про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
01 жовтня 2025 року Справа № 580/1711/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/1711/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У провадження Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/1711/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
11.09.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22, в якій просить встановити судовий контроль шляхом зобов'язання боржника - ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі № 580/1711/22, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів).
В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач не виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22. При цьому, вважає, що відповідач не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Тому просить встановити судовий контроль на виконанням рішення суду у цій справі.
Відповідач проти заяви про встановлення судового контролю заперечив. 22.09.2025 надав пояснення, в яких зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є неприбутковою організацію, фінансується відповідно до Державного бюджету України, та не є безпосереднім розпорядником бюджетних коштів. З метою виконання вказаного вище рішення суду начальником фінансової служби ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово та постійно подаються заявки для виділення коштів на виконання рішення суду № 580/1711/22, однак на сьогодні фінансування відсутнє. Тому просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю відмовити.
Ухвалою від 12.09.2025 суддя заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначив до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 25.12.2024, що набрало законної сили 20.03.2025, у справі № 580/1711/22 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін.
З розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року вбачається, що на виконання рішення суду у справі № 580/1711/22 ОСОБА_1 нарахована індексація доходів та сума індексації до виплати становить 83 626,00 грн.
Однак, зазначені кошти не були виплачені позивачу у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, що не заперечується сторонами у справі.
Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно не виконує рішення суду, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Вирішуючи питання щодо судового контролю за виконанням рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22, суд виходить з такого.
Ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ч. 1 ст. 382-1 КАС України передбачає, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, суд врахував, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Конституційний Суд України у рішенні № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання учасниками справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Так, рішенням від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22 суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Таким чином, відповідно до зазначеного рішення суду відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період.
Відповідно до розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року сума індексації до виплати позивачу становить 83 626,00 грн.
Втім, зазначені кошти не були виплачені позивачу у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
Таким чином, станом на день подання заяви відповідач не виконав рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/12.
У наданий поясненнях ІНФОРМАЦІЯ_3 стверджує, що невиконанню рішення суду у цій справі слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.
Надаючи оцінку наведеним відповідачем підставам невиконання рішення суду, суд зауважує, що частинами 1, 2 статті 23, статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зауважує, що долучені відповідачем до пояснень документи не містять доказів вжиття заходів, спрямованих на одержання коштів для забезпечення виконання рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22. Відповідач надав лише розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року. При цьому в поясненнях зазначив, що з метою виконання рішення суду начальником фінансової служби ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово та постійно подаються заявки для виділення коштів на виконання рішення суду № 580/1711/22. Однак доказів такого звернення відповідач суду не надав.
Відсутність таких доказів унеможливює встановлення причин невиконання рішення суду.
Приймаючи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов'язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням відповідачем рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22 та зобов'язати подати до суду звіт про виконання зазначеного рішення суду у визначений судом строк.
Згідно із ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення як того просить заявник 7 робочих днів. Натомість суд вважає, що достатнім для підготовки звіту є 30-денний строк від дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу (ч. 6 ст. 382-1 КАС України).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку судового контролю.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 580/1711/22 задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 25.12.2024 у справі № 580/1711/22 у 30-денний строк від дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Алла РУДЕНКО