Справа № 420/28808/25
01 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області про стягнення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області про стягнення з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області на користь ОСОБА_1 заборгованість в частині виплати заробітної плати, за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток та інші компенсаційні виплати у сумі 354 503,67 грн
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 26.08.2025 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , з огляду на те, що позовні вимоги позивача не чіткі та, як наслідок, не зрозуміло сформовано визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу позивача.
03.09.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, із поясненнями викладу обставин справи.
Ухвалою суду від 08.09.2025 продовжено термін для усунення недоліків адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області про стягнення.
17.09.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, у прохальній частині якої фактично уточнено зміст позовних вимог до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області та позивач просить суд
- прийняти до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області про стягнення заборгованості в частині виплати грошової компенсацій по заробітній платі після звільнення, у зв'язку із недотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391 «Про особливості оплати праці працівників державних органів, які здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (із змінами) під час нарахування та виплати заробітної плати, розрахунку відпускних, а також грошової допомоги до щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та вихідної допомоги при звільнення;
- стягнути з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області на користь ОСОБА_1 заборгованість в частині виплати заробітної плати, за невірно розраховані відпускні та інші компенсаційні виплати у сумі 354 503,67 грн.
Згідно положень п.4, 5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Поряд з цим, позивач, звернувшись до суду із позовними вимогами, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 17.09.2025 по справі, повторно не вказала саме у прохальній частині уточненої позовної заяви які рішення, дії чи бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, згідно ст.5 КАС України оскаржуються позивачем, за результатами вирішення питання про правомірність яких, суд може вирішити позовні вимоги про стягнення заборгованості.
Натомість позивач, і в першому, і в другому пункті прохальної частини просить суд фактично стягнути заборгованість.
Водночас, в пункті першому прохальної частини позивач просить її стягнути в частині виплати грошової компенсацій по заробітній платі після звільнення, у зв'язку із недотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391 «Про особливості оплати праці працівників державних органів, які здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (із змінами) під час нарахування та виплати заробітної плати, розрахунку відпускних, а також грошової допомоги до щорічної основної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та вихідної допомоги при звільнення, повторно не зазначивши, періоди, за які вона недоотримала заробітну плату, в тому числі відпускні, грошову допомогу до щорічної основної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст.161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Однак, всупереч вимогам КАС України, позивачем не надано до суду докази надсилання відповідачу уточнених позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не чіткі та, як наслідок, не зрозуміло сформовано визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу позивача, про що суд зазначав і в ухвалі від 08.09.2025.
Таким чином, позивачем не виконані в повному обсязі вимоги ухвал суду від 03.09.2025, 08.09.2025.
При цьому, з урахуванням уточнених вимог позивача, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст.233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як зазначила позивач, у період з 25.01.2019 по 22.04.2025 вона працювала на посаді заступника начальника відділу іхтіології, регулювання рибальства, меліорації та аквакультури Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області.
При цьому, позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 21.08.2025, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого КЗпП України.
Заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивач до суду не надала.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи.
Частиною 6 ст.7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, суд, керуючись принципом аналогії права приходить до висновку про наявність підстав для продовження позивачеві терміну для усунення недоліків по справі, з дотриманням положень ст.160, 161 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
Продовжити термін для усунення недоліків адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Херсонській області про стягнення
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра