18 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/5502/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
представника відповідача - Шепель О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Груп» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Груп» (далі - ТОВ «Агровет Атлантик Груп», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.01.2025 №2008/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1025041,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №17752/ж5/25-01-07-03 01 від 13.12.2024, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2025 №2008/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 025 041 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки.
Ухвалою суду від 21.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 04.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 10.07.2025 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено наступне підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою суду від 02.09.2025, занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що з 01.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №400, відповідно до якого внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкових накладних, таким чином необхідно розшифровувати від'ємне значення, що виникло за підсумками періоду та його використання у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ або в рахунок заявлення бюджетного відшкодування. Так ГУ ДПС у Чернігівській області проведено перевірку позивача, в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства, а саме не розшифровано від'ємне значення, тому вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «Агровет Атлантик Груп» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11 т.1).
18.10.2024 ТОВ «Агровет Атлантик Груп» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2024 (а.с.35 т.1), відповідно до якої: податкових зобов'язань задекларовано на суму 1 801 737 грн, податковий кредит на суму 4 637 829 грн, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту складає 2 836 092 грн, від'ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду становить 2 836 092 грн.
06.11.2024 ТОВ «Агровет Атлантик Груп» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2024 року (а.с.49-50 т.1).
На підставі п.п. 19-1.1.6 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та підставі направлень від 27.11.2024 №3281/ж3/25-01-07-03-01, від 27.11.2024 №3282/ж3/25-01-07-03-01 та від 02.12.2024 №3297/ж3/25-01-07-03-01, виданих ГУДПС у Чернігівській області, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агровет Атлантик Груп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 13.12.2024 №17752/ж5/25-01-07-03-01 (а.с. 13-26 т.1), у якому зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- п.200.1 абз. Б п.200.4, п.200.7, 200.8, 200.9 ст.200 Кодексу, пунктів 4,5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 09.09.2024 №400), у зв'язку з чим платнику відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму 1 811 051 грн;
- п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.4, ст.200, п. п. 200.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ (зі змінами та доповненнями), ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.199 року №996-ХІV (зі змінами та доповненнями), пунктів 4,5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 09.09.2024 №400), в результаті чого завищено значення р.21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2024 року на суму 1 025 041 грн.
На підставі вказаних висновків перевірки ГУДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2025 №2008/ж10/25-01-07-00, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 025 041 грн (а.с. 12 т.1).
Позивач звернувся зі скаргою №17-02-2025/1 від 17.02.2025 до Державної податкової служби України на податкове повідомлення - рішення від 30.01.2025 №2008/ж10/25- 01-07-00. Рішенням Державної податкової служби України №10554/6/99-00-06-01-03-06 від 15.04.2025 року скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним ТОВ «Агровет Атлантик Груп» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі норми права.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).
Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З наведених законодавчих положень вбачається, що формування платником податку об'єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.
У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Відповідач не ставить під сумнів реальність господарських операцій позивача, які були задекларовані у спірний період.
Відповідач у своїй позиції зазначає, що застосування форм, викладених наказом Мінфіну № 400 у новій редакції, починається з: 01 жовтня 2024 року - для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних); з 01 листопада 2024 року - для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року. Також, починаючи з 01.11.2024, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Згідно з оновленим наказом Мінфіну № 400 змінений підхід до розшифрування від'ємного значення. Згідно з новою формою додатку 2 передбачено розшифрування суми від'ємного значення у розрізі контрагентів, звітному періоді, в якому виникло від'ємне значення, та періоді складання податкової накладної. Враховуючи зазначені зміни у законодавстві, на думку податкового органу, ТОВ «Агровет Атлантик Груп» детально не розшифровано від'ємне значення, яке зазначено в рядку 19 (Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення)) на загальну суму ПДВ 1 025 041,00 грн, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати залишок від'ємного значення згідно з вимогами оновленого наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2016 №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №21), який визначає, що податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
01.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», яким викладено у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесені зміни до Порядку її заповнення i подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.
Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію за вересень 2024 року, відповідно до якої податкових зобов'язань задекларовано на суму 1 801 737 грн, податковий кредит на суму 4 637 829 грн, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту складає 2 836 092 грн, від'ємне значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду становить 2 836 092 грн.
В подальшому уточнюючим розрахунком від 06.11.2024 до податкової декларації за вересень 2024 позивачем уточнено розрахунок, згідно з яким зобов'язання (рядок 9), податковий кредит (рядок 17) та значення різниці (рядок 19) між ними не змінювались. Проте частину суми від'ємного значення зі складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 811 051 грн перенесено до від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача (рядки 20.2/20.2.1), внаслідок чого залишок суми від'ємного значення зі складу податкового кредиту наступного звітного періоду склав 1 025 041 грн (рядку 20.3/21).
Тобто, позивачем було уточнено частину суми від'ємного значення у розмірі 1 811 051 грн.
Дослідивши надані сторонами докази та виходячи з аналізу податкового законодавства, суд погоджується з позицією позивача, оскільки ним подано уточнюючий розрахунок з додатками до нього за новими формами, встановленими Наказом Мінфіну №400. При цьому Наказом Мінфіну не урегульовано питання подання уточнюючого розрахунку до декларації, яка подана раніше за існуючими на час її подання правилами. Також не внесені жодні зміни з цього питання до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - «Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ»).
Натомість на дату подання уточнюючого розрахунку діяла норма п.8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, згідно з якою у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з податку на додану вартість, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Тому позивач розшифрував в Таблиці 1 Додатку 2 (Д2) до уточнюючого розрахунку інформацію тільки по тим рядкам, що були виправлені.
Відповідачем не обґрунтовано, які негативні наслідки заподіяло заповнення таблиці 1 із Додатку 2 2 (Д2) до уточнюючого розрахунку у спосіб, обраний позивачем, враховуючи що під час перевірки відповідач перевірив усі первинні та інші документи щодо ПДВ у повному обсязі та усі податкові зобов'язання та податковий кредит, у т.ч. щодо суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 025 041 грн, яка не розкрита в Таблиці 1, до того ж наступними деклараціями, починаючи з жовтня 2024, позивач надавав Таблицю 1 із розшифруванням цієї суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 025 041 грн.
Окрім того, посилаючись на те, що рядки 19 і 21 уточнюючого розрахунку не розкриті у Таблиці 1 Додатку 2 і не визнаючи вказані у цих рядках суми від'ємного значення ПДВ, ГУ ДПС без жодних обґрунтувань не визнає також дані рядка 20.3, які також містять суму від'ємного значення і щодо яких немає вимог про зв'язок із даними Таблиці 1.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 Верховний Суд вказав, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №812/1294/17, від 28.08.2018 у справі №810/2744/13-a, від 11.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 у справі №440/17/19.
Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі № 812/1294/17 зазначено: «помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду, у якому виникло значення - травень місяць, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року.
У постанові від 15.06.2020 по справі №440/17/19 Верховний Суд зазначив, що «Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що некоректне заповнення реквізитів контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні».
Також слід вказати, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування ПДВ.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 03.05.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-а, від 14.08.2018 у справі №818/1507/17.
Отже, відповідачем не підтверджено та не обґрунтовано склад податкового правопорушення позивача. Відповідач не довів, що вищевказане заповнення уточнюючого розрахунку в сукупності із іншими даними призвела до заниження податкових зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик Груп" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.01.2025 №2008/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1025041,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик Груп" судові витрати в сумі 15375 (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 62 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''АГРОВЕТ АТЛАНТИК ГРУП'' (код ЄДРПОУ 39790838, вул. Пекурівська, буд. 44, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, Чернігівський р-н,15522).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна