Справа № 420/20583/25
01 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ ВОДИ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000225/2 від 06.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення митниці не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте інспектором рішення є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора. А ні в рішенні про коригування митної вартості, а ні будь яким іншим чином до прийняття рішення яке оскаржується Відповідач не зазначає яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачає для застосування першого методу визначення митної вартості. При цьому, всі обов'язкові складові митної вартості знайшли своє відображення у документах наданих до митного оформлення. Яких саме документів чи відомостей для визначення митної вартості за першим методом не вистачало Відповідачу зазначено так і не було. В оскаржуваному рішенні зазначається, що відповідачем були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В основу прийнятого рішення відповідачем поставлено фактично лише те, що в нього наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за більшою вартістю, що не може бути єдиною підставою для прийняття відповідного рішення. Інспектор фактично не зазначив які саме відомості відсутні (вартість товару, його маса, маса упаковки, транспортні витрати чи інш.), що підтверджують числові значення складових митної вартості. При перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку. Разом з тим, декларантом були подані Відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс, прайс лист, довідка про транспортні витрати, ВМД, договори на перевезення, рахунки та інші.
Ухвалою від 30.06.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Ухвалою від 17.07.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ ВОДИ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500018093U6 від 05.06.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000225/2 від 06.06.2025. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.
17.07.2025 р. (вх. № ЕС/72526/25) від позивача надійшла відповідь на відзив.
22.07.2025 р. (вх. № ЕС/74110/25) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» зареєстровано як юридична особа та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
01.01.2025 р. між фірмою « Zhejiang Yongkang SaiXi Industry And Trade Co» (Китай) (продавець) та ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (покупець) укладено Контракт № 01/01-2025, відповідно до умов якого продавець продає і відвантажує, а покупець купує і приймає «ТОВАР» (алюмінієві та біметалеві радіатори) на базових умовах FOB Нінгбо Китай відповідно до умов INCOTERMS 2010. Умови поставки можуть бути змінені, про що продавець указує у відповідному інвойсі на кожну окрему поставку.
05.06.2025 р. декларант ТОВ «БЕЛОКОМ», що діяв як брокер в інтересах ТОВ«ІНДУСТРІЯ ВОДИ», з метою здійснення митного оформлення товару звернувся до Одеської митниці, у зв'язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація № 24U5005000018093U6 від 05.06.2025 р., а саме: «Радіатори для опалення, побутового призначення, біметалеві, алюмінієві, литі, неелектричні:-HF-500B17-H 10 PCS Радіатор біметалевий 500/96 (500*80*96MM),10 секцій арт.1504 -8700 шт.-HF-350B 10 PCS Радіатор біметалевий 350/85 (350*80*85MM), 10 секцій арт. 1514 -8060 шт.-HF-500B1 10 PCS Радіатор біметалевий 500/80 (500*80*80MM), 10 секцій арт. 1512- 940 шт.Загальна кількість: 17700 шт.Країна виробництва : Китай (CN).».
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 24U5005000018093U6 від 05.06.2025 р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.03.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № HF-241002-1 від 06.03.2025; Коносамент (Bill of lading) № S0125030110 від 14.03.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6286 від 22.05.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 25C3307A5293/00005 від 13.05.2025; Статус особи, яка подає митну декларацію № 2; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA500500016893U7.1 від 27.05.2025; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA500500016893U7 від 03.06.2025; Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ -25337 від 20.05.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 888847/25 від 20.05.2025; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б.н від 01.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 45658 від 01.01.2025; Договір про надання послуг митного брокера № БК/28-2025 від 05.05.2025; Договір (контракт) про перевезення № 1610/20/01 від 16.10.2020; Інші некласифіковані документи № 2805-8 від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи б.н від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи Ваговий звіт від 26.05.2025.
ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» митну вартість поставлених товарів визначено за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.
На електронний запит митниці декларантом було надано Одеській митниці лист від 06.06.2025 р., в якому позивач навів обґрунтування щодо безпідставності наведених митним органом розбіжностей.
Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №500500/2025/000225/2 від 06.06.2025 р. за митною декларацією № 24U5005000018093U6 від 05.06.2025 р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару, роз'яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.
05.06.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, з причин невиконання умов, які визначені статями 257, 264, 266 Митного кодексу України, порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012р. №450 (зі змінами) - неправильний розрахунок платежів у 47графі по товару №1, не застосовано антидемпінгове мито відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18.04.2025 № АД-573/2025/441-01 "ПОВІДОМЛЕННЯ про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки". Надана до митного оформлення електронна копія сертифікату про походження № 25C3307A5293/00005 від 13.05.2025 не проходить верифікацю на автентичність за QR кодом та деклантом не надано оригінал сертифікату. В результаті проведення митного огляду встановлено, що на маркуванні відсутні дані щодо виробника товару, що ставить під сумнів виробництво товарів виробником, що заявлений у митній декларації.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..
За приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
У відповідності з ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.
Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив, що:
1) Документ, що підтверджує вартість перевезення - довідка про транспортні витрати № 888847/25 від 20.05.2025 виданий ТОВ «Клевер Тім», яке, згідно наданих до митного оформлення транспортних документів (СМR №6286 від 22.05.2025, перевізником зазначено LTD «LAMAN TRANS -EXPRESS»), жодного відношення до здійснення перевезення товару не має.
2) Довідка про транспортні витрати № 888847/25 від 20.05.2025 не має посилання на договір транспортування що не дає змогу встановити на яких умовах було здійснено транспортне експедування.
3) У п.1 договору №1610/20/01 від 16.10.2024 зазначено що комплекс послуг з транспортного-експедиційного обслуговування вказується та обумовлюється у відповідній Заявці, яку не було надано до митного оформлення.
4) Пунктом 3.1 договору №01/01-2025 від 01.01.2025 передбачено що передплата за товар здійснюється у 100% розмірі але декларантом не було надано банківські платіжні документи.
5) У наданому рахунку №РФ -25337 від 20.05.2025 зазначено що оплата підлягає спалті протягом 3 банківських днів але до митного оформлення не було надано банківського платіжного документа для підтвердження здійснення даної операції.
6) Пунктом 4.1 контракта 01/01-2025 від 01.01.2025 передбачено що всі платежі та податки за межами Турції здійснюються покупцем, зважаючи що товар був відправлен з Китаю декларантом не було надано документального підтвердження здійснення відповідних платежей у країні відправлення, тобто декларантом не зазначено всі складові митної вартості.
За змістом оскаржуваного рішення, 06.06.2025р. декларантом на вимогу митного органу було надіслано: платіжну інструкцію від 20.05.2025 №472, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.03.2025 №1; копія митної декларації країни відправлення від 11.03.2025 № 401620250000000298, лист декларанта від 06.06.2025 № 02, у якому перелічено усі надані документи для підтвердження митної вартості та повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати не має можливості.
Проаналізувавши зазначені документи, відповідач дійшов висновку декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.
Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Системний аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених ст. 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.
Фактично можливість подання відповідного документа декларантом на підтвердження митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, на підставі ч.3 ст. 53 МК України залежить від розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в документах, передбачених ч.2 ст. 53 МК України. Обсяг зауважень щодо поданих документів викладається митним органом саме за результатами аналізу таких документів та даних, поряд із цим саме митний орган визначає обсяг документів, необхідних для усунення розбіжностей та неточностей.
Аналогічну правову позицію висловлено судом у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 р. у справі № 380/6459/20.
Щодо тверджень митного органу про те, що документ, що підтверджує вартість перевезення - довідка про транспортні витрати № 888847/25 від 20.05.2025 виданий ТОВ «Клевер Тім», яке, згідно наданих до митного оформлення транспортних документів (СМR №6286 від 22.05.2025, перевізником зазначено LTD «LAMAN TRANS -EXPRESS»), жодного відношення до здійснення перевезення товару не має.
В той же час, з наданих до митного оформлення документів, в саме СМR №6286 від 22.05.2025, перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , а не LTD «LAMAN TRANS -EXPRESS», як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні.
При цьому, з митного оформлення декларантом позивача надавався договір транспортного експедування №1610/20/01 від 16.10.2020, укладений між ТОВ «Клевер Тім» та ТОВ «Індустрія Води» відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом…
Пунктом 2.1.1. визначено право експедитора укоадати від свого імені та/або від імені Клієнта договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами…, для виконання своїх обов'язків за цим договором.
Обов'язком Клієнта відповідно до п. 2.4.13 визначено оплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором в інтересах Клієнта.
Тобто, залучення ТОВ «Клевер Тім» до перевезення 3-х осіб прямо передбачене умовами договору №1610/20/01 від 16.10.2020, а тому не надання підтверджуючих документи щодо залучення інших перевізників, зазначених у CMR не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару. Крім того, документи щодо залучення до перевезення інших перевізників стосуються господарської діяльності ТОВ «Клевер Тім», а не позивача ТОВ «Індустрія Води».
Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надавались довідка про транспортні витрати № 888847/25 від 20.05.2025, видана ТОВ «Клевер Тім», яка містить посилання на коносамент № S0125030110 та містить зазначення контейнеру - MRSU5826286, свідчить про те, що митний орган на підставі наданих до митного оформлення документів мав можливість ідентифікувати поставку товару з відповідними понесеними витратами, та, як наслідок, встановити розмір понесених витрат на перевезення, без додаткового витребування документів.
При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином обставини незазначення в довідці про транспортні витрати посилання на договір транспортування, вплинули на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.
Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 зазначив, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість. Заявка не містить відомостей щодо вартості товару, а відтак жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.
За таких підстав, вимога митного органу щодо надання заявки на перевезення, подання якої не передбачено ні ст. 53 МК України, ні Правилами № 599, є безпідставним.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови та порядок транспортування товару, не підлягають дослідженню під час здійснення контролю за митною вартістю.
При цьому, судом встановлено, що на підтвердження оплати з перевезення вантажу згідно рахунку №РФ -25337 від 20.05.2025, позивачем ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» надавалась платіжна інструкція від 20.05.2025 № 472, в графі «призначення» якої вказано - Оплата за транспортні послуги зг. рах. №РФ-25337 від 20.05.2025р., в т.ч ПДВ 11271,54грн., а тому зауваження митного органу щодо ненадання до митного оформлення банківського платіжного документа для підтвердження здійснення даної операції не грунтуються на дійсних обставинах та матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB NINGBO Китай.
За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов'язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення. Відтак, ненадання підтвердження понесених постачальником витрат у країні відправлення, не свідчить про наявність будь-яких розбіжностей. Вказані витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості.
Також, митним органом не враховано, що 06.03.2025 року між фірмою « Zhejiang Yongkang SaiXi Industry And Trade Co» (Китай) (продавець) та ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 01/01-2025 від 01.01.2025, згідно якого оплата за товар згідно інвойсу № HF-241002-1 від 06.03.2025 здійснюється з відстрочкою платежу до 5 календарних місяців з дати отримання товару, а тому посилання на те, що декларантом не було надано банківські платіжні документи є неспроможним.
Разом з тим, в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.
Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Посилання на наявність у названій системі інформації стосовно розмитнення подібного товару у попередні періоди за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Відповідно до пп. 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 08.02.2019р. в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких би розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.
Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000225/2 від 06.06.2025 року.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування прийнятої Одеською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025 року, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що 05.06.2025 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447.
При цьому, у картці відмови вказано, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з причин невиконання умов, які визначені статями 257, 264, 266 Митного кодексу України, порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012р. №450 (зі змінами) - неправильний розрахунок платежів у 47графі по товару №1, не застосовано антидемпінгове мито відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18.04.2025 № АД-573/2025/441-01 "ПОВІДОМЛЕННЯ про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки". Надана до митного оформлення електронна копія сертифікату про походження № 25C3307A5293/00005 від 13.05.2025 не проходить верифікацю на автентичність за QR кодом та деклантом не надано оригінал сертифікату. В результаті проведення митного огляду встановлено, що на маркуванні відсутні дані, щодо виробника товару, що ставить під сумнів виробництво товарів виробником, що заявлений у митній декларації.
Частиною 1 ст. 36 МК України визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (ст. 41 МК України).
За ч. 1 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування преференційної ставки ввізного мита, встановленої Митним тарифом України, або кількісних обмежень (квот), або заходів захисту залежно від походження товару, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 МК України митний орган у передбачених законом випадках має право запросити документи, на підставі яких здійснено видачу сертифіката про походження товару, з метою перевірки його достовірності та/або відомостей, що в ньому містяться. Така перевірка здійснюється митним органом у взаємодії з компетентними органами країни походження товару.
Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 16.04.2025 № АД-573/2025/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки», вирішено застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Турецької Республіки та Китайської Народної Республіки, що має такий опис: радіатори для опалення (сталеві, алюмінієві, біметалеві) (за виключенням сушарок для рушників, водяних внутрішньопідлогових конвекторів та дизайнерських радіаторів (вертикальних та горизонтальних трубчастих)), що класифікуються за кодами ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00 згідно з УКТ ЗЕД. Позначка «ex» поряд з класифікаційним кодом означає, що антидемпінгові заходи застосовуються щодо товарів, опис яких визначено у рішенні.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою:
для виробників та експортерів Товару походженням з Турецької Республіки - 37,35 %;
для виробника-експортера Yongkang Huandi Cookware Co., Ltd. (1-2F, No. 89 Jiuzhou West Road, Yongkang Economic Development Zone, Jinhua, Zhejiang, China) - 23,30 %;
для виробника-експортера Zhejiang Wisdom Industry&Trade Co., Ltd. (No. 123, South Jingui Road, Chengxi new District, Yongkang City, Zhejiang Province, China) - 25,19 %;
для виробника-експортера Zhejiang Yongkang SaiXi Industry And Trade Co., Ltd (Building 3rd, No. 133 Jijin Road, Yalv Village, Xiangzhu Town, Yongkang, China) - 24,12 %;
для виробника-експортера Zhejiang Youmay Industry and Trade Co., Ltd (Hardware and Machinery Industrial Zone, Wuyi County, Jinhua, Zhejiang, China) - 24,12 %;
для виробника-експортера ZHEJIANG RONGRONG INDUSTRIAL CO., LTD (Huanglong Industrial Zone, Wuyi, Zhejiang, China) - 24,12 %;
для інших виробників та експортерів Товару походженням з Китайської Народної Республіки - 42,00 %.
Виробник-експортер має бути одночасно виробником, експортером товару та стороною зовнішньоекономічного контракту, укладеного з резидентами України на поставку товарів в Україну. Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару. Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі, або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не передбачено законодавством України. Остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів). Застосування остаточних антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару. Імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону різниця між сумою попереднього антидемпінгового мита, сплаченого за ставками відповідно до рішення Комісії від 15.10.2024 № АД-568/2024/441-01, та сумою остаточного антидемпінгового мита, підлягає поверненню.
В повідомленні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 18.04.2025 року вказано, що рішення Комісії від 16.04.2025 № АД-573/2025/441-01 набирає чинності через 10 днів з дати опублікування цього повідомлення.
За таких підстав, оскільки позивачем ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» імпортовано товар від виробника-експортера Zhejiang Yongkang SaiXi Industry And Trade Co, з урахуванням рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі повинно було бути застосовано антидемпінговий захід у розмірі 24,12 %, а не 42,00 %.
Разом з тим, посилання відповідача у картці відмови № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025 на те, що копія сертифікату про походження № 25C3307A5293/00005 від 13.05.2025 не проходить верифікацю на автентичність за QR кодом, суд не приймає до уваги, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано.
В той же час, надана до суду копія сертифікату про походження № 25C3307A5293/00005 від 13.05.2025 надає змогу за зазначених QR кодом здійснити верифікацію, яка відображає в собі відомості щодо виробника та відправника товарів.
Крім того, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, в картці відмови не зазначено яким чином відсутність на коробках маркування щодо виробника товару, позбавляє митний орган ідентифікувати виробництво товарів саме виробником-експортером Zhejiang Yongkang SaiXi Industry And Trade Co, з огляду на надання до митного оформлення документів, в яких чітко зазначений такий виробник.
При цьому, судом встановлено та не заперечуться учасниками справи, що митницею було проведено огляд товарів з їх вивантаженням з контейнеру та складено відповідний акт огляду. Жодних порушень встановлено не було.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025 року, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» судового збору у розмірі 7126,36 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (01024, м. Київ, вул. Богомольця, будинок 7/14, приміщення 182; код ЄДРПОУ 37701463) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000447 від 05.06.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000225/2 від 06.06.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІЯ ВОДИ» (01024, м. Київ, вул. Богомольця, будинок 7/14, приміщення 182; код ЄДРПОУ 37701463) судовий збір у розмірі 7126,36 грн. (сім тисяч сто двадцять шість гривень 36 копійок).
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.