30 вересня 2025 року Справа № 480/4115/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 11.04.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проходження військової служби, позивачу не в повному обсязі нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, що стало підставою для звернення його до суду. Лише у квітні 2025 року на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошове забезпечення на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №480/11096/24 у розмірі 74255,59 грн. Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон №2050-ІІІ) має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення. Однак листом відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог суду представником відповідача через систему "Електронний суд" надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що законодавець встановив, що компенсація за втрату частини доходів, проводиться виключно на грошові доходи, перелік яких чітко визначено, та які не мають разового характеру і які нараховані але невиплачені (ст. 2, 3 Закону 2050- III п. 3 Порядку 159). При цьому у переліку п. 3 Порядку 159 відсутній такий вид доходу як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а тому підстав для виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати не має (а.с. 19-20).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 12.03.2021 № 113-ОС, старшого прапорщика ОСОБА_1 з 12.03.2021 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі №480/11096/24 було задоволено позовні вимоги позивача та, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 12.03.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, компенсації невикористаної щорічної відпустки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 " станом на 01 січня 2020 року та Закону України від 09.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як зазначає позивач на виконання рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі №480/11096/24 відповідач нарахував та виплатив позивачу 11.04.2025 грошове забезпечення в сумі 74255,59 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку Приват Банк (а.с. 12), вказані обставини не заперечуються відповідачем.
В подальшому, на заяву позивача від 11.04.2025, відповідач листом від 22.04.2025, зокрема, повідомив, що за приписами статті 3 Закону № 2050-Ш. сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Таким чином, законодавець встановив, що компенсація за втрату частини доходів, проводиться виключно на грошові доходи, перелік, яких визначено, які не мають разового характеру і які нараховані але невиплачені (ст. 2. З Закону 2050-ІІІ п. 3 Порядку 159). Вказані у заяві виплати були нараховані та виплачені на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду, підстави для виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, відсутні (а.с. 10).
Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Також пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (в подальшому - Порядок № 159), визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови варто зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Наведені висновки узгоджуються із позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі № 0840/3175/18(пр/280/36/18), від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 22.09.2020 у справі №280/1447/19, від 26.10.2023 у справі № 280/6445/19, від 12 вересня 2024 року в справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року в справі №280/5397/19, від 18 грудня 2024 року в справі №755/15005/23, від 24.01.2025 року по справі №380/1607/24, від 20.02.2025 року по справі № 2а-14139/12/2670.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того за висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованими у постанові від 02 квітня 2024 року в справі №560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Тож, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №480/11096/24, яким, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 12.03.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов'язків військової служби пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, компенсації невикористаної щорічної відпустки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 " станом на 01 січня 2020 року та Закону України від 09.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідачем було здійснено позивачу виплату 11.04.2025 в розмірі 74255,59 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача (а.с. 12), а також самостійно зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що з аналізу норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Дана позиція суду, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.05.2023 у справі №380/23651/21 та від 16.10.2023 року по справі №200/18159/21.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах, 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із закінченням строку контракту.
Відповідно до п. 30.1 розділу ХХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі по тексту - Інструкція № 260), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п. 33.1 розділу ХХХІІІ Інструкції № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
З аналізу зазначених норм суд вбачає, що грошова допомога при звільненні, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають разових характер.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні за 2021 рік нараховані та виплачені позивачу на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №480/11096/24, з використанням показників прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021, не є постійними та мають разовий характер, а отже, умови для здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до норм Закону № 2050-III та Порядку №159 відсутні.
Водночас суд зазначає, що грошова компенсація за невикористані дні основної та додаткової відпустки є компенсаційною виплатою, а отже, також відсутні умови для здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до норм Закону № 2050-III та Порядку №159.
Водночас судом встановлено, що грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.05.2021, з використанням показників прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021, було виплачено позивачу лише 11.04.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у справі №480/11096/24, що свідчить про порушення встановлених законодавством строків виплати йому грошового забезпечення в належному розмірі, та є підставою для виникнення у позивача права на компенсацію втрати частини доходів.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого в строки грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.04.2025 за весь час затримки виплати; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого в строки грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.04.2025 за весь час затримки виплати, з урахуванням висновків суду.
Відповідно, в іншій частині, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого в строки грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.04.2025 за весь час затримки виплати.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого в строки грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 10.04.2025 за весь час затримки виплати, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько