30 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4245/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправного бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з 01.01.2013 року по 28.02.2018 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з 01.01.2013 року по 28.02.2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати - з 01.01.2013 року по день фактичної виплати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу за контрактом в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №831 - ОС від 24.08.2024 року виключений зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення.
Звертав увагу суду на те, що після звільнення з військової служби, звернувся до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити надбавку за кваліфікацію з дати призначення по березень 2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Разом з тим, відповідач листом повідомив позивача про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку.
На думку позивача бездіяльність відповідача, що призвела до нарахування та виплати останньому надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% установленого згідно із зазначеними додатками розміру є протиправною, з огляду на наступне.
Зазначив, що при виплаті їй у спірний період надбавки за кваліфікацію та винагороди за тривалість безперервної військової служби відповідачі керувалися пунктом 7 Постанови №1294 та нараховували надбавку за кваліфікацію у розмірі 50% від законодавство встановленого розміру, а не 5 відсотків посадового окладу - за 2 клас, 8 відсотків посадового окладу за 1 клас та 11 відсотків посадового окладу за клас майстра, як це передбачено додатком №25 до Постанови №1294.
Наголошував на тому, що постанова №1294 (пункт 7) визначала, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, виплата таких провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру. Водночас, Адміністрація Держприкордонслужби упорядкувала додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України шляхом прийняття Інструкції №425, деталізувавши їх розмір та підстави виплати залежно від певних обставин.
Отже позивач вважає, що після прийняття Інструкції №425, якою впорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, відповідач при виплаті щомісячних надбавок за кваліфікацію та винагороди за тривалість безперервної військової служби повинен був керуватись додатком №25 Постанови №1294 з урахуванням положень Інструкції №425, а не пункту 7 Постанови №1294.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що пунктом 7 Постанови №1294 визначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.
Адміністрація Державної прикордонної служби України наказом №425 від 20.05.2008 затвердила Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна на час спірних правовідносин), що містить такі положення:
Згідно підпункту 3.13.1. пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.
Згідно підпункту 3.25.1 пункту 3.25 розділу ІІІ Інструкції № 425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах, 15 років безперервної календарної військової служби 1,0 розміру винагороди (посадовий оклад і оклад за військовим званням); 20 років 1,5; 25 років 2,0; 30 років - 2,5; 35 років і кожні наступні п'ять років - 3,0.
Винагорода виплачується за місцем штатної служби за наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - за наказами вищих начальників (командирів) за підпорядкованістю.
Разом з тим, упорядкування додаткових видів грошового забезпечення здійснювалось не лише на підставі зазначеної вище Інструкції №425.
Відтак, наголошував на тому, що зважаючи на повноваження, які надані Кабінетом Міністрів України (згідно п.п.2, 7 Постанови №1294), зокрема Адміністрації Державної прикордонної служби, щодо упорядковування переліку, розміру та порядку виплати додаткового грошового забезпечення, Адміністрацією ДПСУ видавались і інші нормативні акти, які регламентували такі переліки, розміри та порядки виплати.
Так, на виконання вимог постанови КМУ від 07.11.2007 р. за №1294, Адміністрацією ДПСУ видано розпорядження №36 від 21.01.2008 р., п.16 якого передбачає, що інші щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавка за кваліфікацію, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за роботу з особовим складом, курсантська посадова надбавка, надбавка за охорону таємниць у пресі, підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії, винагорода за бойове чергування, надбавка за службу у високогірних місцевостях, винагорода за стрибки з парашутом, надбавка за безперервний стаж за шифрувальній роботі, одноразова допомога на початкове обзаведення, винагорода за тривалість безперервної військової служби) військовослужбовцям, визначеним додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294, виплачувати в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеним додатком розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям льотного та наземного складу авіації та плаваючого складу.
З приводу позовних вимог в частині обов'язку відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати - з 01.01.2013 року по день фактичної виплати, зазначив, що наразі між сторонами наявний спір щодо виплати надбавки за кваліфікацію, то є очевидним висновок про відсутність між сторонами спору стосовно питання виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів.
Відтак, відповідач вважає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 , проходила військову службу за контрактом в ДПСУ. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону N831 - ОС від 24.08.2024 року виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення.
2. Позивач звернулася до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити надбавку за кваліфікацію з дати призначення по березень 2018 року у розмірі, визначеному у Додатку N25 до постанови КМУ від 07.11.2007 N1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
3. Відповідач листом від 13.09.2024 року повідомив про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку.
4. Судом досліджена довідка про нараховану та виплачену надбавку за кваліфікацію за період 2012-2018 роки.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1.Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
2. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XI). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Так, абзацом 1 частини 1 статті 9 цього Закону № 2011-XI передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Так, надаючи оцінку позовним вимогам, які стосуються нарахування та виплати позивачу надбавки за кваліфікацію за спірний період у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, суд враховує наступне.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.
Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.
Відповідно до пункту 2 Постанови №1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 11 Постанови №1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Одночасно, у пункті 7 Постанови №1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого, згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, слід дійти висновку, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадяться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.
4. Судом встановлено, що позивачу в період 2013-2018 виплачувалась надбавка за кваліфікацію за 2-й клас у розмірі 2,5% від посадового окладу; за 1-й клас у розмірі 4% від посадового окладу. Відповідні обставини підтверджуються матеріалами справи.
5. Слід зазначити, що 20.05.2008 на виконання пункту 2 Постанови №1294, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 (далі - Інструкція № 425).
У розділі ІІІ Інструкції № 425 визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 425, особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.
Таким чином, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.
А тому, з 29.06.2008 року (дати набрання законної сили Інструкцією № 425) виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених, згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі надбавки за кваліфікацію, проводиться у розмірах встановлених Інструкцією № 425.
Таким чином, з 29.06.2008 року у відповідача існував обов'язок щодо виплати позивачу надбавки за кваліфікацію у розмірі, установленому у додатках 25-28 до Постанови № 1294 та підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що відповідачем у спірний період протиправно здійснено виплату позивачу надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
6. Відтак, відповідачу належало здійснювати нарахування та виплату на користь позивача надбавки за кваліфікацію у спірний період за 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; та за 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу, визначених у додатку № 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Таким чином, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
7. З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої надбавки за кваліфікацію за весь час затримки виплати - з 01.01.2013 року по день фактичної виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно статтею 3 Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
8. Відповідно до пункту 2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Відповідно до пункту 5 Порядку №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до пункту 6 Порядку №159, своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.
Відповідно до пункту 7 Порядку №159, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме:
власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відтак враховуючи вищезазначене, суд вважає, що підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідача відсутні.
Водночас суд звертає увагу на те, що на правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №200/613/19-а.
Зокрема в пунктах 31-36 якої зазначено: "Відповідно до пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-Ш та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Тобто компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 справа №336/4675/17, від 21.06.2018 №523/1124/17, від 03.07.2018 справа № 521/940/17, від 05.10.2018 справа №162/787/16-а.»
Відтак суд зазначає, що наразі між сторонами наявний спір щодо виплати надбавки за кваліфікацію, то є очевидним висновок про відсутність між сторонами спору стосовно питання виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, о тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
9. Відповідно до частини 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з 01.01.2013 року по 28.02.2018 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
3. Зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з 01.01.2013 року по 28.02.2018 року у розмірі, визначеному у Додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Суддя О.В. Боднарюк