01 жовтня 2025 року Справа № 580/4547/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву представника позивача адвоката Попової Інни Павлівни про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/4547/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадження Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/4547/24 за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
29.09.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача адвоката Попової І. П. про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/4547/24 (в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вчинені на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 в справі № 580/4547/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку від 29.03.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові суду;
установити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
В обгрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що Головне управління не виконало постанову суду від 07.07.2025 у справі № 580/4547/24, оскільки відповідач 2, розглянувши повторно заяву позивача, відмовив у призначенні пенсії позивача на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. Тому звернулась до суду із заявою в порядку судового контролю.
Розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправними дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду, суд встановив таке.
Постановою від 07.07.2025, яка набрала законної сили 07.07.2025, у справі № 580/4547/24 Шостий апеляційного адміністративного суду зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи в ДП «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку від 29.03.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові суду.
02.09.2025 суд видав 1 виконавчий лист № 580/4547/24.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання постанови від 07.07.2025 прийняло рішення від 21.07.2025 № 232730024143 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні відповідач 2 зазначив, що вік заявника на дату звернення 54 роки 6 місяців. Страховий стаж особи становить 34 роки 0 місяців 9 днів. Стаж заявника, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення - 24 роки 1 місяць 14 днів. У тому числі за Списком № 2 - 21 рік 04 місяців 4 дні; за Списком № 1 - 2 роки 0 місяців 19 днів.
Результати розгляду документів, долучених до звернення: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.2009 по 29.02.2012, оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 № 580/4547/24 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 № 580/4547/24 період роботи «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005 зараховано до пільгового стажу та повторно розглянуто заяву від 29.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
До пільгового стажу зараховано стаж роботи за Списком № 2 у тому числі за Списком № 1 в зоні відчуження уточнюючих довідок № 15-Д, 16-Д від 24.04.2024 з урахуванням актів перевірки № 1000-1102-1/3440, № 1000-1102-1/3441 від 24.04.2024, при цьому не враховано періоди, де дані про роботу менше повного робочого дня.
За наявного страхового та пільгового стажу заявник набув право на призначення пенсії з 02.09.2024.
Заявнику необхідно звернутись до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України за місцем проживання/перебування та подати заяву на призначення пенсії.
Висновок: враховуючи зазначене, розглянувши повторно звернення про призначення пенсії від 29.03.2024 на виконання зазначених судових рішень вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявник не досягнув пенсійного віку 55 років на дату звернення 29.03.2024.
Представник позивача вважаючи протиправними дії відповідача 2, вчинені на виконання постанови суду від 07.07.2025 у справі № 580/4547/24, звернувся в порядку ст. 383 КАС України до суду з цією заявою.
Надаючи оцінку поданій представником позивача заяві, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 КАС України).
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок подання особою-позивачем, на користь якої ухвалено рішення суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, підставою для звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, є такі обставини: (1) судове рішення, яке ухвалене судом в користь позивача є невиконаним; (2) позивачем вжито всіх, передбачених законом заходів для виконання рішення суду; (3) суб'єкт владних повноважень вчинив протиправні дії, допустив протиправну бездіяльність, прийняв протиправні рішення в ході виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із невиконанням такого рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 420/18920/21 зазначив, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як встановив суд, постановою від 07.07.2025 у справі № 580/4547/24 суд зобов'язав відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи в ДП «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005, повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку від 29.03.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові суду.
21.07.2025 відповідач 2, повторно розглянувши заяву від 29.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, прийняв рішення № 232730024143 про відмову у призначенні пенсії, оскільки заявник не досягнув пенсійного віку 55 років на дату звернення 29.03.2024.
У рішенні від 21.07.2025 № 232730024143 відповідач 2 зазначив, що на виконання судових рішень у цій справі зараховано період роботи «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005 до пільгового стажу.
При цьому в рішенні відповідач 2 вказав, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.2009 по 29.02.2012, оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Також зазначив, що до пільгового стажу зараховано стаж роботи за Списком № 2 у тому числі за Списком № 1 в зоні відчуження уточнюючих довідок № 15-Д, 16-Д від 24.04.2024 з урахуванням актів перевірки № 1000-1102-1/3440, № 1000-1102-1/3441 від 24.04.2024, при цьому не враховано періоди, де дані про роботу менше повного робочого дня.
Тобто, на виконання постанови суду від 07.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувало до пільгового стажу ОСОБА_1 спірний період роботи в ДП «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005, повторно розглянути його заяву від 29.03.2024 та прийняло рішення від 21.07.2025 № 232730024143 про відмову у призначенні пенсії.
Суд зауважує, що в постанові від 07.07.2025 суд зазначив: «...апелянтом не було надано уточнюючих довідок підприємств про пільговий характер роботи за періоди з 01.02.2006 по 31.12.2008 - електрозварником ручної зварки в ТОВ “Стальсервіс»; з 02.02.2009 по 29.02.2012 - електрозварником аргонної зварки в ПП “Техноцукор»; - з 03.05.2012 по 31.05.2013 - електрозварником в ТОВ “Реммонтажсервіс»; з 03.06.2013 по 30.09.2014 - електрозварником в ТОВ “Будмонтажсервіс»; з 01.10.2014 по 30.06.2015 - електрозварником в ТОВ “Реодон ЛТД», а також відомостей про результати атестації, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідач 2 правомірно відмовив в зарахуванні цих періодів до пільгового стажу Позивача».
Тобто суд у постанові від 07.07.2025 не зобов'язував відповідача 2 зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 02.02.2009 по 29.02.2012, тому в Головного управління такі зобов'язання були відсутні.
Щодо твердження відповідача 2 у рішенні про те, що до пільгового стажу зараховано стаж роботи за Списком № 2 у тому числі за Списком № 1 в зоні відчуження уточнюючих довідок № 15-Д, 16-Д від 24.04.2024 з урахуванням актів перевірки № 1000-1102-1/3440, № 1000-1102-1/3441 від 24.04.2024, при цьому не враховано періоди, де дані про роботу менше повного робочого дня, то представник позивача у заяві посилається на те, що Головне управління протиправно не вказало які саме періоди роботи ним не зараховані.
Суд зауважує, що у межах справи № 580/4547/24 суд апеляційної інстанції зобов'язав Головне управління зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 лише період роботи в ДП «Київське монтажне управління» з 05.02.1990 по 26.05.2005, який був зарахований пенсійним органом.
Тому наведеним відповідачем 2 в рішення від 21.07.2025 № 232730024143 підставам щодо не зарахування інших періодів роботи позивача до його пільгового стажу та підстави відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв'язку із не досягненням пенсійного віку на дату звернення не може надаватися правова оцінка судом в порядку судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Заявник, звернувшись до суду із цієї заявою в порядку ст. 383 КАС України, судове рішення по якій вже виконано, фактично заявляє нові позовні вимоги.
Таким чином, в розумінні приписів ст. 383 КАС України, під час виконання судового рішення у справі № 580/4547/24, відповідач не вчинив протиправних дій, а у разі задоволення вимог заявника, як наслідок буде змінено зміст судового рішення від 07.07.2025 у цій справі, що в свою чергу є порушенням приписів чинного адміністративного законодавства.
Тому, у разі незгоди позивача із рішенням відповідача 2 від 21.07.2025 № 232730024143, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
З огляду на те, що у спірних відносинах мають місце дії, вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин з позивачем, а не дії, пов'язані з виконанням відповідачем резолютивної частини судового рішення у цій справі, суд дійшов висновку, що заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Заяву представника позивача адвоката Попової Інни Павлівни про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/4547/24 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО