Справа № 295/2065/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11680/2025
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Даньшиній І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою представника Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Кицюк В.С.,-
встановив:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив стягнути з державного бюджету України завдану моральну шкоду у розмірі 750 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у відставку за станом здоров'я.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 видачі направлення на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року визнано протиправним та скасовано наказ військової частини в частині визнання ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину та призупинення виплати грошового забезпечення.
ОСОБА_1 зазначає, що враховуючи невиконання військовими частинами вказаних судових рішень та невиплату йому грошового забезпечення, позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 750 000 грн 00 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 рокуназваний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник Міністерства оборони України просить рішення суду від 14 квітня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представник Міністерства оборони України вимоги апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позовні вимоги до Міністерства оборони України, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості завдання позивачу моральної шкоди. Враховуючи тривалість судових процесів, характер та обсяг душевних страждань позивача, суд першої інстанції стягнув на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 35 000 грн 00 коп.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 04 червня 2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до копії копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 18 липня 2023 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у відставку за станом здоров'я.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 видачі направлення на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_2 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину та призупинення виплати грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначав, що військовою частину не звільнено позивача з військової служби та не виплачено грошове забезпечення. Враховуючи невиконання вказаних рішень Житомирського окружного адміністративного суду у позивача відсутня можливість офіційно працевлаштуватись та утримувати сім'ю. ОСОБА_1 вважає, що діями відповідача йому завдано моральної школи, яку він оцінює у розмірі 750 000 грн 00 коп.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Згідно ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє.
Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Так, звертаючись до Житомирського окружного адміністративного суду із позовними заявами ОСОБА_1 просив визнання протиправними дії та скасувати накази військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у відставку за станом здоров'я.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 видачі направлення на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_2 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину та призупинення виплати грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення.
Так, звертаючись до суду із адміністративними позовами ОСОБА_1 визначив відповідачами військову частину НОМЕР_1 та військову частина НОМЕР_2 .
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що вказаними судовими рішеннями Житомирським окружним адміністративним судом на Міністерство оборони України не покладено жодних обов'язків та не зобов'язано вчинити певні дії відносно ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, Міністерством оборони України чи його посадовими (службовими) особами при здійснені своїх повноважень не приймалось жодного рішення та не вчинялась жодна дія із оскарженням якої ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду.
Згідно наказу Міністерства оборони України від 03 листопада 2023 року № 663 до апарату Міністерства оборони України не відносяться військові частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Міністерство оборони не є уповноваженим суб'єктом, який вирішує питання щодо звільнення осіб з військової служби, нарахування грошового забезпечення чи направлення на стаціонарне лікування військовослужбовців частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Збройні Сили України» міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду про стягнення завданої моральної шкоди у зв'язку із невиконанням військовими частинами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які не підпорядковані Міністерству оборони України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до неналежного відповідача.
Разом з тим, всупереч положенням ст.ст. 51, 175 ЦПК України, позивачем не залучено до участі у справі як відповідачів військові частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що призвело до вирішення справи судом першої інстанції з неналежним складом учасників.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не з'ясував належних учасників справи та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оцінка судами обґрунтованості позовних вимог по суті має відбуватися за участю належних сторін цивільної справи.
При цьому у суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість залучити до участі у справі належного відповідача у цивільній справі.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.
Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 квітня 2025 року ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення позовних вимог без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 рокускасувати.
Ухвалити нове рішення суду.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, треті особи: військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко