Справа № 759/2285/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8200/2025
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Даньшиній І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-комунального кооперативу «Алмаз», третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року, ухваленого під головуванням судді Петренко Н.О.,-
встановив:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
ОСОБА_1 просила визнати в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірну квартиру ОСОБА_3 отримав для проживання на підставі ордеру на житлове приміщення.
ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спірну квартиру, оскільки вона є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 рокуу задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
На адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі позивача та її представника.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира не була зареєстрована спадкодавцем у встановленому законом порядку, а відтак не входить до складу спадщини.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 16 вересня 2015 року позивач звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_3 .
16 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від належного спадкового майна після померлого ОСОБА_3 .
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначила, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спірну квартиру у зв'язку із відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове майно відповідно до норм чинного законодавства.
Спірну квартиру ОСОБА_3 отримав для проживання на підставі ордеру на житлове приміщення серії НОМЕР_1 від 21 листопада 1975 року на підставі рішення Ленінградського виконкому № 2425 від 13 жовтня 1975 року.
Згідно копії квитанції від 26 березня 1975 року ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок на квартиру в розмірі 3 400, 00 рублів.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, на відміну від об'єктів цивільних прав (речей, майна, майнових прав тощо), об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, в тому числі об'єкти цивільних прав, які належали особі на час смерті, право власності або права за договором, якщо ці права не пов'язані з особою спадкодавця.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі права власності на квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на об'єкт нерухомості, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини, і легалізація цього права шляхом встановлення права власності не є завданням цивільного судочинства.
До матеріалів справи долучено копію довідки заступника голови виконавчого комітету районної ради депутатів Т.Свірус, згідно якої, ОСОБА_3 дозволено внести пайовий внесок за трьохкімнатну квартиру у розмірі 3 400, 00 рублів.
Згідно копії квитанції серії МЧ № 932843 від 26 березня 1975 року ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок на квартиру в розмірі 3 400, 00 рублів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована у встановленому законом порядку за життя ОСОБА_3 .
Враховуючи, що у спадкодавця ОСОБА_3 за життя не виникло право власності на спірну квартиру, відтак, вона не входить до складу спадщини.
ОСОБА_3 не реалізував у повному обсязі та не зареєстрував своє право власності на вказану квартиру як на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку та відповідно не набув право власності, що виключає визнання за позивачем право власності на квартиру як на об'єкт нерухомості у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що до позовної заяви долучено необхідні та достатні докази на підтвердження набуття ОСОБА_3 за життя права власності на спірну квартиру, колегія суддів оцінює критично, оскільки в ході судового розгляду вони не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 27 листопада 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко