Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 жовтня 2025 року справа № 520/10695/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Кегичівської селищної ради
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кегичівської селищної ради (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кегичівської селищної ради за від 05.05.2023 №7034 L сесії VIII скликання про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ загальною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 6323183704:01:000:0006, що знаходиться (у межах населеного пункту село Писарівка Красноградського району Харківської області);
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення ОСГ загальною площею 2,0000 га, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Кегичівської селищної ради з кадастровим номером 6323183704:01:000:0006, що знаходиться (у межах населеного пункту село Писарівка Красноградського району Харківської області ) зафіксувати у відповідному протоколі пленарного засідання ради, та передати безоплатно у власність позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 6323183704:01:000:0006 що знаходиться (у межах населеного пункту село Писарівка Красноградського району Харківської області).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що рішення відповідача наведеним критеріям обґрунтованості не відповідає та прийняте з непередбачених законом підстав.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
До Кегичівської селищної ради звернувся позивач із заявою за вхідним номером 526/04-16 від 24.01.2022, щодо затвердження технічної документації, але дана заява не була розглянута на сесії у січні та лютому 2022 року.
Позивач повторно звернулася в березні 2023 року за вхідним номером листа №765/04-16 від 28.03.2023 з метою затвердження технічної документації, але інформації щодо розгляду заяви позивача чи запрошень до селищної ради з приводу даного питання не було.
З метою отримання інформації щодо стану розгляду поданих 2-х заяв 01.03.2024 позивач звернулась з запитом до відповідача.
Листом від 07.03.2024 за №04-45/8 Кегичівська селищної рада повідомила, що 05.05.2023 рішенням L сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради №7034 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача, так як "Встановлено, що під час дії воєнного стану, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, крім випадків, визначених законом. Після закінчення дії воєнного стану, за наявності законних підстав щодо зняття заборони, дане питання може бути повторно розглянуте. При цьому, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи у власність."
Вважаючи, вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даною позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України №280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України).
Відповідно до пунктів а і б частини першої статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.
Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
При цьому, згідно пункту б частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.
Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою цієї ж статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За змістом частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише:
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 №2145-ХІ, який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Згідно з підпунктом 11 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Як наслідок до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях відповідач в силу приведених приписів закону позбавлений права здійснювати повноваження з приводу надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
Приймаючи цей закон законодавець з метою недопущення зловживань переслідував ціль заборонити прийняття рішення про безоплатну передачу земель та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.
Суд зазначає, що Закон України №2145-XI встановлює абсолютно визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що ЗК України передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передачі земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №820/1056/17.
Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 03.11.2022 (справа №420/2218/19), дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Враховуючи викладене, затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки є одним із етапів процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадянам, що під час дії воєнного стану в Україні забороняється.
Суд акцентує увагу на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень у відповідності до статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відтак, відповідач приймаючи оскаржуване рішення та на підставі діючого законодавства правомірно відмовив позивачу у передачі в приватну власність зазначеної земельної ділянки.
Натомість, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості після завершення воєнного стану звернутись до Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області з клопотанням про передачу бажаної земельної ділянки їй у власність.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кегичівської селищної ради (Вулиця Волошина, 50, селище міського типу Кегичівка, Харківська область, 64003, код ЄДРПОУ: 04396963) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 01.10.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА