01 жовтня 2025 року Справа № 826/3521/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №826/3521/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23.11.2017 № 108767-17 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Вимоги мотивує тим, що 02.12.2017 він від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві отримав податкову вимогу від 23.11.2017 № 108767-17, в якій зазначено про те, що станом на 22.11.2017 сума податкового боргу товариства становить 217 319, 84 грн, у тому числі штрафні санкції в розмірі 65856,10 грн, а пеня - 151 463,74 грн. Позивачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з плати за землю за 2013 р. шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю - розрахунок по орендній платі з юридичних осіб за 2013 рік від 07.02.2023 № 9004853443 на загальну суму 268 919,97 грн (по 22410,01 грн щомісячно).
Наголошує, що розмір штрафних санкцій за прострочення сплати податкових зобов'язань не може становити 217 319, 84 грн як зазначено у податковій вимозі, а має дорівнювати 162 193,97 грн, вважає, що штрафні санкції нараховані без врахування сплачених платежів.
21.11.2018 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що хоча позивач стверджує, що відбулось погашення боргу, однак, в наданих квитанціях до позову вбачається не відповідність коду класифікації доходів бюджету, яке міститься в призначенні платежу. Дані обставини зумовили не зарахування сум грошових коштів до інтегрованої картки платника АІС "Податковий Блок".
Водночас, позивачем не перевірено правильність реквізитів відповідно наданих квитанцій до суду. Звертає увагу, що відповідальним за сплату коштів до бюджету є платник податків. У випадку ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і не зарахування їх у боргову частину державного або місцевих бюджетів податкові зобов'язання або податковий борг, в такому випадку, не можуть рахуватися погашеними.
Отже, вважає, що контролюючий орган діяв в межах законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
21.11.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
07.12.2018 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду, дана справа передана судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 14.03.2025 прийнято справу № 826/3521/18 до свого провадження. Розгляд адміністративної справи № 826/3521/18 розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі "Електронний суд") з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Крім того, листами від 10.06.2025 судом у зв'язку зі спливом тривалого часу після звернення до суду з позовом запропоновано сторонам повідомити суд чи підтримує ТОВ "Братіслава" заявлені 28.02.2018 вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та чи визнаються відповідачем заявлені позивачем 28.02.2018 вимоги. Відповіді від сторін на вказані листи до суду не надходило.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.12.2017 позивачем від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві отримано податкову вимогу від 23.11.2017 № 108767-17, в якій зазначено про те, що станом на 22.11.2017 сума податкового боргу товариства становить 217 319, 84 грн, у тому числі штрафні санкції в розмірі 65856,10 грн, а пеня - 151 463,74 грн. Позивачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з плати за землю за 2013 р. шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю - розрахунок по орендній платі з юридичних осіб за 2013 рік від 07.02.2023 № 9004853443 на загальну суму 268 919,97 грн (по 22410,01 грн щомісячно).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В ст. 46. 1. Податкового Кодексу України зазначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до ст. 50.1. ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пункт 50. 1 ПКУ встановлює право платника податку виправляти помилки в податковій звітності за допомогою уточнюючого розрахунку а саме, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14. Податкового кодексу України податком вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення cуми податкового боргу.
Податкова вимога є певною формою реагування податковим органом, містить вичерпну інформацію щодо уявлення про невиконання платників податків своїх обов'язків.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу і порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, бо попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 61 встановлено, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційних телекомунікаційних систем (далі - ITC) контролюючих органів.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначення виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Братіслава" було направлено податкову вимогу від 23.11.2017 № 108767-17, відповідно до якої станом на 22.11.2017 сума податкового борг, вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язанням становить 217 319, 84 гривень.
Позивачем надано до суду квитанції на підтвердження погашення вказаної суми боргу на загальну суму 39100 грн: квитанція № 785787 від 27.10.2016 на суму 14900 грн, квитанція від 26.10.2016 на суму 14 200 грн, квитанція № 791078 від 09.12.2016 на суму 10 000 грн.
Однак, як встановлено судом, в наданих квитанціях вбачається не відповідність коду класифікації доходу бюджету, яке міститься в призначенні платежу. Дані обставини зумовили не зарахування суми грошових коштів до інтегрованої картки платника АІС "Податковий Блок".
Суд зазначає, що відповідальним за сплату коштів до бюджету є платник податків. У випадку ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і не зарахування їх у боргову частину державного або місцевих бюджетів податкові зобов'язання або податковий борг, в такому випадку, не можуть рахуватися погашеними.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що податкова вимога від 23.11.2017 № 108767-17, є правомірною, прийнятою з дотримання діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал