Справа № 420/14229/25
01 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 07 травня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення звернення від 31.10.2024 вих. № 8002/1, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області виключити інформацію про ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 31.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на адресу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області через ІП «Оберіг» було направлено звернення (вих.) № 8002/1. Зазначене звернення зареєстровано до ЄО 15.11.2024 р. за № 18450. В подальшому, як свідчать відомості про позивача, його внесено до інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ІП «ПРИЗОВНИК» - статус звернення - активний.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо складання та направлення звернення від 31.10.2024 року за вих. № 8002/1, який став підставою для розшуку позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
Зазначеною ухвалою також витребувано у Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином оформлену інформацію щодо наявності в базі інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей відносно ОСОБА_1 як такого, що перебуває у розшуку та усі наявні докази, які стали підставою для внесення зазначених даних в базу інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
19 травня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вхід.№ ЕС/48790/25).
22 травня 2025 року від відповідача - Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на виконання ухвали суду від 12.05.2025 року надійшла письмова інформація про те, що відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний (вхід. №ЕП/7899/25).
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) належним чином оформлену інформацію та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження або спростування інформації про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для оформлення звернення від 31.10.2024 року за вих.№ 8002/1, яке зареєстровано до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року на підставі якого в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Витребувані докази зобов'язано надати до суду у строк до 04 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року витребувано повторно у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) належним чином оформлену інформацію та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження або спростування інформації про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для оформлення звернення від 31.10.2024 року за вих. №8002/1, яке зареєстровано до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року на підставі якого в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до Одеського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання даної ухвали суду у справі №420/14229/25, а саме:
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника;
- зареєстроване місце його проживання.
Зобов'язати відповідача надати витребувані судом документи у строк до 01 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Зупинено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - до одержання витребуваних судом документів.
08 серпня 2025 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшло клопотання (вхід.№81392/25) про направлення копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/14229/25 про відкриття провадження у адміністративній справі та копії позовної заяви з додатками на юридичну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).
11 серпня 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вхід. №ЕС/82019/25).
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі.
Відповідачі відзиви на позов до суду не подали. Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 докази на виконання ухвал суду не надав.
Станом на 01 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією військово-облікового документу (далі - ВОД) у мобільному застосунку «Резерв+», сформованому 02.08.2024 року, наявного у справі.
За даними копії вказаного ВОД, сформованого у мобільному додатку «Резерв+» 02.08.2024 року, дійсного до 02.08.2025 року вбачаєься, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов'язаний, дані постанови ВЛК - придатний, дата ВЛК - 29.05.2012 року, звання - солдат ВОС - 100915, номер в реєстрі Оберіг - 261120200640429500021, дата уточнення даних -.
Як вказує позивач, 31.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на адресу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області через ІП «Оберіг» було направлено звернення (вих.) №8002/1. Зазначене звернення зареєстровано до ЄО 15.11.2024 р. за №18450.
В подальшому, як зазначає позивач, відомості про нього було внесено до інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ІП «ПРИЗОВНИК» - статус звернення - активний.
Надалі, у відповідь на звернення позивача Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області листом №63/11465 від 29.04.2025 року повідомив позивача про те, що: «…відносно Вас, в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО №18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний. Для зняття з інформаційного порталу Національної поліції України, ІП «ПРИЗОВНИК» радимо звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних».
Також позивачем долучено до матеріалів справи лист Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за №З-434 від 29.04.2025 року наданий у відповідь на запит позивача щодо надання скан.копії звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 №8002/1 від 31.10.2024 року, яке надійшло до Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області та яке було зареєстровано за вх. № З-434 від 29.04.2025 року.
Зазначеним листом повідомлено: « …В ході проведення перевірки встановлено, що до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення №8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО №18450 від 15.11.2024 року, щодо доставлення Вас, як особу яка вчинила адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП від ІНФОРМАЦІЯ_5 . Надання Вам, скан.копію вищевказаного звернення не є можливим, в зв'язку з ти що, лист в паперовому вигляді звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутній».
На виконання ухвали суду від 12.05.2025 року від Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла письмова інформація про те, що відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний (вхід. №ЕП/7899/25).
З метою з'ясування судом причин та обставин, що слугували підставами для направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року судом було вжито заходів для витребування належним чином оформленої інформації та належним чином засвідчених копій документів на підтвердження або спростування інформації про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для оформлення вищезазначеного звернення на підставі якого в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП « ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у порядку ст.80 КАС України.
Разом з тим, станом на момент розгляду даної справи таке електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 № (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 суду не надано, доказів на виконання ухвал суду про витребування доказів також не надано, про причини їх не надання суд не повідомлено.
Позивач, вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та направлення звернення від 31.10.2024 вих. № 8002/1, який став підставою для розшуку ОСОБА_1 , а також вважаючи необхідним зобов'язати Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області виключити інформацію про ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку, звернувся з цим позовом до суду.
В той же час, із досліджених вище матеріалів справи судом встановлено, що відносно позивача, в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО №18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний. При цьому, зі змісту листа Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за № З-434 від 29.04.2025 року вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення №8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО №18450 від 15.11.2024 року, щодо доставлення позивача, як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП від ІНФОРМАЦІЯ_5 , тоді, як на переконання позивача ним жодні правила військового обліку не порушувались, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
А відтак, у даних правовідносинах підлягають перевірці судом дії посадових осіб відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, без притягнення ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, тому суд приходить до висновку, що у цій частині позову слід вийти за межі позовних вимог, виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Джерела права та висновки суду
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач 2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом РТЦК та СП.
А статтею 210 КУпАП саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник територіального центру комплектування (ТЦК) шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП.
Так, у відповідності до положень п.56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція, за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що затримання та доставлення військовозобов'язаних осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувається за зверненням таких районних (міських) РТЦК та СП, яке оформлюється (за відсутності технічної можливості передачі даних) у паперовій формі, встановленою додатком 20 Порядку №1487.
А після затримання і доставлення такого військовозобов'язаного саме до повноважень відповідача 2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем 2 до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного «Резерв+».
А за наведеною процедурою, такі відомості про порушення правил військового обліку до реєстру «Оберіг» мають бути внесені посадовими особами районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності за постановами, складеними за ст.210, ст.210-1 КУпАП.
Внесення таких відомостей до електронної системи «Оберіг» на підставі листів районних (міських) РТЦК та СП про порушення правил військового обліку чинним вищенаведеним законодавством не передбачено.
Так, судом із матеріалів справи встановлено, що на виконання ухвали суду від 12.05.2025 року від Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла письмова інформація про те, що відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО № 18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний (вхід. № ЕП/7899/25).
При цьому, зі змісту листа Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за № З-434 від 29.04.2025 року вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення № 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО №18450 від 15.11.2024 року, щодо доставлення позивача, як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП від ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що підставою для таких висновків про порушення позивачем правил військового обліку та подання його у адміністративний розшук було звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 №(вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО № 18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний (вхід. №ЕП/7899/25).
З метою з'ясування викладених у вказаному зверненні ІНФОРМАЦІЯ_5 № (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року обставин порушення позивачем правил військового обліку та які були підставами для вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 дій щодо подання у адміністративний розшук позивача, ухвалами суду від 24.06.2025 року та від 08.07.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідності до ст.77 КАС України витребувано належним чином оформлену інформацію та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження або спростування інформації про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для оформлення звернення від 31.10.2024 року за вих. № 8002/1, яке зареєстровано до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО № 18450 від 15.11.2024 року на підставі якого в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 80 КАС України.
Відповідачем 2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 вимоги ухвал суду від 24.06.2025 року та від 08.07.2025 року у частині надання вказаних вище доказів не були виконані, станом і на момент розгляду даної справи, таких доказів суду без поважних причин не надано.
При цьому, зі змісту листа Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за № З-434 від 29.04.2025 року вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло звернення № 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до ЄО № 18450 від 15.11.2024 року, щодо доставлення позивача, як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП від ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, будь-яких пояснень чи доказів вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію станом до 31.10.2024 року, тобто до дати подання відповідного звернення до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 суду не подав.
Також у матеріалах справи відсутні докази, щодо здійснення дій посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з доставлення позивача, як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, доказів порушення позивачем правил військового обліку до 31.10.2024 року, що могло б бути обрано підставами для звернення до правоохоронних органів за зверненням № 8002/1 від 31.10.2024 року про затримку позивача та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зазначені дії ІНФОРМАЦІЯ_5 є грубим порушенням процедури проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, вчинені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 всупереч вимогам вищенаведеного проаналізованого судом чинного законодавства, призвели до порушення прав та інтересів позивача, тому не можуть бути визнані судом правомірними.
Відтак, слід дійти висновку, що докази, які б свідчили про вжиття заходів ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку та у спосіб, встановлений п.56 Порядку №1487 та додатком 20 до Порядку №1487 в частині звернення відповідача-1 до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил військового обліку), до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки із дотриманням встановленої вище процедури та форми звернення, відповідачем суду не надані.
А отже, факт порушення позивачем правил військового обліку та необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за таке правопорушення у встановленому законодавством порядку у ході судового розгляду ІНФОРМАЦІЯ_3 не доведений.
При цьому, суд вважає, що наведені вище встановлені та описані судом обставини у цій справі щодо порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 процедури призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період є суттєвими та грубими порушеннями, які призвели до протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_5 , мають негативний вплив на права та інтереси позивача при перевірці його документів, а тому такі дії ІНФОРМАЦІЯ_5 не можуть бути визнані судом формальними.
Роблячи такі висновки судом враховується і правові висновки п.п.70,71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України», де Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», за яким на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання процедури, встановленої вищенаведеними нормами законодавства, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 беззаперечно підлягають визнанню судом протиправними.
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 наведеного Кодексу, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, у ході судового розгляду справи правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронну систему «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу чинного законодавства, що наведений вище, жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведена.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, як суб'єктом владних повноважень, без дотримання встановленої законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідач та його посадові особи, вчиняючи такі дії, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкт владних повноважень, вчиняючи дії щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які судом визнані протиправними, допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.
Враховуючи наведене та те, що судом встановлено протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то ефективним відновленням порушеного права позивача має бути саме зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 відновити становище позивача з виходом судом у цій частині за межі позовних вимог позивача з урахуванням приписів ч.2 ст.9, та ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняті рішення про, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів - ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, щодо того, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду, визначених законодавцем.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах Закону, зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підміняти рішення суб'єкта владних повноважень.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, яка полягає у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку без дотримання встановленої законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає, що у даному випадку у відповідача-1 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень та/або вчинення дій.
Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, що є, на переконання суду, найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах з урахуванням приписів ст.13 Конвенції.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у наведеній вище частині підлягають задоволенню.
Між тим, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області виключити інформацію про ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку, слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578) є центральним органом управління поліції, утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, та пункту 9 частини 5 статті 160 вказаного Кодексу, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає обґрунтовану наявність встановленого судом факту їх порушення.
Суд зазначає, що Національна поліція України як центральний орган управління поліції, який відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону № 580-VIII забезпечує діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань, у спірних правовідносинах, з урахуванням фактичних обставин справи та доказів, якими позивач обґрунтовує свій позов, не є органом, діями якого завдано шкоду, оскільки жодних прав та законних інтересів позивача не порушувала, у спірних правовідносинах жодної участі не приймала.
Відповідно до обліків інформаційної підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інформаційному порталі Національної поліції України ІП «ПРИЗОВНИК» введено дані через ІП «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_3 № звернення (вих.) 8002/1 від 31.10.2024 року, яке зареєстроване до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ЄО №18450 від 15.11.2024 року, статус вищевказаного звернення - активний.
Інформація внесена до ІКС ІПНП на підставі направлення електронного повідомлення за структурою транспортного конверту від Ресурсу Міноборони до відповідного програмного інтерфейсу електронних інформаційних ресурсів Національної поліції України. Фізично працівниками поліції (Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області) через електронну картку інформація до підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» ІКС ІПНП не вносилась.
У відповідності до наказу МВС України №80 від 10.02.2025 року «Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних або резервістів» інформаційно - комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а саме розділу ІІ Порядок формування та ведення ІП «Облік звернень» зазначено наступне:
1. Формування ІП «Облік звернень» здійснюється в електронній формі з використанням прикладного програмного інтерфейсу або в разі відсутності можливості електронного інформаційного обміну - у паперовій формі.
Відомості, викладенні у зверненні ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, що надійшло в паперовій формі, уносяться до ІП «Облік звернень» уповноваженою посадовою особою органу підрозділу поліції шляхом створення електронної картки та наповнення її інформацією про: Звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, номер та дату звернення, орган (підрозділ) поліції у якому його зареєстровано в єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», номер та дату реєстрації звернення в ЄО, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), посаду та контактні дані уповноваженої особи, дату повторного звернення з прикріпленням фотокопії звернення (за наявності);
Особу, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України (прізвище, власне імя, по батькові (за наявності), дату та місце народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), фотозображення особи (за наявності), додаткову інформацію (за наявності зазначається інформація про місце роботи, номер мобільного телефону);
Посадову особу органу (підрозділу) поліції, яка внесла відомості до ІП «Облік звернень» (формується в автоматичному режимі з даних користувача);
2. Користувачі ІП «Облік звернень», яким надано відповідний доступ до системи «ІПНП» згідно з пунктом 3 розділу ІІІ цього Порядку (далі - користувачі ІП), протягом доби з дати реєстрації звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в ЄО вносять відомості до ІП «Облік звернень» щодо осіб, яких необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України.
3. Інформація в ІП «Облік звернень» про осіб, яких передбачено доставити автоматично знищується через 3 роки, з дня виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ, або розвідувальних органів України.
4. Підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, у яких зазначаються відомості про:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); унікальний вихідний реєстраційний номер звернення та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
підставу доставлення (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію); інші дані, передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (за наявності).
5. Підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов'язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов'язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.
6. Результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі - ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».
Користувачі ІП органу (підрозділу) поліції, які внесли відомості до ІП «Облік звернень», не пізніше трьох днів з дати надходження документів у паперовій формі про виконання відповідного звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України вносять інформацію до ІП «Облік звернень» про доставлення осіб до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України із зазначенням дати, підстави, з прикріпленням фотокопії документа (за наявності), що є підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень».
З урахуванням наведеного, звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулось за допомогою електронного звернення останнього, а тому внесення відомостей до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось у автоматичному режимі, що передбачено наказом МВС України №80 від 10.02.2025 року, тому у жодних доказів, які б свідчили про порушення прав позивача саме Білгород-Дністровським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (посадовими особами) не надано, а права та інтереси позивача Білгород-Дністровським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області не порушувалися.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у матеріалах справи відсутня інформація у вигляді копії Витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» зі змісту якої б вбачалось, що позивач - ОСОБА_1 перебуває у розшуку.
Крім того до суду не надано доказів того, що згідно бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи інформаційний портал Національної поліції України, ОСОБА_1 (позивач у справі) станом як на 31.10.2024 року, так і станом на момент розгляду справи перебуває в державному розшуку.
Зазначені встановлені судом обставини позивачем у ході судового розгляду даної справи жодними іншими доказами не спростовані.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доказів відображення у вказаних інформаційних базах органів поліції відомостей про розшук позивача судом не виявлено, а позивачем не доведено, суд приходить до висновку, що Білгород-Дністровський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області не вчиняв жодних протиправних дій, які б призвели до порушення прав та інтересів позивача у даних правовідносинах, у зв'язку із чим обґрунтовані правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій частині заявлених позовних вимог, у адміністративного суду відсутні.
Тому у наведеній частині позову, заявлених до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, позивачеві слід відмовити.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1211 грн 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відображені дані щодо наявності порушень правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Білгород-Дністровське районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Тимирязєва, буд. 21, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 41411482).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
З урахуванням перебування головуючого судді у період з 15.09.2025 року по 30.09.2025 року у щорічній відпустці рішення складено та підписано суддею 01 жовтня 2025 року.
Суддя С.О. Cтефанов