Справа № 758/7414/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-з/824/1210/2025
24 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Захарчук С.С.,-
встановив:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» перерахувати здійснені ОСОБА_1 платежі за кредитним договором від 24 лютого 2011 року за процентною ставкою 2, 3 % на місяць з 01 вересня 2014 року та зарахувати різницю на картковий рахунок ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року залишено без змін.
08 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду.
Заявник просила стягнути з АТ КБ «Приватбанк» витрати на правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.
В судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» заперечувала щодо задоволення вимог заяви представника позивача, просила відмовити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Так, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року за № 285/5547/21 зазначено: «Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.»
Колегією суддів встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року залишено без змін.
08 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.
До заяви долучено копію: договору про надання правової допомоги від 28 травня 2025 року; рахунку № 1 від 08 вересня 2025 року; акту виконаних робіт № 1 від 08 вересня 2025 року.
Звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представником ОСОБА_1 не зазначено обґрунтувань поважності причин не подання до апеляційного суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, до закінчення судових дебатів у названій справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133,141, 270 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити представнику ОСОБА_1 в прийнятті додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко