказаною нормою також передбачено, що вимога формується, зокрема на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.
Отже визначальним для вирішення цієї справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №813/4686/16.
Доводами апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовано.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 30 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова