01 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/10914/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Державної судової адміністрації України, в якому просить:
визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, які виразилися:
у відмові видати довідку про суддівську винагороду судді Носівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за період з 12 лютого 2007 року по 01 вересня 2025 року;
у нарахуванні посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: - 2 102 гривні замість нарахування посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 гривень;
у припиненні нарахування та виплати доплати за вислугу років у розмірі 50% до посадового окладу судді Носівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 починаючи з 18 липня 2025 року;
зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області:
видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді Носівського районного суду Чернігівської області за період з 12 лютого 2007 року по 01 вересня 2025 року;
починаючи з 01 вересня 2025 року здійснювати щомісячне нарахування і виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень і передбаченої Законом № 1402-VIII доплати за вислугу років у розмірі 50% до посадового окладу судді Носівського районного суду Чернігівської області, з урахуванням раніше виплачених сум;
стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 31 серпня 2010 року по 17 липня 2025 року включно та невиплачену суму суддівської винагороди за період часу з 18 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року включно у загальному розмірі 10 484 845,14 (десять мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 14 копійок з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування ТУ ДСА України у Чернігівській області, за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» в обсягах, достатніх для стягнення з ТУ ДСА України у Чернігівській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь судді Носівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за період часу з 31 серпня 2010 року по 17 липня 2025 року включно та невиплаченої суму суддівської винагороди за період часу з 18 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року включно у загальному розмірі 10 484 845,14 (десять мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 14 копійок та поновлення щомісячного нарахування і виплати доплат до посадового окладу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень і передбаченої Законом № 1402-V1II доплати за вислугу років у розмірі 50% до посадового окладу судді з урахуванням раніше виплачених сум.
В прохальній частині позовної заяви також міститься клопотання:
у порядку забезпечення доказів витребувати з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області довідку про розмір суддівської винагороди судді (заробітну плату судді) за період з 12 лютого 2010 року 31 серпня 2025 року.
Відповідно до частин першої-другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Отже статтею 114 КАС України визначені підстави забезпечення доказів, а саме: наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності;3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса;4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;7) перелік документів, що додаються до заяви.
Аналізуючи наведені положення КАС України суд зауважує, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті/знищенню у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що обов'язок доведення та обґрунтування наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, покладається саме на заявника.
З аналізу клопотання позивача вбачається, що воно не відповідає вимогам частини 1 статті 116 КАС України, а саме, відсутне обгрунтування необхідності забезпечення доказів. Не наведено також обставин, які б унеможливлювали звернення із клопотанням про витребування доказів у загальному порядку, передбаченому статтею 80 КАС України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам частини 1 статті 116 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про забезпечення доказів підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 114, 116, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів шляхом подання уточненої заяви, складеної відповідно до вимог статті 116 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява про забезпечення доказів буде повернута заявникові.
Копію цієї ухвали направити особі, що звернулась із заявою про забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ЛУКАШОВА