01 жовтня 2025 р. Справа № 440/3822/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Граліан" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 440/3822/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граліан"
до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Граліан" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 13.03.2025
№ ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213-ПНС/ПЛ/3298/РН/П044/213/234/ПТ/ПС/1 про накладення штрафу на суму 68 000 грн;
№ ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213-ПНС/ПЛ/3298/РН/П044/213/234/ПТ/ПС/2 про накладення штрафу на суму 68 000 грн;
№ ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213-ПНС/ПЛ/3298/РН/П044/213/234/ПТ/ПС/3 про накладення штрафу на суму 68 000 грн;
№ ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213-ПНС/ПЛ/3298/РН/П044/213/234/ПТ/ПС/4 про накладення штрафу на суму 34 000 грн;
- рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.02.2025 №ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213/РО/Р3 про внесення змін до рішення (нь).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 позов задоволено.
За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 440/3822/25 залишено без змін.
19.09.2025 позивач подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на його користь судові витрати в розмірі 10 000,00 грн, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
В підтвердження понесених витрат надав: додаткові угоди від 14.08.2025 та від 15.08.2025, звіти від 19.09.2025.
Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач) подало до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому заперечувало проти заявленої суми витрат, понесених позивачем на правову допомогу.
В обґрунтування зазначає, що заявлена позивачем сума судових витрат є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до закінчення судових дебатів зроблено заяву про понесені витрати на правову допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною .
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат застосовує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ «Граліан» в суді апеляційної інстанції здійснювалось Адвокатським об'єднанням «БІендЕМ Партнерз» на підставі договорів про надання професійної правничої допомоги від 19.03.2025.
Так, 19.03.2025 ТОВ «Граліан» (клієнт) та АО «БІендЕМ Партнерз» (Адвокатське об'єднання) укладено ряд договорів про надання професійної правничої допомоги за умовами яких клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором стосовно оскарження чотирьох постанов Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 13.03.2025 та рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.02.2025 № ПНС/ПЛ/1382/РН/044/213/РО/Р3.
Пунктами 4.1 Договорів передбачено, що вартість послуг з професійної правничої допомоги за цим Договором визначено у твердій грошовій сумі гонорару в розмірі 12 500,00 грн. Оплата послуг за вказаним договором здійснюється наступним чином: 50% від повної суми, тобто 6 250 грн сплачується клієнтом в порядку попередньої оплати, інші 50% від вказаної суми, тобто 6 250,00 грн протягом 10 днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення, прийнятого за результатами розгляду позовної заяви клієнта.
Відповідно до п. 4.2 Договорів за результатами надання правової допомоги за цим Договором Адвокатським об'єднанням складається звіт, що підписується представниками кожної зі сторін та вказується обсяг наданої правничої допомоги та її вартість.
Додатковим договором від 17.04.2025 стороно погодили та визначили, що правовідносини, які виникли між клієнтом та Адвокатським об'єднанням на підставі договорів про надання професійної правничої допомоги від 19.03.2025 об'єднуються в один договір, при цьому всі інші умови, які були попередньо визначені Договорами залишаються незмінними.
14.08.2025 сторони уклали Додаткову угоду до додаткового договору від 17.04.2025, якою узгодили, що вартість послуг із професійної правничої допомоги згідно з Додатковим договором № 19/03-25/1 від 17.04.2025 щодо підготовки відзиву клієнта на апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 440/3822/25 становить тверда грошова сума гонорару в розмірі 10 000,00 грн, а також інших дій, пов'язаних з подачею вказаним відповідачем відповідної апеляційної скарги, крім представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, яке розраховується окремо з розрахунку вартості участі адвоката в одному судовому засіданні та становить тверду грошову суму на рівні 3 000,00 грн за участь у кожному судовому засіданні.
Адвокатським об'єднанням в межах Договору надано позивачу наступні послуги на загальну суму 10 000,00 грн:
- ознайомлення зі змістом апеляційної скарги, підготовка (складання) за дорученням клієнта відзиву від 18.08.2025;
- підготовка (складання) та подання за дорученням клієнта заперечення проти клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу;
- підготовка (складання) та подання за дорученням клієнта клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
- підготовка (складання) та подання за дорученням клієнта заяви про розгляд справи без участі, що підтверджується звітом від 19.09.2025.
Суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспіврозмірною із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання відповідної послуги та її обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо послуг з «ознайомлення зі змістом апеляційної скарги, підготовки відзиву» колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу не є великим за обсягом (шість сторінок) частково дублює зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини та містить у собі клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, тобто його підготовка не потребувала багато часу.
Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, якою встановлено, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.
Щодо послуг з «підготовки клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду» колегія суддів зазначає, що фактично клопотання складено в обсязі текстового формату не більше ніж сторінка А4, містить посилання на норми КАС України та прохання призначити відеоконференцію, що свідчить, що його складання не вимагало значних професійних зусиль та навичок, аналізу діючого законодавства.
Послуги з підготовки заяви про розгляд справи без участі також не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат значного часу та зусиль, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Крім того, колегія суддів враховує, що представництво ТОВ «Граліан» в судах першої та апеляційної інстанції здійснювалось одним адвокатом (Браташ Ю.П.), що свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 по справі № 686/5757/23 наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Суд також вважає необхідним зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру.
Ураховуючи викладене, заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторони, надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 6 000,00 грн, оскільки саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Граліан" - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44730367, вул. Матвійчука Юліана, 119, м. Полтава, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граліан" (ЄДРПОУ 39124057, вул. Велика Набережна, 29, кім. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції в сумі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Бегунц А.О. Калиновський В.А.