29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/4459/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки від 08.08.2022 №ВСЗ/1231 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 04.08.2023, а 23.08.2023 позивачу виданий виконавчий лист.
Відомості про відкрите виконавче провадження відсутні.
18.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Ярмака Геннадія Миколайовича про зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення суду, що того ж дня передана головуючому судді для розгляду.
Мотивуючи подану заяву адвокат зазначив, що на виконання рішення суду від 04.07.2023 у цій справі пенсійний орган нарахував заборгованість з виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 у розмірі 281888,29 грн, фактичну сплату якої наразі не проведено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 заяву представника позивача, адвоката Ярмака Геннадія Миколайовича про зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 упродовж двох місяців з моменту постановлення цієї ухвали суду.
10.06.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.06.2025 вих.№2600-0804-8/102673 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 відмовлено.
Суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати упродовж дев'яноста днів з дати постановлення цієї ухвали суду.
18.09.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23.
У поданому звіті представник боржника зауважила, що заборгованість, яка виникла внаслідок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 загалом у розмірі 281888,29 грн обліковується в електронній пенсійній справі за датою набрання рішенням законної сили - 04.08.2023 та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Рішення суду виконане в межах покладених на Головне управління зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства, виплата заборгованості у розмірі 281888,29 грн наразі не здійснена з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 2024-2025 роки, на зазначені цілі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 суд призначив розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 у порядку письмового провадження.
Позивач письмових пояснень, заперечень щодо поданого звіту до суду не надав.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідач, стверджуючи про виконання рішення суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23, зазначив, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 08.08.2022 №ВСЗ/1231 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 01.09.2023 позивачу нарахована пенсія у розмірі 17597,31 грн, виплата якої проводиться щомісячно.
Крім того, на виконання рішення суду нарахована заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 у розмірі 281888,29 грн, що облікована пенсійним органом за датою набрання судовим рішенням законної сили, а її виплату буде проведено в межах бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на зазначені цілі.
Відповідач у звіті про виконання рішення суду зазначив, що виплата пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ (у т.ч., й заборгованості за рішеннями суду) здійснюється ГУПФ виключно за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України; територіальний орган пенсійного фонду позбавлений можливості самостійно формувати бюджет та виділяти кошти на фінансування пенсій.
За змістом частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
У силу положень пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631, було передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 360,0 млн. грн, які використані в повному обсязі. Станом на 31.12.2023 забезпечено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили у строк до 20.09.2020.
У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік", окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду було передбачено 500 000, тис. грн., які відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1) доведені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та зазначені в Плані доходів та видатків і Помісячному розпису доходів та видатків на 2024 рік.
У плані доходів та видатків Головного управління кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2024 рік визначенні в розмірі 49826,5 тис. грн. У межах виділених бюджетних коштів Головним управлінням на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2024 році використано - 49 830,9 тис. грн. (виплачено у жовтні -грудні 492 особам), заборгованості по виплаті перед якими обліковувалися на підставі рішень судів, що набрали законної сили по 19.11.2020.
Станом на вересень 2025 року бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, внаслідок чого Головне управління здійснює виплати згідно Тимчасового розпису доходів і видатків на ІІI квартал цього року, який доводиться до територіальних органів Пенсійним фондом України згідно з пунктом 6 Розділу VII Постанови Правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1 "Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України", згідно якого кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2025 рік не передбачені.
Представник відповідача у поданому звіті зауважила, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
З метою забезпечення виконання судового рішення в повному обсязі, Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 14.04.2025 вих.№ 2600-0405-5/66097 щодо виплати нарахованих коштів.
Листом від 02.05.2025 вих. №2800-030101-9/29056 Пенсійний фонд України повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
З метою забезпечення виконання судового рішення в повному обсязі, Головне управління повторно звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 03.07.2025 вих.№2600-0405-5/120645 щодо виплати нарахованих коштів.
Листом від 29.07.2025 №2800-030101-9/50297 (вх.№ 2861/16 від 29.07.2025 р.) Пенсійний фонд України повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
За твердженням представника відповідача, облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФ).
Пенсійний фонд України автоматичним способом узагальнює обліковану інформацію про суму заборгованості та щомісячно інформує про фінансову потребу Міністерство соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 у розмірі 281888,29 грн; з моменту внесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості ОСОБА_1 . Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов'язання.
З огляду на вказані обставини, рішення суду у цій справі не виконано ГУПФ України в м. Києві у спосіб, встановлений його резолютивною частиною, через відсутність коштів для здійснення відповідних виплат.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п'ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення від 04.07.2023 в частині перерахунку пенсії позивача виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.
Водночас, як вже встановлено вище, відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 у розмірі 281888,29 грн з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. При цьому така заборгованість облікована в органі Пенсійного фонду України за датою набрання рішенням суду законної сили, внесена до Реєстру, а до Пенсійного фонду України надіслано звернення про розгляд питання проведення виплат.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд, вкотре загалом погоджуючись з твердженням відповідача про фактичну неможливість здійснення виплати на користь позивача коштів у розмірі 281888,29 грн без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, зауважує, що сама по собі недостатність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов'язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, констатації факту виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.
Суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду від 04.07.2023 у цій справі шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відповідач не довів повного та фактичного виконання рішення суду у справі №440/4459/23, не надав доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в м. Києві про виконання рішення суду у цій справі та вважає за необхідне зобов'язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання судового рішення разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Тож, визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд враховує дію на території України воєнного стану, що наразі продовжений до 05.11.2025, а тому вважає за необхідне визначити відповідачу двомісячний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.09.2025 вих.№2600-0804-8/165006 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №440/4459/23 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати у двомісячний строк з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА