Справа № 560/14875/25
іменем України
01 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №183250008743 від 08.08.2025 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки на посаді вчителя початкових класів з 08.08.1989 по 11.09.2002 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01.08.2025 пенсію за вислугу років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за вислугу років та доданих документів, відмовлено у призначенні такої пенсії зважаючи на відсутність необхідного спеціального стажу, не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 11.09.2002, оскільки наявні розбіжності між документами та записами в трудовій книжці. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 01 вересня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 01.08.2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти.
Рішенням від 08.08.2025 № 183250008743 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії з посиланням на те, що Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148 (набрав чинності 11.10.2017) правом на пенсію за вислугу років користуються особи, у яких на день введення в дію Закону № 2148 (11.10.2012) наявна вислуга років 26 років 6 місяців на посадах і в установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік).
До спеціального стажу не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 11.09.2002 відповідно довідки від 08.01.2025 №20, оскільки виявлені розбіжності у посаді: зазначено прийняття на посаду вчителя початкових класів, а звільнено з посади класовода. Відповідно до довідок про заробітну плату від 19.03.2025 №289, №290, № 291, зазначені посади класовода, в.о. директора (з 1989 по 1994, з 1999 по 2002), що не передбачено Переліком посад. Також відсутня довідка про перебування у відпустці за власний рахунок, та довідка про зміну назви навчального закладу.
Спеціальний стаж позивачки згідно пункту е) статті 55 Закону україни « Про пенсійне забезпечення» станом на (11.10.2017) складає 14 років 1 місяць 1 день.
Вважаючи вищенаведену рішення відповідача щодо незарахування стажу та, як наслідок, не призначення пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 2-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (зі змінами від 26 вересня 2002 року) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Згідно з даним Переліком, користуються правом на призначення пенсії за вислугу років особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах на посадах учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно з Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України № 434 від 06.09.2000 року (далі - Положення), класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
Відповідно до п.2.1 Положення, обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки.
Пунктом 2.3. Положення передбачено, що на класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
Обов'язки класного керівника (класовода) покладаються директором школи на педагогічного працівника за його згодою на початку кожного року, про що видається відповідний наказ.
Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 102 від 15.04.1993 року (Далі - Інструкція), вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, передбачено, що записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій. До 1996 року вказаним пунктом передбачалось, що Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Єдиній державній класифікацій професій всіх категорій працівників на підставі міжнародних стандартів".
Керівники навчальних закладів, оформлюючи необхідну документацію (трудові книжки, накази, тарифікаційні списки тощо), мають записувати назви посад працівників відповідно до Класифікатору професій ("Єдиній державній класифікацій професій всіх категорій працівників на підставі міжнародних стандартів").
Суд вважає, що відповідальність за належне і своєчасне оформлення штатних розкладів та вірне внесення в трудові книжки працівників освіти найменування посад покладається на керівників підприємств та установ, а несвоєчасне приведення записів у трудовій книжці працівника у відповідність з діючим положенням не може позбавити особу гарантованого Конституцією права на належне пенсійне забезпечення.
Згідно чинного законодавства основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Записами трудової книжки позивачки підтверджено її роботу у вказані періоди на посадах вчителя, зазначено номери та дати відповідних наказів. Таким чином, записами трудової книжки підтверджується робота позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637 затверджений Прядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками, первинними документами, виникає виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд встановив, що у трудовій книжці позивачки містяться записи про періоди роботи позивача, а саме:
08.08.1989 року прийнята на посаду вчителя початкових класів.
11.09.2002 року звільнена з посади вчителя початкових класів.
Вказані періоди трудового стажу позивача, для призначення пенсії па пільгових умовах, належним чином підтверджені записами трудової книжки, а тому не потребують підтвердження іншими первинними документами.
Отже, період роботи з 08.08.1989 по 11.09.2002 на посаді вчителя початкових класів, необхідно зарахувати до спеціального стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №183250008743 від 08.08.2025 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки на посаді вчителя початкових класів з 08.08.1989 по 11.09.2002 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01.08.2025 року.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови у зарахуванні до спеціального стажу оскаржуваних позивачем періодів роботи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №183250008743 від 08.08.2025 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи згідно трудової книжки на посаді вчителя початкових класів з 08.08.1989 по 11.09.2002 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01.08.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витрати по сплаті судового збору 968.96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк