30 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/8140/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 77% до 70% розміру відповідних сум грошового забезпечення з 01.05.2025;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із врахуванням раніше виплачених сум позивачу із врахуванням розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення з 01.05.2025.
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01.05.2025 пенсії без щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.05.2025 нарахування та виплату позивачу щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень з урахуванням грошового забезпечення згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.10.2024 №ФЧ42350, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії з 77% на 70%, а також припинив нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, що на думку позивача, є грубим порушенням його прав.
Суд ухвалою від 24.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач, у встановлений судом строк, надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки Головне управління не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018. Крім того, віповідач вказав, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі №620/15040/24 позивачу у квітні 2025 року проведено перерахунок пенсії з 01.11.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Доплата пенсії на виконання вищевказаного рішення суду відсутня, оскільки щомісячна доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» нарахована до грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Тобто, вказані обставини виключають можливість нарахування позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі №620/15040/24 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії позивача в розмірі 77% грошового забезпечення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №620/15040/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126483502) позивачу у квітні 2025 року проведено перерахунок пенсії з 01.11.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.10.2024 №ФЧ42350, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач 19.05.2025 звернуся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою здійснити з 01.05.2025 нарахування та виплату позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням грошового забезпечення згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 03.10.2024 №ФЧ42350, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 та із обов'язковим врахуванням додаткових видів грошового забезпечення виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% від відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, листом від 16.06.2025 №7143-6469/К-02/8-2500/25 відповідач зазначив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №620/15040/24 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В зазначену вище статтю, Законом України від 08.07.2011 №3668 були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).
Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 77% розміру грошового забезпечення.
Крім того, суд зазначає, що внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18.
Також слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Також, суд звертає увагу, що пенсія позивачу вже була встановлена у розмірі 77% грошового забезпечення, що підтверджуються розрахунком пенсії станом на 01.04.2024. При цьому, з протоколів перерахунку станом на 01.05.2025 встановлено, що при перерахунку пенсії проведеного на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №620/15040/24 пенсія позивачу виплачується виходячи з 70% грошового забезпечення. Отже, відповідач безпідставно зменшив розмір пенсії позивача з 77% до 70%.
Таким чином, зменшуючи відсоткове значення розміру пенсії з 77% до 70% відповідач діяв протиправно. Отже, порушене право позивача на перерахунок підлягає захисту.
Щодо щомісячної доплати у розмір 2000,00 грн суд зазначає про таке.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - постанова №713) установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом №2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи з наведених норм слідує, що постановою №713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Тобто після проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 03.10.2024 №ФЧ42350 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023, яка виготовлена у зв'язку зі збільшенням як основних так і додаткових складових грошового забезпечення, у позивача розмір пенсії збільшився, а тому така обставина виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі №620/15040/24 встановлено, що у спірних відносинах грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 збільшилось внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, і у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування п.4 постанови №704 в первинній редакції.
Разом з тим, в судовому поряду були захищені права позивача на перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії станом на 01.01.2023, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 згідно із Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Суд зазначає, що на відміну від перерахунку пенсії з 01.04./12.2019, який був проведений з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 (врахування додаткових складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, а не зміна їх розміру), перерахунок пенсії з 01.11.2023 був проведений саме у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не має права на призначення щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, оскільки станом на момент призначення та нарахування пенсії диспропорція в її розмірах була відсутня.
Також суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 17.10.2023 у справі №160/13624/22 обставини справи стосувались проведеного перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на березень або листопад 2019 року (з усіма складовими грошового забезпечення; оскільки у 2018 році перерахунок пенсії був проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 лише із трьох складових грошового забезпечення).
Тому, у вказаних постановах зроблено висновок, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713.
Однак, у спірних правовідносинах фактичні обставини справи є відмінними, враховуючи, що пенсія позивачу перераховувалася у зв'язку із зміною (збільшенням) складових грошового забезпечення станом на 01.01.2023 через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. Отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.
Крім того, судом враховано позицію Верховного Суду викладену у зразковій справі №400/6254/24, у якій зазначено, що, оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який у особи виникло після 1 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000,00 грн) щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.05.2025 основного відсоткового розміру пенсії позивачу з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.05.2025 перерахунок пенсії позивачу виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною 1 та частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення з 01.05.2025 основного відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) відповідно до частини задоволених вимог.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 30.09.2025.
Суддя Л.О. Житняк