про забезпечення позову
01 жовтня 2025 року Справа № 480/966/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батюк Катерини Францівни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пунктів наказів, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1039 від 23.08.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1395 від 30.07.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі під час дій правового режиму «воєнний стан» з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_1 » в частині направлення матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності колишнього військово-службовця військової частини НОМЕР_1 , що в період з червня 2023 року по липень 2023 року перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язки помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1039 від 23.08.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1395 від 30.07.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі під час дій правового режиму «воєнний стан» з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_1 », в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, а саме: порушення порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 у частині «підстав для виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення (складання розрахунково-платіжних відомостей, умов збереження грошового забезпечення за останньою займаною посадою військовослужбовців)», керуючись Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ (зі змінами) Розділу II «Види матеріальної відповідальності» пункту 1) розділу 1 статті 6 у частині «виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій» та Розділу III «Встановлення розміру завданої шкоди і порядку її відшкодування» статті 7 у частині «Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду», за нанесення державі у період з червня 2023 року по липень 2023 року матеріальної шкоди на суму 47776, 20 грн., направити матеріали службового розслідувачасників справи.
- визнати протиправним та скасувати п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1030 від 21.08.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1370 від 27.07.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі під час дій правового режиму «воєнний стан» з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_1 » в частині направлення матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності колишнього військово-службовця військової частини НОМЕР_1 , що в період з червня 2023 року по липень 2023 року перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язки помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1030 від 21.08.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1370 від 27.07.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі під час дій правового режиму «воєнний стан» з боку посадових осіб військової частини НОМЕР_1 », в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, а саме: порушення порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 у частині «підстав для виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення (складання розрахунково-платіжних відомостей, умов збереження грошового забезпечення за останньою займаною посадою військовослужбовців)», керуючись Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ (зі змінами) Розділу II «Види матеріальної відповідальності» пункту 1) розділу 1 статті 6 у частині «виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій» та Розділу III «Встановлення розміру завданої шкоди і порядку її відшкодування» статті 7 у частині «Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду», за нанесення державі у період з червня 2023 року по липень 2023 року матеріальної шкоди на суму 46697, 16 грн., направити матеріали службового розслідувачасників справи.
- визнати протиправним та скасувати п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №925 від 29.07.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №722 від 14.05.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі» в частині направлення матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності колишнього військово-службовця військової частини НОМЕР_1 , що в період з квітня 2023 року по травень 2023 року перебував на посаді помічника командира батальйону з фінансово- економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №925 від 29.07.2024 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №722 від 14.05.2024 «Про призначення службового розслідування за фактом нанесення збитків державі», в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, а саме: порушення порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 у частині «підстав для виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення (складання розрахунково-платіжних відомостей, умов збереження грошового забезпечення за останньою займаною посадою військовослужбовців, які вибули для проходження МСЕК)», керуючись пунктом 2 статті 11 підпунктом 1 пункту статті Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ ( зі змінами) за нанесену шкоду державі у період з червня 2023 року по липень 2023 року матеріальної шкоди на суму 46697, 16 грн., направити матеріали службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 з метою притягнення до матеріальної відповідальності колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , що у період з червня 2023 року по липень 2023 року тимчасово виконував обов'язки помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №21 від 07.01.2025 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» щодо утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн. з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №21 від 07.01.2025 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» щодо зобов'язання начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера занести до Книги обліку нестач військової частини НОМЕР_2 по фінансово-економічної служби завдані державі збитки на загальну суму 141 170,52 грн.;
- визнати протиправним та скасувати п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №21 від 07.01.2025 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності», в якому зазначено: «Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру, відповідно до вимог абз. 10 п. 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, саперу відділення керованого мінування інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_2 старшому солдату ОСОБА_1 , а саме за притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майн, залученому під час мобілізації, під час виконання службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п'ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, щомісячну премію за січень 2025 року не виплачувати»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень 2024 року та за січень 2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати наказ про повернення стягнутих коштів ОСОБА_1 , в порядку визначеному статтею 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Ухвалою суду від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- зупинити дію індивідуального акту, а саме наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» в частині утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн. з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (пункт 1) до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії;
- зупинити утримання коштів на загальну суму 135 604, 20 грн. з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , які утримуються згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
При цьому суд зауважує, що в період з 25.09.2025 по 30.09.2025 головуюча у справі суддя Кунець О.М. перебувала на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Після виходу головуючої судді з лікарняного, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.
Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20, яка враховуються судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що з грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 стягуються витрати в рахунок відшкодування шкоди на підставі оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності», що підтверджується довідкою про доходи від 29.09.2025 №1129. Крім того, зазначає, що на утриманні позивача перебувають батьки пенсіонери, які потребують матеріального утримання, а через передчасні утримання із грошового забезпечення позивача його матеріальне становище значно погіршується. Отже, як зазначає представник позивача, наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду.
На думку представника позивача, оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності», яким наказано утримати кошти на загальну суму 135 604, 42 грн. з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , в/ ч НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, з якою звернувся позивач, та стверджувати на даний час про це неможливо, водночас, у разі встановлення протиправності оскаржуваних наказів і задоволенні позовних вимог про їх скасування, позивачу в майбутньому доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), які будуть утримані з його грошового забезпечення, оскільки оскарження наказу про притягнення до матеріальної відповідальності в судовому порядку не зупиняє його дії.
Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд враховує, що предметом розгляду в даній справі, зокрема, є правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №21 від 07.01.2025 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» у частині утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн. з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 .
Згідно з п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №21 від 07.01.2025 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру наказано утримати кошти на загальну суму 135604,42 грн з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 .
Отже, спірний наказ №21 від 07.01.2025 оскаржується позивачем в частині, зокрема, утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн. з грошового забезпечення.
Як стверджує представник позивача, з грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 стягуються витрати в рахунок відшкодування шкоди на підставі оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності», на підтвердження чого було надано довідку про доходи від 29.09.2025 №1129.
Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" суми, стягнені відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої військовій частині, установі, організації, закладу, з урахуванням фактичних витрат на відновлення або придбання військового та іншого майна, а суми, що залишилися після здійснення такого відшкодування, перераховуються до Державного бюджету України.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Отже, у разі скасування наказу в частині притягнення особи до матеріальної відповідальності, повернення їй стягнутих коштів пов'язано з бюджетним фінансуванням установи/частини, яка безпосередньо здійснює відповідне утримання, та наявності у останньої коштів на відповідну мету.
Таким чином, у випадку, якщо за результатами розгляду справи позовні вимоги позивача будуть задоволенні, то відновлення його майнового становища, а саме повернення йому стягнутих коштів, може бути ускладнено або унеможливлено, у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування на цю мету, відповідно може виникнути потреба у подані нового позову до суду про повернення стягнутих коштів.
У зв'язку із зазначеним вище, суд вважає, що наявні правові підстави для забезпечення позову шляхом зупинення дії (виконання) наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» у частині, що стосується утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (пункт 1 наказу) - до набрання законної сили рішення суду у справі №480/966/25.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, не є фактичним вирішенням справи по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, заява представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Батюк Катерини Францівни про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити дію (виконання) наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.01.2025 №21 «Про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності» у частині, що стосується утримання коштів на загальну суму 135 604, 42 грн з грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 (пункт 1 наказу) - до набрання законної сили рішення суду у справі №480/966/25.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.М. Кунець