01 жовтня 2025 року м. Рівне №460/10558/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач 1), та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач 2), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №956180119730 про відмову в перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію по втраті годувальника;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 16.12.2024 на пенсію по втраті годувальника та відновити виплату такої пенсії з 01.04.2025, здійснивши відповідний перерахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №956180119730 від 03.04.2025 відмовлено в переході, у зв'язку з тим, що Позивач немає необхідного страхового стажу. Вважаючи, що Відповідач протиправно відмовив у переведенні її на пенсію по втраті годувальника, Позивач звернулася до суду з позовною заявою. Просить суд позовні вимоги задовільнити повністю.
Стислий виклад заперечень Відповідача 1.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що Позивачу правомірно відмовлено у переході з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю правових підстав, оскільки вона немає страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З наведених підстав, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості другого Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, отримувала пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС».
З 08.01.1983 Позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , що видане 08.01.1983.
З 16.12.2024 Позивача переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.04.2025 припинено нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника та переведено на пенсію по віку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №956180119730 повідомлено, що на день звернення відсутній необхідний страховий стаж 31 рік.
Не погоджуючись з неправомірними діями Відповідача щодо призначення пенсії, Позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Розділом V Закону №1058-IV визначено порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Так, відповідно до статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з абзацом 3 частини 1статті 36, пункту 1 частини 2 Закону №1058-IV батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 38 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Враховуючи вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV не ставить в залежність виникнення права дружини на отримання пенсії по втраті годувальника за її померлого чоловіка від наявного страхового стажу заявника за умови отримання нею пенсії за віком або ж після досягнення останньою пенсійного віку.
Підстави та вимоги для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника чітко визначено законодавством України, в тому числі Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить вимог щодо наявності у заявника будь-якого страхового стажу, у зв'язку з чим жодних перешкод для поновлення вказаної пенсії позивачу судом не встановлено, оскільки на день із зверненням до Відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивач вже отримувала пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Зважаючи на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відмовивши Позивачу у переході на пенсію в разі втрати годувальника , орган пенсійного фонду порушив її законні права та інтереси, що свідчить про протиправність допущеної суб'єктом владних повноважень бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, в постанові від 07.05.2024 року, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
З метою ефективного захисту прав Позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №956180119730 про відмову в перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію по втраті годувальника та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 16.12.2024 на пенсію по втраті годувальника та відновити виплату такої пенсії з 01.04.2025.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь Позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп, сплачена відповідно до квитанції від 23.06.2025 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 №956180119730 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію по втраті годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 16.12.2024 на пенсію по втраті годувальника та відновити виплату такої пенсії з 01.04.2025, здійснивши відповідний перерахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя К.М. Недашківська