29 вересня 2025 року м. Київ
Справа №372/1391/25
Апеляційне провадження №33/824/3132/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2025 року за матеріалами, які надійшли від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271105 від 14 березня 2025 року, 14 березня 2025 року о 11 год. 53 хв. в м. Обухів, вул. Київська, 164, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху з лівої в праву смугу руху не переконалась в безпечності свого маневру та допустила зіткнення з автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в правій смузі. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3.б. ПДР України та п. 10.3. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір розмірі 605,60 грн.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями, відеозаписом.
Не погодилась із вказаною постановою ОСОБА_1 , нею подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що дана постанова суперечить обставинам справи, наявним письмовим доказам, а також судом першої інстанції порушені вимоги ст. 279 КУпАП.
ОСОБА_1 вказує на те, що всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема, схема місця ДТП, пояснення потерпілого, фотографії з місця ДТП та відеозапис з камер вуличного спостереження, не підтверджують її вину у вчиненні даного правопорушення, а свідчать про однобічність розгляду.
Працівниками поліції було складено адміністративний протокол також на іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , однак суд першої інстанції не надав ніякої оцінки вказаному протоколу, та залишив вказану обставину поза увагою.
Виходячи з положень п.10.3 ПДР України транспортні засоби повинні рухатись в попутному напрямку, що не відповідає обставинам даної справи. ОСОБА_1 рухалась на автомобілі «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , після включення зеленого сигналу світлофора по головній дорозі. Рухаючись по головній дорозі вона включила покажчик правого повороту, і почала зміщатися у право, де відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом. При цьому, інший транспортний засіб не їхав в одному напрямку з її транспортним засобом, а виїхав з другорядної дороги. Даний його рух був здійснений виходячи з таблички до світлофора з зеленою стрілкою, хоча для нього горів червоний сигнал світлофору, що не потерпілий, ні суд першої інстанції не спростували. При цьому, перед виїздом з другорядної дороги перед даним водієм був знак «стоп», який ним проігнорований, і він виїхав на головну дорогу, де допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , чим спростовується її вина у вчинені даного правопорушення.
За таких обставин, справу було розглянуто без повного і всебічного дослідження обставин справи, а висновки суду грунтуються на сумнівах та недопустимих доказах.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Воропай Р.М. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіряючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Відповідно до п. 1.10. ПДР:
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Судом встановлено, що 14 березня 2025 року о 11 год. 53 хв. в м. Обухів, вул. Київська, 164, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху з лівої в праву смугу руху не переконалась в безпечності свого маневру та допустила зіткнення з автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в правій смузі. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3.б. ПДР України та п. 10.3. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271105 від 14 березня 2025 року /а.с. 1/;
схемою місця ДТП, на якій зображено місце зіткнення транспортних засобів, та їх розташування відносно проїжджої частини, напрямок руху транспортних засобів по смугах, а також зазначено пошкодження, яких зазнали транспортні засоби. Схема місця ДТП підписана учасниками ДТП без жодних зауважень /а.с.2/;
письмовими поясненнями наданими ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП, в яких вона вказала, що 14 березня 2025 року вона рухалась на автомобілі Toyota д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Києвській в м. Обухів в напрямку Києва. Дочекавшись зеленого сигналу світлофора вона почала рух, переїхавши перехрестя включила правий покажчик повороту та почала перестроювання, в цей момент з другорядної дороги виїхало авто «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 на червоний сигнал світлофора із зеленою стрілкою, та здійснив наїзд на її автомобіль, а саме праве заднє крило. Водій автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 не переконався, що на його шляху немає перешкод. Також ОСОБА_1 зазначила, що вона їхала в крайній лівій смузі в напрямку Києва /а.с. 3/
ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях наданих безпосередньо після ДТП пояснив, що 14 березня 2025 року близько 12:00 год. він виїжджаючи на перехрнстя по вул. Київській від будинку №164, переконавшись в безпечності маневру, оскільки зліва від нього у правій смузі не було автомобіля, а у лівій смузі стояли автомобілі без увімкнених покажчиків поворотів і які почали рух прямо. Щойно він виїхав у крайню праву смугу відчув удав у ліву частину автомобіля та відразу зупинився. Водій Toyota д.н.з. НОМЕР_3 почавши рух на перехресті почала змінювати напрямок руху, хоча перед перехрестям дорожні знаки вказували, що в лівій смузі рух дозволено тільки прямо на перехресті. Зазначив, що рух ним було здійснено на зелену стрілку вправо на світлофорі /а.с. 4/.
В матеріаліах справи також містяться фотознімки з місця ДТП, а також відеозапис ДТП з камер вуличного відео спостереження, який було переглянуто апеляційним судом, та з якого вбачається, що водій транспортного засобу «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 виїздить на перехрестя в крайню праву смугу на зелену стрілку світлофора, яка дозволяє рух праворуч, та продовжує рух у цій смузі, в цей час водій автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 на зелений сигнал світлофора перетинає перехрестя по головній дорозі в лівій смузі руху та починає зміну напрямку руху з лівої в праву смугу руху в результаті чого відбувається зіткнення з автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в правій смузі /а.с.13-16/.
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 14 березня 2025 року, зокрема, із схеми ДТП, прояснень учасників ДТП наданих, як на місці ДТП, так і в судовому засіданні апеляційного суду, а також з відеозапису, вбачається, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 п.10.3 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 повина була при перестроюванні на праву смугу руху дати дорогу автомобілю «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному з нею напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися.
Однак, ОСОБА_1 у порушення п.10.3 ПДР України, при перестроюванні не надала дорогу автомобілю «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному з нею напрямку по тій смузі, на яку вона перестроювалась, в наслідок чого і відбулося зіткнення транспортних засобів.
Посилання ОСОБА_1 на те, що після того, як вона переїхала перехрестя на автомобілі Toyota д.н.з. НОМЕР_1 в неї в'їхав автомобіль Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_2 не знайшли свого підтвердження та спростовуються відеозаписом камер вуличного відео спостереження, в свою чергу пояснення надані ОСОБА_2 підтверджуються відеозаписом камер вуличного відео спостереження.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог ПДР України водієм «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 . Апеляційний суд відхиляє вказані доводи, оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення, в даному випадку стосовно ОСОБА_1 . Отже, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме її діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.
Хоча в ході апеляційного перегляду справи встановлено, що ОСОБА_2 постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року також був визнаний винуватим у вчинені зазначеного ДТП, ця обставина не спростовує наявність і вини ОСОБА_1 , так як нею допущено порушення ПДР України.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог п.10.3ПДР України, що призвело до даної ДТП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п.10.3 ПДР України та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
А тому постанова Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.