Справа №757/33145/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5606/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кодемка, Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 367 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, майор Державного бюро розслідувань, ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 13.09.2025 включно.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 757 000 грн.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 13.09.2025 року, включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що підставами для скасування зазначеної ухвали є істотне порушення суддею вимог кримінального процесуального закону при винесенні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апелянт вказує на те, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні відсутні. Немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.
Також апелянт вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідно до ст. 181 КПК, посилаючись на те, що він має постійне місце проживання, за першою вимогою буде з'являтись до суду за викликом, тому цілодобовий домашній арешт можливо застосувати за адресою проживання.
ОСОБА_7 - відповідно до довідки переселенця № 3010-7002207064, проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Має міцні соціальні зв'язки мати, батько, двоє неповнолітніх дітей, має посвідчення учасника бойових дій, приймав участь у захисті територіальної цілісності України з 2015 по 2020 роки, характеризується позитивно за місцем працевлаштування, має контузії та ПТСР, тому періодично звертається до лікаря психіатра.
Крім того апелянт зазначає, що такий розмір застави, для підозрюваного та його родини є не підйомний.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, також зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено та 29.08.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 направлено до Шевченківського районного суду м. Києва, для його розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, призначено підготовче судове засідання на 08.09.2025, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 367 КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 139, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 365 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 367 КК України.
За вказаними вище фактами кримінальної протиправної діяльності 23.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю: с. Кодемка Донецької обл., українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 367 КК України.
24.04.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.06.2025 з одночасним обранням альтернативного заходу забезпечення у вигляді застави у розмірі 1 059 800 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) гривень.
11.06.2025 заступником Генерального прокурора розглянуто клопотання слідчого та винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024 до трьох місяців, тобто до 21.07.2025.
16.06.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.07.2025.
11.07.2025 ОСОБА_7 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження №62024100120001006.
16.07.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання, слідчий зазначив,що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 на підставі постанови заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100120001006 від 28.12.2024 продовжено до трьох місяців, тобто до 21.07.2025, з урахуванням відкриття матеріалів досудового розслідування 11.07.2025 для ознайомлення, строк досудового розслідування на теперішній час не спливив.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, в ході досудового розслідування виникла необхідність у продовженні застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, наявні й наразі та вказують на те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
16.07.25 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 13.09.2025 включно.
Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено у межах 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 757 000 грн. та у разі її внесення покладено на підозрюваного обов'язки, які визначено даною ухвалою.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 367 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі кримінального провадження достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, слідчим суддею визнано безпідставними, та встановлено, що повідомлена ОСОБА_7 підозра, підтверджується наступними матеріалами, а саме: протоколами оглядів від 28.12.2024, 29.12.2024, 20.01.2025;протоколами оглядів місця події від 28.12.2024, 29.12.2024; протоколами обшуків від 30.12.2024 та 21.02.2025; протоколом тимчасового доступу до документів від 03.03.2025; протоколами допитів свідка ОСОБА_20 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_15 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_21 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_22 ; протоколом огляду речей (відеозаписів, фотознімків та файлів) 16.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_24 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_25 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_26 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_27 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_28 ; Протоколами допитів свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_29 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_30 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_31 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_32 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_33 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_34 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_34 ;протоколами пред'явлень для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_34 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_35 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_35 ; протоколами пред'явлень для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_35 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_36 ; висновком молекулярно-генетичної експертизи від 19.02.2025; висновком судово-медичної експертизи від 21.02.2025; висновком судово-медичної експертизи від 25.03.2025; висновком комісійної судово-медичної експертизи від 21.02.2025; висновком почеркознавчої експертизи від 12.03.2025; висновком почеркознавчої експертизи від 18.03.2025; висновками почеркознавчих експертиз від 19.03.2025; висновками судових психологічних експертиз від 11.04.2025; висновком судової психологічної експертизи від 14.04.2025; протоколом огляду речей (відеозаписів, фотознімків та файлів) від 01.02.2025.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 367 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушеннь, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що триває стадія ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, а також беручи до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, знайшли своє підтвердження та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Зокрема, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всупереч твердженням захисника, слідчим суддею встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження підозрюваному строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.
Таким чином доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про відсутність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень ч. 4 ст. 182 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_7 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 757 000 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Доказів того, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що у даному кримінальному провадженні, досудове розслідування закінчено та складено обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 ,який направлено 29.08.2025 до Шевченківського районного суду м. Києва, для розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, також призначене підготовче судове засідання на 08.09.2025.
Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини були виправданими та необхідними елементами, що визначали потреби в продовженні застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просив скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4