01 жовтня 2025 р. Справа № 520/15668/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/15668/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬВЕР ТІМ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР ТІМ" (надалі - позивач, ТОВ "СІЛЬВЕР ТІМ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив суд :
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС У Харківській області від 21.02.2022 №00/5255/1817.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2022 №00/5255/1817 в частині збільшення розміру нарахованих штрафних санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних №61 від 31.12.2020 та №51 від 31.01.2020 на суму 21105 грн та в частині нарахування штрафних санкцій за податковою накладною №59 від 31.12.2019.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР ТІМ" (м-н Павлівський, буд. 10,м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 42994621) сплачений судовий збір у сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що згідно вимог ст. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні №61 та №59 від 23.12.2019 позивач мав зареєструвати до 15.01.2020, податкову накладну №51 від 31.01.202 до 15.02.2020. Тобто, з 16.01.2020 (щодо ПН №6 та 59) та з 16.02.2020 (щодо ПН №51) позивачем не дотримано граничну дату реєстрації, у зв'язку із чим почало обраховуватись прострочення строку реєстрації. Також ТОВ «Сільвер Тім» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №61 від 31.12.2019 - 09.12.2020 (329 днів перевищення граничного терміну реєстрації), податкова накладна №51 від 31.01.2020-09.12.2020 (298 днів перевищення граничного терміну реєстрації). Також позивачем подано до реєстрації 14.02.2020 податкову накладну №59 від 31.12.2019, що свідчить про порушення позивачем граничних строків реєстрації ПН.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується виключно в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ст. 308 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» з 11.05.2019 зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код 42994621.
З 01.07.2019 позивача зареєстровано платником податків на додану вартість (мфо 899998 №327510000414616).
Позивач здійснює свою економічну діяльність за такими напрямками: 10.41 виробництво олії та тваринних жирів (основний); та супутні: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами: 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.: 46.90 спеціалізована оптова торгівля; 52.29: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.20 технічні випробування та дослідження; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.
Головним управлінням ДПС України у Харківській області 24.01.2022 складено Акт камеральної перевірки № 1589/20-40-18-17-03/42994621. За результатами перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: податкова накладна №61 від 31.12.2019 зареєстрована 09.12.2020 (329 днів перевищення граничного терміну реєстрації); податкова накладна №59 від 31.12.2019 зареєстрована 14.02.2020 (30 днів перевищення граничного терміну реєстрації); податкова накладна №61 від 31.01.2020 зареєстрована 09.12.2020 (298 днів перевищення граничного терміну реєстрації).
Позивач подав заперечення від 07.02.2022 №0702/22, де зазначив, що пунктом 52-1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України встановлено, що за порушення податкового законодавства вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
25 травня 2023 року ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» засобами поштового зв'язку отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 21.02.2022 року №00/5255/1817, яким на позивача покладено зобов'язання щодо сплати грошового зобов'язання в розмірі 81060,00 гривень.
Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом протиправно збільшено розмір нарахованих штрафних санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних № 61 від 31.12.2020 та № 51 від 31.01.2020 на суму 21105 грн та в частині нарахування штрафних санкцій за податковою накладною № 59 від 31.12.2019.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, податкові накладні № 61 та 59 від 31.12.2019 позивач мав зареєструвати до 15.01.2020; а податкову накладу №51 від 31.01.2020 - до 15.02.2020.
Як свідчать матеріали справи позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №61 від 31.12.2019 - 09.12.2020 (329 днів перевищення граничного терміну реєстрації); податкову накладну №51 від 31.01.2020 - 09.12.2020 (298 днів перевищення граничного терміну реєстрації).
Також позивачем подано до реєстрації 14.02.2020 податкову накладну №59 від 31.12.2019. Разом з тим, її реєстрацію було зупинено, згідно з квитанцією від 14.02.2020 №9334392168. За результатами розгляду скарги №9099848153 від 08.05.2020 позивачу 09.06.2020 було відмовлено у реєстрації вищезазначеної податкової накладної.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Суд зазначає, що 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211з 12 березня 2020 року.
Судом встановлено, що податкову накладну № 61 від 31.12.2019 позивач мав зареєструвати до 15.01.2020; податкову накладу №51 від 31.01.2020 до 15.02.2020. Тобто, з 16.01.2020 (щодо ПН №61 ) та з 16.02.2020 (щодо ПН №51) позивачем не дотримано граничну дату реєстрації зазначених ПН та почало обраховуватись прострочення строку реєстрації.
З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №61 від 31.12.2019 та за податкову накладну №51 від 31.01.2020 мають вираховуватись за прострочення до 01.03.2020.
Відтак, сума штрафних санкцій за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної №61 від 31.12.2019 (граничний строк реєстрації 15.01.2020) з сумою ПДВ 113400 грн за 45 днів (до 01.03.2020) 30%, становить 34020 грн. Сума штрафних санкцій за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної №51 від 31.01.2020 (граничний строк реєстрації 15.02.2020) з сумою ПДВ 32550,00 грн за 14 днів (до 01.03.2020) 10%, становить 3255,00 грн.
Щодо податкової накладної № 59 від 31.12.2019, матеріалами справи встановлено, що позивачу було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №43893 від 31.05.2023.
Разом з тим, в межах проведеної перевірки контролюючим органом не була надана оцінка цим обставинам, що призвело по помилкового висновку про прострочення граничного строку реєстрації податкової накладної та, як наслідок, помилкового нарахування фінансових санкцій щодо позивача.
З розрахунку штрафних санкцій від 21.02.2022 №00/5255/1817 вбачається, що загальна сума штрафу за прострочення ПН № 61 та № 51 становить 58380,00 грн.
Відтак, контролюючим органом протиправно збільшено суму фінансових санкцій за порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних № 61 та № 51 на 21105,00 грн та неправомірно нараховано штрафні санкції за податковою накладною №59 від 31.12.2019.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.02.2022 №00/5255/1817 в частині збільшення розміру нарахованих штрафних санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних №61 від 31.12.2020 та №51 від 31.01.2020 на суму 21105,00 грн та в частині нарахування штрафних санкцій за податковою накладною №59 від 31.12.2019 та наявністю підстав для його скасування в зазначеній частині.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/15668/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/15668/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц