01 жовтня 2025 р.Справа № 592/9250/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Алфьоров А.М., вул. Першотравнева, 12, м. Суми, Сумська, 40009, повний текст складено 22.07.25 року по справі № 592/9250/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Сумській області , Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземля Карини Олександрівни
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області, нспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземля Карини Олександрівни, в якому просив суд:
- скасувати постанову серії ЕНА № 4850205 від 30.05.2025 інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземлі К.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та справу закрити.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що з оскаржуваної постанови встановлено, що 30.05.2025 о 12 год. 15 хв. в с. Вільшана, Дорога Н-07 242 КМ, керуючи транспортним засобом в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 "Початок населеного пункту" позивач рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год. Вимірювання швидкості руху здійснювалось приладом TRUCAM II LTI 20/20 TCO 08384, зафіксовано на відеореєстратор Motorola Solutions Video B adge VB-400 471314, 471727, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Зазначає, що рухався по другорядній автомобільній дорозі з боку населеного пункту с. Тимченки, Вільшанської сільської громади, виїхавши на автомобільну дорогу Н-07 продовжив рух в напрямку м. Суми. Жодних знаків 5.49 "Початок населеного пункту" не встановлено на його шляху руху. Проїхавши близько 300 м. по автомобільній дорозі Н-07 був зупинений інспекторами поліції, які повідомили йому, що він порушив вимоги знаку 5.49 "Початок населеного пункту", якого він не зустрічав на своєму шляху. Інспектор повідомила йому, що він рухався з перевищенням швидкості на 23 км/год дозволеної для руху в межах населеного пункту, проте будь-яких доказів вказаного факту йому не надано.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземлі Карини Олександрівни від 30.05.2025 серії ЕНА № 4850205 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Закрито адміністративне провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп., а у разі відсутності в Департаменту патрульної поліції відкритих рахунків в органах Казначейства стягнути судові витрати з Державного бюджету України.
Не погодившись з вказаним рішенням Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що доказом вчиненого ОСОБА_1 є відеозапис з приладу лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TRUCAM II LTI 20/20 TCO 08384 та фото до нього, що є належним та допустимим доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що 30.05.2025 позивач рухався в межах населеного пункту с. Вільшана Сумської області, що підтверджується приписом УПП в Сумській області ДПП від 22.01.2025 №4, в якому зазначено, що у зв'язку з підвищенням рівня аварійності та з метою забезпечення контролю за швидкісним режимом водіями транспортних засобів в с. Вільшана Роменського району Сумської області встановлені дорожні знаки 5.49 "Початок населеного пункту Вільшана" а/д Н-07 238 км та 5.50 "Кінець населеного пункту Вільшана" а/д Н-07 243+500 км. При цьому, визначена законодавцем форма постанови не зобов'язує особу, яка розглядає справу, вказувати конкретні знаки (5.49, 5.50, 5.70). Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення встановленого ПДР обмеження швидкості руху та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що 30.05.2025 рухаючись по другорядній автомобільній дорозі з боку населеного пункту с. Тимченки Вільшанської сільської громади, Роменського району, виїхавши на автомобільну дорогу Н-07 продовжив рух в напрямку м. Суми. При цьому, знаків "5.49 Початок населеного пункту" по руху автомобіля з боку с.Тимченки в напрямку м. Суми не встановлено, інші знаки, що могли б вказувати на наявність населеного пункту також були відсутні. Проїхавши близько 300 м на автомобільній дорозі Н-07 позивач зупинений праціаниками патрульної поліції, які повідомили, що порушено вимоги знаку "5.49". Вказує, що оскаржувана постанова та відеозапис не містить відомостей щодо місця знаходження зазначеного дорожнього знаки, зони його дії від місця вимірювання швидкості на дорозі Н-07 та наявності на автодорозі з боку населеного пункту с. Тимченки, що виключає можливість встановити наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірвиши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 30.05.2025 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземлею К.О. винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 4850205 від 30.05.2025, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з їх обгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як визначено пунктами 8.1 - 8.2-1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками. Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, у ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує більш як на двадцять кілометрів на годину та саме в межах населеного пункту.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Слід зазначити, що лише фіксація вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Відповідем зазначено, що швидкість транспортного засобу Jeep Patriot НОМЕР_1 зафіксовано на лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 №ТС08384.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходів до зупинки порушника.
Правильність реалізації у приладі Trucam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Таким чином, достовірність інформації про порушення Правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam.
При цьому, наявний у справі скриншот файлу з приладу TruCAM, серійний номер ТС008384 містить інформацію про те, що транспортний засіб позивача рухався зі швидкістю 73 км/год ( а.с. 37).
Водночас, доводи позивача про те, що з урахуванням положень ст.40 Закону України "Про Національну поліцію прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, є помилковими, оскільки вимоги ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" не містять приписів щодо можливості використання поліцією лише змонтованих технічних приладів.
Відповідно до пункту 8.2-1 ПДР дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Аналогічні положення закріплені пункту 10.1.1 ГОСТ - ДСТУ 4100:2014.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ПДР дорожній знак 5.49 позначає - "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.49 і 5.50 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Докази наявності знаку 5.49 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.51 - "Початок населеного пункту", який містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Отже, згідно з ПДР знак 5.49 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Таким чином, зона дії знаку 5.49. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.50 "Кінець населеного пункту" (місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах).
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду зазначеної справи, судом направлено запит до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області задля встановлення місця розташування дорожнього знаку 5.49, на автодорозі Н-07 242 км, місце розташування дорожнього знаку 5.50 "Кінець населеного пункту Вільшана".
Віповідно до листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області від 29.09.2025 зазначено, що дорожні знаки 5.49 "Початок населеного пункту" (238+400 км, 243+700 км) та знаки 5.50 "Кінець населеного пункту" (238+400 км, 243+700 км) на а/д Н-07 Київ-Суми-Юнаківка у с. Вільшани встановлені 01.03.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача про те, що він здійснив перевищення обмеження швидкості руху на 23 км/год. та був зупинений працівниками УПП в Сумській області не в зоні дії дорожнього знаку 5.49 "Початок населеного пункту" є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно ч.1 ст.77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Щодо позивача в частині відсутності відомостей про розміщення в межах населеного пункту знаку "Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху", колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов'язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.
Також колегія суддів враховує, що дані доводи не були заявлені в суді першої інстанції, відтак відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не надаї їм оцінку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 4850205 від 30.05.2025 інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземлі К.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідає вимогам ст.283 КУпАП та винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.07.2025 по справі № 592/9250/25 скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області, Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дериземлі Карини Олександрівни про сккасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 01.10.2025 року